WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблемний аналіз в консультативній практиці - Реферат

Проблемний аналіз в консультативній практиці - Реферат

подолання, як хвороби; другі - відреагування, внаслідок якого людина звільняється від їх деструктивного впливу; треті - визрівання та завершення, в результаті чого проблема трансформується в щось інше; нарешті, є випадки, що потребують прийняття або й зміни ціннісних орієнтацій стосовно проблеми. Розв'язання - це така робота з проблемою, в результаті якої людина не лише долає свої труднощі, але й "переживає" їх (використовуючи термін Ф.Ю.Василюка), збагачує свій досвід, гармонізує власне життя, тобто піднімається на новий рівень світосприймання.
Іншим важливим положенням є розглядання проблеми з точки зору принципу причинності. Як кожне явище, проблема має свої детермінанти. Завжди існують певні умови, як об'єктивні, так і суб'єктивні, що призвели до загострення протиріч. Ці чинники, в свою чергу, залежать від явищ, що їх спричинили. Правильніше говорити про причинно-наслідкові ланцюжки, які перетинаються і розгалужуються, сягаючи в раннє дитинство, внутріутробний період розвитку, а інколи навіть в дитинство батьків.
Однак з'ясувати всю картину розвитку психологічної дисгармонії на практиці буває важко, а інколи і неможливо, тим більше - вплинути на них, усунувши їх причини, якщо останні знаходяться в далекому минулому. Проте це і не потрібно. Психолог працює не з усією низкою проблем, а з тими, що мають домінуюче значення в даній ситуації, з "проблемним ядром" особистості.
На першому етапі бесіди консультант аналізує скаргу клієнта, з'ясовує запит, проблему, сформульовану клієнтом, самодіагноз тощо (див. Семья..., с. 43-45). Як правило, проблемне ядро рідко лежить "на поверхні" і не співпадає з формулюванням проблеми клієнтом. Тому, першим завданням консультанта є визначення, чи ідентифікація, проблем клієнта. Вона має надзвичайно велике значення, тому що робота по ідентифікації і формулюванню консультантом основної проблеми клієнта дозволяє, з одного боку, структурувати не лише інформацію, одержану від нього, а і сам процес консультування, а з іншого - здобути матеріал, що дозволяє визначити конкретну форму психологічної допомоги.
Робота з проблемою, що поставлена в центр процесу консультування робить його набагато технологічнішим, методично озброєним. Такий підхід дозволяє трансформувати проблемну психологічну ситуацію в консультативну задачу, тобто користуватися методологією і технологією розв'язання психологічної задачі як в процесі практичної роботи, так і при аналізі і розборі конкретної ситуації. Останнє особливо важливо при методичній підготовці майбутніх консультантів до практики психологічної допомоги. Це знайшло своє відображення в розробці проблемного практикуму, побудованого як на власному досвіді проблемно-орієнтованого консультування, так і на опублікованих в літературі прикладах консультативної допомоги (див.: Васьковская, Горностай, 1996).
Система прийомів і технік, спрямованих на ідентифікацію основної проблеми клієнта і розв'язання сформульованої задачі одержало назву проблемного аналізу. Він передбачає певну стратегію роботи консультанта, що відображається в наступній схемі основних етапів роботи: 1) аналіз змісту скарги клієнта; 2) аналіз проблемної психологічної ситуації; 3) аналіз проблеми та обдумування шляхів виходу з скрутної ситуації; 4) формулювання консультативної задачі та створення робочого плану; 5) реалізація наміченого плану, тобто розв'язання консультативної задачі (детальніше див.: Горностай, Васьковская, 1995, с. 28-37).
Ідентифікація проблем - це чи не найскладніше в роботі психолога. Як писав Р.Мей, найціннішою рисою консультанта є "особлива чутливість по відношенню до людей, їх надіям, страхам та особистісним напруженням, що дозволяє уловлювати найменші прояви характеру" (Мэй, 1984, с. 66). Ці напруження, "проблемні зони", тобто сукупність факторів, що оточують джерело психічної травматизації, можна визначати, використовуючи як вербальну інформацію, одержану від клієнта, так і невербальні прояви.
