WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Я – концепція як фактор життєтворчості у юнацькому віці - Реферат

Я – концепція як фактор життєтворчості у юнацькому віці - Реферат

засобів, методів, технології програмування та здійснення життя як індивідуально-особистісного життєвого проекту[22;7].
Створюючи та здійснюючи своє індивідуальне життя, особистість водночас створює і суспільні форми буття, які по суті і складаються з діянь реальних особистостей, тобто такі форми, в яких особистість репрезентує себе в якості соціального суб'єкта, носія та виразника інтересів тих або інших соціальних спільностей.
Зрозуміло, що життєтворчість не можна звести лише до технологічної процедури. Життя має свій зміст, свої закони, свій вільний простір, а тому життєтворчість - це наука. Разом з тим це і мистецтво, оскільки в цьому акті творчості присутня фантазія, прояви індивідуальності людини. В життєтворчості втілюється весь внутрішній світ людини: її духовно-моральні якості, естетичні смаки, уявлення про себе та оточуючий світ. Життя дає широкий простір для свободи вибору та прояву індивідуальних характеристик особистості [22;7-8].
Життєтворчість передбачає не просто прояв людської індивідуальності, тому що особистість може володіти не тільки соціально цінними характеристиками. Тобто, при здійсненні свого життя особистість повинна орієнтуватися не тільки на себе, а й на певні культурні, соціальні орієнтири, цінності.
Життя людини - досить суперечливий і динамічний процес. Він вимагає від людини вміння освоювати нові реалії її соціального та індивідуального існування, духовної гнучкості з тим, щоб вона могла регулювати свої зусилля відповідно до можливостей. Котрі надає їй життя. В людському житті нічого раз і назавжди не гарантовано, не визначено. З моменту народження людина має тільки одне - можливість стати людиною. Її майбутнє проблематичне і невизначене, вона постійно ризикує перестати бути сама собою, єдиною і невіддільною від свого "я". Людина як і її життя - це втілена проблема, завдання яке ще слід вирішити. Людина вільна в тому чи бути їй собою чи ні і якщо так, то якою і ким їй бути. Це постійне зусилля спрямоване на те, щоб залишитись собою, а не перетворитись на порожню оболонку, на "зомбі" дії якого запрограмовані кимсь іншим. Отже, людське життя - це активно творчий процес, спрямований на відкриття унікального, неповторного в собі та реалізацію цього у власному житті, що потребує безперервних особистих зусиль.
Але чи завжди людина виступає справжнім суб'єктом життєтворчості? Безумовно, ні. Є безліч прикладів. Коли людина з режисера свого життя перетворюється на безталанного актора чи спостерігача. І навіть залишаючись творцем свого життя людина не завжди здатна успішно спланувати і організувати своє життя. Людина може творити власне життя за висловом Ліни Костенко, у "діапазоні мети та метушні". І навіть одна людина коливається між різними життєвими орієнтирами. Кожний робить свій власний вибір і в період кризи особистість повинна знайти сили в собі, щоб знову знайти себе, свої життєві цілі, цінності [22;43].
Є.Фрамм вважає, що людина вибирає між двома основними принципами володіння та буття.
Життя, що ґрунтується на принципі володіння, перетворюється на ілюзію - ілюзорне панування та гонитву за речами. Людина прагне знайти сенс життя в зовнішньому світі, у владі, в грошах, але це все не може замінити внутрішнього багатства, справжнього задоволення від виконаної справи, досягнутої цілі.
Принцип буття - це форма активно-творчого ставлення до світу. Але активність не тільки в розумінні зовнішньої активності, а й внутрішньої, продуктивного використання власних здібностей, внутрішнього потенціалу.
Умовою самобутнього творчого життя виступає творче ставлення до себе, яке починається з самопробудження, самопізнання, відчуття природної краси свого внутрішнього світу, з відкриття і розвитку в себе духовності, тобто орієнтація на вищі, універсальні цінності [22;49].
Потреба життєвого пошуку, осмислення сенсу життя - одна з природних і найважливіших потреб людини. Проте часто ми не знаємо в якому напрямку шукати, де знайти себе. Звідси й постійна напруженість людського існування, яку іноді помилково приймають за щось зайве чи невротичне. Проте криза - це не крах, вона має два вектори - рух до катастрофи і шлях до оновлення. Вибір за людиною.
Принцип життєтворчості передбачає, що предметом творчості стає не тільки зовнішній, а й внутрішній світ людини, коли вона будує власне життя відповідно до певного морального позитивного задуму, що має особистісний смисл, котрий у кінцевому результаті збігається з загальнолюдським.
Фундаментом творчості є свобода суб'єктивної активності людини.
Для здійснення свого життя індивід повинен визначитись у своїй власній позиції щодо себе та світу, визначити свої життєві орієнтири, цілі, принципи, якими він буде керуватися протягом життя. Необхідне розуміння та знання своїх можливостей. Це допоможе адекватно оцінити свої можливості та можливості, які надає суспільство, уникнути суттєвих суперечностей. Таким чином, пізнаючи себе, свої потреби та враховуючи зовнішні умови людина проектує своє майбутнє, знаходить способи для реалізації своїх цілей.
Життєве проектування як психологічний процес може мати стереотипний характер. Творче проектування пов'язане з відкриттям себе для себе, використанням власних засобів, що відкриваються в процесі творчого осмислення [22;302].
Наявність життєвої стратегії допомагає краще орієнтуватися в своєму внутрішньому світі, спрямовує діяльність особистості.
Важливим елементом життєвого самовизначення людини є усвідомлення нею свого життєвого призначення, усвідомлення неповторності і своєрідності власного життя.
Поняття стратегії життя означає цілісне уявлення людини про основні шляхи і методи досягнення своєї стратегічної мети в житті. Це поняття включає в себе уявлення людини про послідовність здійснення життєвих цілей, планів, завдань у різних сферах суспільного буття і щодо самої себе. Поняття стратегії життя відображає не просто певну позицію особистості у певний час. Стратегія життя - це процес. Разом із зміною у часі особистості (її духовний розвиток, здобуття знань і набуття практичного досвіду), разом із ускладненням і уточненням моральної і естетичної, зміцненням вольової і збагаченням інтелектуальної сфер, переструктуруванням ціннісної системи, разом із змінами зовнішніх умов життя у неї змінюється, коригується і стратегія життя.[22;302]
Людське життя може здійснюватися або як процес, що відбувається стихійно, або як усвідомлено і творчо спрямований шлях життя.
Життєтворчість полягає у активному, відповідальному, творчому ставленні особистості до себе, до світу, до вирішення життєвих завдань. Вона передбачає постійний розвиток, самовдосконалення особистості, адже життєтворчість вимагає набуття нових знань, вмінь, пов'язаних з самим процесом життя. До них можна віднести вміння спілкуватися, встановлювати контакти, адекватно оцінювати свої можливості та умови середовища, здатність до нетрадиційного переходу у вирішенні проблем та інше.
Життєтворчість можлива за умови розвитку всіх сфер особистості: духовної, емоційної,
Loading...

 
 

Цікаве