WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія етнічних спільностей і груп. Від перших наукових розвідок до сучасних напрямів досліджень - Реферат

Психологія етнічних спільностей і груп. Від перших наукових розвідок до сучасних напрямів досліджень - Реферат

частина досліджень і теорій донедавна спиралася на індивідуалістичні норми Європи і Америки. Звідси отримані дані зазвичай інтерпретувалися відповідно до цих норм, а інші точки зору до уваги не бралися. Результати крос-культурних досліджень, присвячених процесам управління в Японії, наприклад, показують, що конструкти, які вважалися в США діаметрально протилежними, можуть співіснувати в японській компанії. Це сприяло виробленню ширших теоретичних підходів і моделей, які дозволяють пояснити, як перемінні, що вважаються непоєнуваними в одному культурному контексті, виявляються взаємопов'язаними в іншому. У крос-культурному аспекті вивчалась низкапроцесів соціального впливу, зокрема: груповий вплив з акцентом на проблемах соціального ледарства і конформізму; ієрархічний вплив (особливо - проблеми управління); проблеми ведення переговорів в міжкультурному аспекті; перегляд загальних поглядів на ці групи. Так, П. Сміт, посилаючись на досвід Японії, стверджує, що японські організації є одночасно демократичішими й автократичнішими, ніж більшість західних організацій [18]. З одного боку, японські службовці мають широкі можливості впливу знизу вгору, а з іншого - вони організовані в структуру, в якій старшість і статус мають певне значення. Тобто, поняття, які західні дослідники вважали діаметрально протилежними, в альтернативному культурному контексті виявляються нерозривно пов'язаними.
Уявлення про індивіда як про окрему сутність і як про особистість із стійкою належністю до певної групи змінює розуміння природи соціального впливу в етнічних групах. Отже, якщо вивчається соціальний вплив з позицій індивідуалістичного підходу, то, вірогідно, результативність його оцінюватиметься винятково за вигодою, яку дістає особистість (суб'єкт впливу), а не з точки зору користі для ширшої соціальної системи (наприклад, етнічної групи), в межах якої особистість діє. В результаті ефективний соціальний вплив розглядатиметься, скоріше за все, як похідна індивідуальних якостей певної особи (риси характеру, навички), а не похідна її місця чи ролі в певній соціальній спільності.
В багатьох попередніх дослідженнях соціальні психологи часто розуміли групу як сукупність індивідів, проста присутність котрих сприяє інтенсифікації або зниженню інтенсивності того чи іншого соціального процесу. Вивчалися різні соціальні процеси, які відбувалися в результаті такої взаємодії: соціальна фасилітація, розподіл відповідальності, групова поляризація, соціальне ледарство. Так, перевірка теорії про соціальне ледарство (процес, при якому чим більшою стає група, тим слабкіша внутрішня потреба окремого індивіда вносити свій вклад у виконання завдання, що постає перед групою) в США та в країнах тихоокеанського басейну, засвідчила, що члени великих груп докладали менше зусиль для виконання завдання (членів групи просили плескати в долоні чи голосно кричати). Крос-культурні дослідження останніх років в США та азійських країнах тихоокеанського басейну показали, що з ускладненням завдання виявляються культурні відмінності: при постановці складніших завдань соціальне ледарство знижувалося повсюди. В п'яти випадках в країнах Азії результат був діаметрально протилежним: із збільшенням розміру групи її члени докладали більше, а не менше зусиль. Також було виявлено (у дослідженні брали участь американські і китайські менеджери), що в індивідуалістів ефект соціального ледарства виражений при роботі в групі безвідносно до її складу, а колективісти працювали більш напружено в групі, яка складалася із знайомих їм людей [17].
Стосовно конформізму, то розвідки крос-культурних психологів показали, що виявлений його рівень вищий за межами США. Враховуючи культурну характеристику домінуючих ціннісних орієнтацій, дослідники дійшли висновку, що найвищий рівень конформізму спостерігається у народів, які мають найвищі показники колективізму. Зокрема, конформізм найбільш виражений у народів з високими показниками консерватизму і низькими показниками інтелектуальної та афективної (емоційної) автономії.
Тут варто зробити кілька пояснень: по-перше, конформізм є негативним явищем з точки зору індивідуалістської культури (поступка тискові з боку оточуючих сприймається як відмова від власної індивідуальності); по-друге, йдучи на поступки оточуючим, представник колективістської культури розцінює свій вчинок не як конформізм, а як тактовне і чуйне ставлення до членів групи.
Заслуговують на увагу результати досліджень крос-культурних психологів щодо ведення переговорів (було представлено порівняльний аналіз даних з десяти країн; у ході дослідження імітувався процес, при якому менеджери виконували роль покупців чи продавців) [17]. Отримані дані свідчать, що учасники переговорів, які репрезентували індивідуалістичні культури, мали нижчі показники використання підходу, зорієнтованого на розв'язання проблем, і, використовуючи його, отримували вищий прибуток. При цьому виконувана роль виявлялась значущою для успішної діяльності. І перевага покупця над продавцем була тим більш вираженою, чим вищі показники мала його культура з колективізму і дистанції стосовно влади. Загалом соціальний контекст у цьому випадку, так само, як і в усіх попередніх (при вивченні соціального ледарства, конформізму тощо), суттєво впливав на виконання певних функцій в колективістських культурах, а в індивідуалістських - важливу роль мав дух індивідуального суперництва.
До загальних результатів, які отримали крос-культурні психологи, можна віднести такі:
· вплив з боку групи, ієрархічний вплив і поведінка в ході переговорів носять, певною мірою, універсальний характер, однак відрізняються в конкретних проявах (їх можна прогнозувати, враховуючи домінуючі ціннісні орієнтації певної культури);
· доволі слабкою ланкою цієї галузі досліджень лишається нехтування процесами соціального впливу, які мають місце при взаємодії представників різних культурних груп, тоді як глобалізація призводить до зростання кількості контактів між представниками різних культур - передусім у сфері освіти, бізнесу, дозвілля, суспільних відносин;
· оскільки (за даними досліджень іммігрантів і тимчасових переселенців) найближчим часом змішування культур не передбачається, то існує нагальна потреба осмислити те, що відбувається під час соціального впливу в умовах крос-культурної специфіки, аніж в межах потрібних, та все ж попередніх порівняннях між вибірками, які представляють культуру А і культуру Б.
Систематизація й узагальнення результатів досліджень свідчать, що крос-культурна психологія вивчає риси подібності і відмінності в психологічному функціонуванні в різних культурах і етнічних групах, оцінку змін в такому функціонуванні. Як дисципліна і як метод наукових розвідок, вона перебуває в процесі розвитку. Ключовими моментами у подальшому її становленні повинні, на думку крос-культурних психологів (Д. Мацумото та інших), стати такі
Loading...

 
 

Цікаве