WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія етнічних спільностей і груп. Від перших наукових розвідок до сучасних напрямів досліджень - Реферат

Психологія етнічних спільностей і груп. Від перших наукових розвідок до сучасних напрямів досліджень - Реферат

проявилося в індивідуальній зосередженості, в обмеженості зовнішньої життєвої активності, що характеризується інтровертивністю [15; 20].
Важливо підкреслити, що традиція відбирає факти історії, здатні стати колективними символами, сприяти інтеграції групи. Для того, щоб оживити традицію, зробити її відчутною для громадського життя, відтворити гостроту колективних емоцій і колективних почуттів, суспільство має певні соціальні механізми. Йдеться, передусім, про ритуали і свята. Під ритуалом прийнято розуміти: вид обряду, форму символічноїповедінки, що склалася історично, упорядковану систему дій; сукупність обрядів, що супроводжують релігійну відправу і становлять її зовнішнє оформлення; вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чогось; церемонія, церемоніал. Ритуал виражає певні соціальні й культурні взаємовідносини, цінності. Він відіграє важливу роль в історії суспільства як традиційно вироблений метод соціального виховання. В сучасному суспільстві зберігається переважно в галузі церемоніальних форм офіційної поведінки та побутових відносин (етикет, дипломатичний протокол тощо).
Ритуал вважають концентрованим символічним виявом соціальних процесів. В науковій літературі розрізняють такі його функції:
1) фокусування. Полягає в тому, що відбувається систематизація розмаїття наявних в суспільстві уявлень, вони виявляють внутрішню єдність. Громада починає жити за єдиним ритмом, переживати одні й ті ж емоції (захоплення, єднання тощо). При цьому здійснення ритуалу передбачає конкретне місце і час, породжуючи певні очікування;
2) мнемоніки. Полягає у фіксуванні уваги. Ритуал відновлює пам'ять, пов'язуючи сьогодення й минуле;
3) контролювання досвіду. Ритуали створюють і перетворюють досвід. Завдяки цьому людям відкривається їхнє соціальне "Я". Контролювання досвіду полягає у виключенні з нього негожих, неприємних елементів. У міжособистісній і міжгруповій взаємодії ритуали використовуються, перш за все, для проведення зборів, ділового листування, обговорення планів, підбиття підсумків тощо.
Відчутною, живою традицію робить свято. Воно відтворює і підсилює почуття колективної ідентичності, пропонує набір значущих символів. Його можна вважати втіленням єдності минулих і нинішніх генерацій. Свято має наочно продемонструвати значення і цінність певних символів для спільностей, певних соціальних інститутів для життя суспільства.
Однією із стійких форм нормативної регуляції, що грунтується на минулому досвіді етносу, є звичаї. У широкому розумінні звичаї трактують як уклад суспільного життя нації, народу, його культуру, побут; це загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують в суспільному житті народу, соціальної групи. Вузьке трактування цього поняття передбачає розгляд звичаю як традиційного порядку відзначення певних подій, свят, пов'язаного з використанням відповідних атрибутів, предметів; це усталений, звичний, стереотипний спосіб, манера дії, поведінки.
Звичаї є і нормою поведінки, і формою соціального контролю. Кожна нація, кожен народ, навіть окремі соціальні групи мають свої звичаї, що складалися протягом століть. Вони впливають на світовідчуття, світосприймання, на духовну культуру народу. А це, у свою чергу, впливає на становлення народної творчості, нерозривно пов'язаної із звичаями. Для прикладу, народні українські звичаї охоплюють усі сфери родинного і суспільного життя. Це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки як сучасна даність, але і як історична цілісність. Звичаї, як і мова, є найміцнішими елементами, які об'єднують окремих людей в єдине ціле, в народ.
Еволюція традицій може відбуватися у двох напрямах: шляхом подолання старого, віджитого і становлення нового, прогресивного. Виникнення нових традицій не передбачає повного руйнування старих, позаяк можливі збагачення останніх, їх розвиток за змістом, формою, способом впливу. Життєва практика засвідчує, що недостатнє знання національних традицій і звичаїв, особливостей їх психологічного впливу на індивідуальну і масову поведінку нерідко призводить до серйозних ускладнень у взаємодії і спілкуванні як усередині однієї спільності, так і з іншими соціальними групами і етносами.
Загалом, етнічні групи відрізняються як рівнем розвитку, соціальними характеристиками, оцінками, становищем у системі національно-етнічних утворень, так і культурною цілісністю. Кожен ступінь розвитку етнічних груп і спільностей - це вищий щабель розвитку культури. Сучасні напрями у сфері психології груп та їх культури представлені, передусім, крос-культурною психологією, психологічною антропологією, культурною та етнокультурною психологією.
Крос-культурна психологія є одним з найвпливовіших напрямів у сучасній психології. Її представники бачать своє завдання в тому, щоб на основі співставлення результатів дослідження представників різних культур виявити універсальні психологічні закономірності й часткові, специфічні для окремої конкретної культури (етнічної групи) особливості мислення і поведінки людей. Це надзвичайно трудомістке завдання, адже потрібно виробити єдині (по можливості культуронезалежні) інструменти і методики крос-культурного психологічного дослідження, які можна застосовувати в дуже різних культурах і спільностях. Передбачається за допомогою єдиних інструментів і методик провести багато подібних досліджень серед представників різних народів, етнічних груп, порівняти результати цих досліджень і виявити подібності та різницю між ними. Результатом такої роботи має стати, на думку крос-культурних психологів, не створення "цікавих" крос-культурних моделей поведінки, котрі існують поряд з іншими моделями в межах традиційної психології і які можна застосувати до представників культур і етнічних груп, що докорінно відрізняються. Головна мета - створення справді універсальних моделей психологічних процесів і поведінки людини, які були би придатними для всіх людей, незалежно від їх походження. Йдеться про вироблення справді універсальної психології, яка спиратиметься на широкий спектр соціокультурного розмаїття. Водночас сучасні тенденції глобалізації, які обумовлюють навальне зростання контактів між представниками різних культур і етнічних груп, можуть внести певні корективи в соціокультурну проблематику: в цій ситуації крос-культурні дослідження, які покликані сприяти міжкультурній взаємодії, можуть опинитися за бортом, бо зосереджуються на порівнянні специфічних культурних реалій, тоді як специфіка останніх у міжетнічних контактах нівелюється. Однак сьогодні превалює думка, що найближчим часом нас очікує не "змішування культур", а співіснування етнічних груп при збереженні їх різноманітності.
У зв'язку з цим актуальними є твердження крос-культурних психологів щодо радикальних змін характеру і проблематики крос-культурних досліджень соціального впливу в етнічних групах. При цьому звертається увага на те, що більша
Loading...

 
 

Цікаве