WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Підготовка юнаків та дівчат до вступу у сімю - Реферат

Підготовка юнаків та дівчат до вступу у сімю - Реферат

з почуттям безпеки і взаємо обдарування - то вже потім вміли бути разом ціле життя і доповнювали цю гармонію гарячим тілесним контактом.
3.Шляхи виховання та розвитку майбутнього сім'янина.
Основними шляхами збагачення духовного та інтелектуального розвитку особи сім`янина виступають: озброєння молоді знаннями закономірностей розвитку природи і суспільства, народного світорозуміння та світосприймання, національної психології і характеру; розуміння ролі наукових знань і народної дидактики в інтелектуальному розвитку особистості; виховання любові до істини, розширення політехнічного світогляду, розвиток творчих здібностей школярів; формування цілісних уявлень про історію розвитку суспільства і національної культури; розвиток творчого мислення та пізнавального інтересу до ідейно-моральної спадщини, культурно-історичних традицій, міфології, фольклору, вірувань, прикмет української нації; розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці; вироблення готовності і здатності до самоосвіти, до застосування знань у своїй практичній діяльності.
Багатогранний людський досвід пізнання і здобуття необхідних знань, умінь і навичок передається, передусім, через навчання. Навчання виступає основним чинником становлення особистості - формування розуму й світогляду дитини, її почуттів, пам`яті, уяви, мовлення і мислення, уваги й спостережливості, ставлення до життя, знань і праці, пізнавальних і творчих здібностей та інтересів Народно-дидактичні знання створювались,
шліфувались, перевірялись досвідом багатьох поколінь, тому безперечно виправданим є застосування найважливіших елементів цих знань і сьогодні. Розглянемо коротко основні народно-педагогічні методи дидактики: народну дидактичну гру, переконання засобами народного мовлення, усні оповідальні жанри фольклору, народнопісенний вплив на свідомість і сприйняття дитиною навчального матеріалу, народну навчальну творчість, практичні методи засвоєння нового матеріалу.
Використання елементів народознавства у формуванні інтелекту-альної культури сім`янина забезпечує реалізацію принципу емоційності, бо в такому разі актуалізуються емоційно-естетичні фактори, які сприяють здійсненню навчально-виховного процесу без примусу, насильства, без психологічного тиску на дітей. Використання ідей народної педагогіки сприяє тому, що навчання проходить переважно у контексті повсякденного життя в формах і способах, притаманних народному буттю і максимально наближених до потреб та інтересів учнів.
Великі можливості для використання народної дидактики має позакласна робота. В переліку різноманітних видів поза навчальної пізнавальної діяльності школярів важливими є: самостійне читання й обговорення школярами фольклорних збірок, проведення ранків "Казка за казкою", "Уявні подорожі в чарівному світі народних казок", збирання фольклору з уст знавців усної народної творчості, впорядкування учнями рукописних фольклорних збірок, фіксування у спеціальних альбомах влучних висловів народу, складання казок, запис на магнітофонну плівку народних пісень, коломийок, частівок, жартів, байок, оповідань, музичних творів, участь школярів у внутрішкільних конкурсах читців-декламаторів народних творів, конкурсах "Мудрий народний оповідач", "Дотепний оповідач", ерудитів, в інтелектуальних аукціонах,
турнірах знавців, у роботі гуртків художньої самодіяльності (народної пісні, танцю, музики), народної вишивки, народного ужиткового мистецтва, залучення до художніх промислів, складання тематичних добірок народних прислів'їв і приказок, написання творів, участь дітей у народних іграх, забавах, розвагах, святах тощо.
Отже, використання засобів народної педагогіки сприяє найповнішому розвитку природних нахилів, здібностей і талантів дитини, реалізує значні можливості в інтенсивному формуванні інтелектуальної сфери сім`янина.
4.Морально-психологічне становлення сім'янина.
Морально-психологічна готовність молоді до сімейного життя перед-бачає серйозне ставлення до шлюбу, продуманість у виборі нареченого (нареченої), сформованість почуття відповідальності за створювану сім'ю, готовність до налагодження здорової психологічної атмосфери в сім'ї, вміння вирішувати складні конфліктні ситуації в сім'ї, терпеливість і справедливість в оцінюванні вчинків членів сім'ї, глибока повага до старших чи інших членів сім`ї, чуйність і такт у спілкуванні з ними.
Підростаючому сім`янину необхідно пізнати і глибоко зрозуміти велич нашої народно-традиційної культури, її гуманізм, доброзичливість, гостинність, співчуття до чужої біди, всепрощення.
Школа має бути для учнів тим високоморальним середовищем, з якого вони черпатимуть ці моральні стосунки минулого і яке втягуватиме їх у реальні моральні відносини сьогодення. Основним природним моральним законом, що визначає моральну атмосферу школи, насамперед, має бути повага і відповідальність: повага до себе, до інших людей (старших і молодших, ровесників і друзів), повага до всіх форм життя і середовища їх перебування.
Кожній дитині, яка прийшла до школи, необхідно допомогти пізнати себе, свій рід, свою землю, усвідомити приналежність до свого народу.
Ця робота, звичайно, розпочинається в сім`ї, а далі продовжується в молодших класах. На уроках читання при ознайомленні з казками, легендами про рідний край, учитель повинен наголошувати на тому, що кожну дитину виховують, благословляють на добрі справи, бажають добра - її батьки. Батько і мати для кожної дитини - це найперші "природні" вихователі і наставники. Про них у кожного з нас найдорожчі спогади, помисли. Не випадково в народній творчості (казках, прислів`ях, піснях) батько, мати займають особливе місце. Вони благословляють своїх дітей в дорогу, на добрі справи, подвиги. До них звертаються їх діти - герої казок у найважчі моменти життя, просять підтримки, допомоги ("Івасик-Телесик", "Про бідного парубка і царівну").
На уроках рідної мови, читання в початкових класах чи в позакласній роботі учитель може широко використовувати зразки народної творчості, щоб показати дітям, з якою повагою і шаною треба відноситись до батьків, цінувати їх думку і слово, бути доброзичливими і сердечними у ставленні до них. Про це нагадують нам народні прислів`я і приказки: "Добре тому, хто має батька, бо в батька найтепліша хатка", "Усе купиш - матері-батька не купиш", "В любенького татка любенька й кроватка", "Без матері і сонце не гріє", "В кого є ненька, в того й голівка гладенька", "Любов матірна і на віддалі гріє", "Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріже, то все болить".
Виховання в молодших школярів глибоких почуттів любові до батька-матері повинно іти з усвідомленням ними бажання завжди допомагати їм, приносити радість, не засмучувати і не хвилювати їх. Нерідко, ставши на самостійний шлях у житті, діти чомусь черствіють душею, забувають про те, як батьки їм допомагали, піклувались про них. Це найтяжчий гріх і провина дітей
передбатьками. В народній творчості такі дії і вчинки молодих людей суворо засуджуються ("Добре було
Loading...

 
 

Цікаве