WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості формування інтегрованого психічного складу українців - Реферат

Особливості формування інтегрованого психічного складу українців - Реферат

показали, що ембріони (генетично чоловічі і генетично жіночі) є анатомічно жіночими на ранніх стадіях життя зародку [7]. Диференціація чоловічих і жіночих ознак відбувається в результаті фетальних андрогенів; дія починається приблизно на 6-му тижні життя ембріона і завершується до кінця третього місяця. Спостереження виявили [3], що окремі структури головного мозку у чоловіків і жінок відрізняються розміром, кількістю нейронів, наявністю дендритних розгалужень. Багато дослідників упевнені, що структурні відмінності співвідносяться з поведінковими. Ці структури можна змінити, ввівши в організм статеві гормони у внутрішньоутробному і післяутробному періодах розвитку. Можна припустити, що відмінності у будові мозку в чоловіків і жінок частково зумовлені впливом статевих гормонів. Деякі гормони, наприклад, тестостерон, впливають на мозкові патерни, що пов'язано з їх гормональною стимуляцією у підлітковому періоді (з рівнем фізичної активності), а також із специфікою латералізації - відносним домінуванням правої і лівою півкуль головного мозку. За ідеального існування обидві півкулі пригальмовують одна одну, але одна з них обов'язково домінує. Ця дихотомія необхідна. Диморфізм може бути спричинений отриманим у ранньому дитинстві досвідом. Хоч відмінності в будові головного мозку можуть мати як генетичне, так і гормональне походження, вони є результатом досвіду, оскільки відповідні патерни мислення, поведінки стимулюють розвиток відповідних відділів головного мозку, приводить до двоякогоефекту; добре розвинена зона головного мозку породжує схильність до певної діяльності, яка передбачає задіяність цієї зони; у свою чергу, активність людини стимулює ще більший її розвиток.
Як свідчать дослідження, відділи головного мозку можуть маскулінізуватися лише на певних стадіях розвитку; пізніше це є незворотним процесом. У корі головного мозку статевий диморфізм може проявитися значно пізніше. Йому властивий значно ширший спектр індивідуальних відмінностей, ніж спектр міжстатевих відмінностей. Це означає, що мозок багатьох жінок більше подібний до чоловічого, ніж до жіночого. Такі особливості простежуються і щодо мозку чоловіків, який може бути подібним до середньостатистичного мозку жінки [3]. Незабуваючи про головну тему нашого дослідження, пригадаймо й про іншу властивість психотипу - інтровертивність. Взагалі, у психології інтровертивність прийнято визначати як характеристику локусу контролю, який перебуває в самій особистості, зверненої на саму себе, тобто у її психіці. Якщо йдеться про етнос, у нашому випадку український [5], то відповідно ця властивість притаманна певною мірою кожному українцю і характеризується залежно від ситуації: адаптацією, ізоляцією, домінуванням уречевлення над процесуальністю, узвичаєнням.
Притаманна українському етносу емоційно-естетична домінанта [5] проявляється в емоційності, життєлюбності, естетизмі, відчутті краси, що породжуються мальовничими обріями нашої землі. Українська емоційна психокультура дала людству видатних митців.
Звичайно, елемент емоційно-естетичної домінанти є необхідним для розвитку особистості, проте, надмірна емоційність та естетизм можуть породити мрійника, який стане споглядачем, а не активним діячем. Тому, для досягнення гармонійності особистості варто включати емоційність та естетизм саме у процес діяльності, де ці якості знайдуть своє втілення. І, насамкінець - українська толерантність. На думку дослідників [5], вона характеризується: високим рівнем терпимості, поступливістю, непослідовністю, пов'язана зі слабкістю волі. Прояви такої толерантності є небезпечними у разі зовнішнього впливу на особистість. У такому разі, людина або втікає і не помічає тиск чи вплив, або зовсім нічого не хоче знати про це, тобто поводить себе незріло. Тому, у нашому випадку, особистості необхідно навчитися ставати свідомою, самоусвідомленою, збагнути себе, свою самість, стати собою, а не як усі і діяти відповідно зрілій особистості, яка вміє робити правильний вибір і має свідомі особистісні переконання. Через відсутність усталеності й рівноваги між розумним, вольовим та емоційним началами українська психокультура є надзвичайно пластичною, гнучкою, оперативною. Єдине, що є фактором небезпеки - це можливість запозичення чужої форми й наповнення її власним змістом, і лише напружені пошуки втраченого "Я" допоможуть українцю стати самим собою, стати вільним [5].
Як висновок, можна сказати, що психічний склад українців завдяки природному та історичному чинникам був особливо сформований та зінтегрував два найхарактерніші, на нашу думку, вектори розвитку культури етносів - орієнтально-екзекутивний та окцидентально-інтенціональний. Ця інтеграція проявляється в особливій українській культурі, де поєднуються, на перший погляд, зовсім протилежні якості. Тому, українцю, як носію цієї культури, необхідно спершу збагнути кожну рису окремо, їх доцільність в особистісному психічному розвитку, навчитися ними оперувати, поєднувати їх і ставитися справді зрілою особистістю, яка може віднайти свою самість і просуватися далі до вищих щаблів розвитку. Людство зберігає стійку тенденцію до гармонізації свого існування на Землі, яка досягається з допомогою інтеграції, єдності. Отже, єдність - є абсолютом, оскільки існує вона для гармонії життя.
ЛІТЕРАТУРА
1. Велесова Книга: Збірка праукраїнських пам'яток. І тис. до н. д. - І тис. н. д. - К.: Бівалент, 2001. - С. 18-51. 2. Говорун Т. Соціалізація статі та сексуальності. Монографія. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - С. 11-19. 3. Говорун Т.В., Кікінежді О.М. Гендерна психологія: Навч. посібник. - К.: Академія, 2004. - 308 с. 4. Губко О. Психологія українського народу. - К.: Задруга, 2003. - С. 62. 5. Донченко О., Романенко Ю. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення): Монографія. - К.: Либідь, 2001. - 334 с. 6. Льовочкіна А. М. Етнопсихологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 144 с. 7. Моргун В.Ф., Ткачёва М.Ю. Проблема периодизации развития личности в психологии. - М.: педагогика 1981.- 84 с. 8. Сніжко В. В. Нариси з психоетнічної екології України. - К.: Веселка, 2001.- 334 с. 9. Юнг К. Г. Архетип и символ.: Пер. с нем. - М.: Ренесанс, 1991. - 304 с.
Loading...

 
 

Цікаве