Вербальна інформація найчастіше проявляється у вигляді мимовільної вербалізації неусвідомлених чи витіснених із свідомості фактів, дійсних мотивів вчинків (що не співпадають із сформульованим мотивуванням), оцінок і ставлень до інших людей чи подій. Про проблемну зону можуть свідчити "лейтмотиви", чи "рефрени" в розмові, тобто часте скочування на певні теми, деталізація в їх описі тощо. Може відбуватися і протилежна тенденція, тобто уникнення певних тем, небажання говорити про якісь факти, переживання тощо. Це свідчить про те, що проблемна зона знаходиться глибше в області несвідомого, і поведінка людини зумовлена психоаналітичним феноменом опору.
Невербальну інформацію несуть у собі емоційні реакції клієнта: поява сліз, тремтіння голосу, зніяковіння, хвилювання, сміх, посмішка, яку важко приховати та інші. Особливо інформативними є випадки неспівпадіння між вербальними і невербальними проявами, наприклад, поява сліз чи посмішка у здавалося б недоречний для цього момент, коли зміст розповіді свідчить про інше. Важливе діагностичне значення мають такі описані в психоаналізі прояви несвідомого, як забування, помилки, обмовки тощо.
В проблемно-орієнтованому консультуванні особливого значення набуває такий важливий аспект аналізу проблеми, як інтерпретація, що покликана дати зворотній зв'язок клієнту, допомогти йому краще зрозуміти самого себе і зробити поштовх для внутрішньої роботи над собою і своїми проблемами. Інтерпретація завжди передбачає усвідомлення певної інформації, яка раніше не усвідомлювалася або витіснялася клієнтом. Проте, вона не повинна зводитись до тлумачення причин психологічнихпроблем. Інтерпретація найкорисніша, коли клієнт сам підводиться до розуміння свого психологічного стану, здійснює відповідний аналіз, здобуває нову для нього інформацію у вигляді інсайту. Але щоб це відбулося, необхідно, щоб перед цим ретельний аналіз проблеми здійснив консультант.
Не зважаючи на те, що є багато позитивних надбань, про які йшлося в цій статті, ще рано говорити про проблемний підхід як про досконалу технологію, а тим більше - як про завершену методологію консультативної практики. Існує ще досить багато як практичних, так і теоретичних труднощів на шляху конкретизації предмета, удосконалення методичного арсеналу. Одна з таких труднощів полягає у відсутності на сьогоднішній день скільки небудь досконалої типології чи класифікації психологічних проблем, яка б задовольняла практику психологічної допомоги, на зразок клінічних класифікацій, викладених, наприклад, в таких відомих посібниках, як Diagnostic and Statistical Manual (DSM-III-R) та інших.
Можна гадати, що розробка подібних неклінічних критеріїв консультативної психологічної проблематики, як і вирішення інших нагальних проблем консультативної психології, на які чекає практика - справа не зовсім далекого майбутнього.
Література:
" Алешина Ю. Е. Семейное и индивидуальное психологическое консультирование. - М.: РИЦК "Социал. здоровье России", 1993. - 172 с.
" Бурменская Г. В., Карабанова О. А., Лидерс А. Г. Возрастно-психологическое консультирование: Проблемы психического развития детей. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 136 с.
" Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций). - М.: Изд-во МГУ, 1984. - 200 с.
" Васьковская С. В., Горностай П. П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. - К.: Вищ. шк., 1996. - 192 с.
" Горностай П. П., Васьковская С. В. Теория и практика психологического консультирования: Проблемный подход. - К.: Наук. думка, 1995. - 128 с.
" Моховиков А. Н. Телефонное консультирование. - К.: Академпресс, 1994. - 192 с.
" Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. - М.: Независ. фирма "Класс", 1994. - 144 с.
" Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психологического консультирования / Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. - М.: Педагогика, 1989. - 208 с.
" Betz N. E., Fitzgerald L. F. Individuality and diversity: Theory and research in counseling psychology // Annual Review of Psychology. - 1993 - 44. - P. 343-381.
" Blaser A., Heim E., Ringer Ch., Thommen M. Problemorientierte Psychotherapie: Ein integratives Konzept. - Bern, etc.: Huber, 1992.- 226 s.
" Gelso Ch. J., Fassinger R. E. Counseling psychology: Theory and Research on Interventions // Annual Review of Psychology. - 1990.- 41. - P. 355-386.
Loading...

 
 

Цікаве