WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Підготовка юнаків та дівчат до вступу у сімю - Реферат

Підготовка юнаків та дівчат до вступу у сімю - Реферат

б батька годувати, коли б він хліба не їв", "Впав батько з гори, дідько 'го бери", "Хто батька-матір зневажає, той добра не знає", "Одна мати вигодує семеро дітей, а семеро дітей однієї матері не можуть").
Духовність дитини має ґрунтуватись на взаємній любові, сердечності, повазі одне до одного. Діти повинні знати і шанувати свій родовід, історію рідного села чи міста, їх пам`ятні місця, відомих людей свого краю, народних умільців. Повага до інших вимагає, щоб ми ставилися до всіх людей - навіть до тих, хто нам не подобається, як до осіб, які мають рівнозначну з нами гідність. Споконвіків передається у відносинах людей "Золоте Правило": "Поступай з іншими так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе". Учні повинні усвідомити: поважаючи інших людей, ми цінуємо їх, відчуваємо відповідальність за їх благополуччя.
Важливим аспектом морального виховання школярів виступає засвоєння ними етичних норм відповідальності у взаєминах з іншими людьми, у виконанні своїх найрізноманітніших обов'язків. Мораль відповідальності передбачає у будь-яких умовах, незважаючи на будь-які труднощі, підтримувати один одного, полегшувати людські страждання, орієнтуватися і відгукуватися на нужди і потреби оточуючих. Тому важливе завдання вихователів - сприяти розвитку емпатії у школярів, тобто не тільки усвідомленню внутрішнього стану іншої людини, але й співчуттю, співпереживанню, дієвій співучасті у розв`язанні проблем ближнього.
Ця важлива моральна вартість, яка з прадавніх часів була властивою емоційно-чуттєвій натурі українців, нівелюється основним чином за рахунок недооцінювання її значимості, як декілька десятків років тому, так, особливо, у
теперішній час. Народна педагогіка завжди вдавалася до внутрішнього світу людини, апелюючи до її честі, совісті, сорому ("Сумління - найкращий порадник", "Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає на люди показатися", "Совість гризе без зубів" тощо), що підкреслює усвідомлення народними вихователями значимості трьох взаємозв`язаних складових характеру людини - морального знання, морального почуття та моральної поведінки
Важливими народно-педагогічними методами стимулювання, заохочення, спонукання дітей, корекції їх поведінки виступають:
створення колективної думки схвалення, аналізу вчинку (поведінки) чи засудження дій дитини;
заохочення позитивних вчинків, спонукання до них, стимулювання якомога осмисленіших дій школяра;
збудження інтересу до кінцевого інтересу діяльності, розкриття очікуваної радості від нього;
формування усвідомленої необхідності заборони негативного, спотвореного та застереження дитини від необачних вчинків;
напучення і навіювання потреби поводити себе і жити так, щоб одержати схвалення батьків, вчителів, дорослого оточення, однолітків, власної самооцінки;
використання своєрідних і різноманітних народних методів пока-рання дитини за вчинки різної значимості.
нетрадиційне наставляння з використанням казкових колізій, прикладів, певних паралелей, прийомів тощо.
Важливими є також традиційні народно-педагогічні методи формування суспільної поведінки дитини, нагромадження її життєвого досвіду:
привчання до сумлінного виконання обов'язків у школі, сім'ї, в оточенні друзів, обов'язків перед суспільством;
чергування постійних та разових доручень і вправлянь на вироблення певних умінь і навичок;
практична життєдіяльність дітей у виконанні різноманітних ролей працівника, трудівника, сім'янина;
дотримання загальноприйнятих норм і традицій укладу життя українців тощо.
Не можна закривати очі на те, що в процесі духовно-морального становлення особистості мали і мають значний вплив на молодь релігійні виховні традиції. Релігійні заповіді навчають головних законів і закономірностей моральної поведінки, стверджують думку про недопустимість
гріха. "Головною і фундаментальною основою подружжя є любов, чесність, вірність. У сім`ї має бути пошана, мир і злагода, дух жертвенності. Церква не дозволяла розлучень: що Бог злучив, людина хай не розлучає".
Висновок
Головний шлях для досягнення індивідуальної своєрідності конкретної особи сьогодні - це постійний індивідуальний коректив у зоні досягнутих особою можливостей, робота вихователів у зоні найближчого, більш високого рівня розвитку її моральних якостей. Цього можна досягнути тільки в тому випадку, коли за моральним розвитком особи слідкувати постійно, як і за інтелектуальним. Тому вже зараз назріла необхідність сформувати розробку
оптимальної діагностико-прогностичної системи виховної діяльності психолого-педагогічної служби на допомогу сім`ї і школі.
Ідеально було б, якщо кожен майбутній сім`янин міг: навчитися використовувати різні методи і прийоми для успішного розв`язання різних, в тому числі конфліктних ситуацій у сім`ї; навчитися оцінювати динаміку розвитку конфлікту з метою визначення його першопричини, зуміти зробити вибір з альтернативних підходів; вирішувати, яка стратегія буде най-доцільнішою і реалізовувати прийняте рішення.
Отже, актуальність цілеспрямованої педагогічної підготовки молоді до сімейного життя обумовлена суспільною потребою в більш глибокому і систематичному вихованні майбутніх батьків і матерів, необхідністю більш активного подолання застарілих настанов у поглядах на взаємини батьків і дітей, на сімейне життя.
Основний вклад батьків у педагогічну підготовку підростаючого покоління до сімейного життя полягає у формуванні в дитини певного ставлення до сім'ї, усвідомлення її особистої значимості. Саме від батьків, від успіху чи неуспіху їх власного подружнього життя багато в дечому залежить, яким буде це ставлення. Гармонійні взаємини батька і матері, їх турбота один про одного - все це важливі передумови того, що молоді люди, які виросли в такій обстановці, створять міцну, щасливу сім'ю. Благополуччя в батьківських сім'ях сприяє створенню щасливих сімей у дітей.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бондаренко Г. Від хлопчика до мужа... //Наш край. Хроніка 2000.- 1993.- № 3-4.- С.247.
2. Гребенников И. Основы семейной жизни.- М.: Просвещение, 1991.- 158 с.
3. Козубовська І. Як учить народна мудрість: Про підготовку до сімейного життя у школі//Рідна школа.-1993.- №2. - С.22-24.
4. Костів В.І. Народно-педагогічні ідеї минулого у формуванні сучасного сім'янина. - Івано-Франківськ - 1996.- 196 с.
5. Кравець О. Сімейний побут і звичаї українського народу (Історико-етнографічний нарис).- К.: Наукова думка,1966.- 200 с.
6. Національне виховання учнів засобами українського народознавства: Посібник для вчителів /За ред. Скульського Р.- Івано-Франківськ, 1995.- 178 с.
7. Стельмахович М. Народна педагогіка. - К.: Радянська школа, 1985. - 312 с.
8. Стельмахович М. Социальная проблема нравственной подготовки к семейной жизни: роль народной педагогики. //Социологические исследования. - 1990.- № 9. - С. 60-71.
9. Сухомлинський В. Батьківська педагогіка. - К.: Радянська школа, 1978. - 263 с.
Loading...

 
 

Цікаве