WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблемний аналіз в консультативній практиці - Реферат

Проблемний аналіз в консультативній практиці - Реферат


Реферат
на тему:
Проблемний аналіз в консультативній практиці
Однією з характерних особливостей розвитку сучасної практичної психології є процес автономізації консультативної психології від психотерапії. Поняття консультативна психологія вперше почало використовуватись на початку 50-х років в США як назва окремого науково-практичного напрямку в психології та психотерапії. В зарубіжній традиції підготовки психотерапевтів кваліфікація "консультант" присвоюється на першому етапі професійного навчання. Проте не слід думати, що консультування - це лише спрощений варіант психотерапії. Є підстави вважати його окремим напрямком психологічної практики. Існує багато суттєвих якісних відмінностей між консультуванням і психотерапією, серед яких найважливішими на наш погляд є наступні:
1) Психологічне консультування і психотерапія орієнтовані на різну проблематику людини. Якщо психотерапія займається переважно досить складними та специфічними інтраперсональними проблемами, то консультування зорієнтоване також на розв'язання інтерперсональних проблеми, що пов'язані зі стосунками між людьми, міжособовими конфліктами, соціальною адаптацією, психологічними закономірностями росту, розвитку та виховання, профорієнтацією. Консультант часто допомагає клієнтові справлятись з досить складними життєвими колізіями, чого традиційно не робить психотерапевт.
2) Консультування і психотерапія необхідні на різних етапах розвитку психологічних проблем. Психотерапія - це допомога людині у випадку, коли проблеми вже настільки ускладнились, що потребують тривалої корекції їх наслідків. Консультування - це насамперед превентивна, упереджувальна робота, яка запобігає розвитку небажаних ускладнень. Тому, якщо психотерапія робить акцент на терапевтичні техніки, а діагностиці приділяється незначна увага (в цілому ряді випадків без неї обходяться), то в консультуванні діагностика психологічних проблем, особливо ранніх стадій їх розвитку, є надзвичайно важливою.
3) Специфіка консультування полягає у відмові від концепції хвороби. Маючи немедичну парадигму, консультування, тим не менш, запозичує прийоми і техніки майже з усіх напрямків психотерапії, але використовує їх не для лікування, а для допомоги здоровій людині в подоланні її труднощів, в знаходженні виходу із скрутного становища.
Специфіка консультування проявляється не лише в практичних аспектах, які щойно викладені. Вже зараз можна говорити про свою теорію і методологію консультативної психології. На думку американських авторів, всі теоретичні дослідження в цій галузі можна умовно розділити на дві групи: 1) дослідження, що лежать в руслі традиційних психотерапевтичних шкіл і напрямків (психоаналіз, біхевіоризм, когнітивна психологія тощо); 2) роботи, що можна узагальнити під об'єднувальною назвою "дослідження з консультативної взаємодії", що вивчають такі специфічні консультативні проблеми, як пошуки моделі зв'язку клієнт-консультант, вивчення впливу парадоксальних втручань на клієнта, аналіз ефектів стилю і змісту методики інтерпретації консультанта, залежність процесу консультування від індивідуальних змінних клієнта і консультанта і їх відповідності одне одному, вплив факторів тривалості консультування та інші (Gelso, Fassinger, 1990).
На думку багатьох авторів, сучасна психотерапія переживає певну методологічну кризу. Створюються нові види психотерапії (їх кількість уже вимірюється сотнями), пропонуються нові методи, які суперечать, а часом і заперечують те, на чому базуються інші підходи. Концепції особистості, що грунтуються на різних засадах часто не мають взаємних точок дотику. В той же час в останні десятиліття починається активний об'єднувальний рух, що ставить за мету розробку інтегративних підходів, які поєднували б у собі всі позитивні досягнення різних методологічних течій психотерапії. За останні роки написано багато монографій та статей, присвячених цій темі, створені навіть спеціалізовані журнали ("Journal of Integrated Eclective Psychotherapy", "Journal of Psychotherapy Integration" та інші), що свідчить про велике значення об'єднувальних процесів в психотерапії.
Заслуговує на увагу одна з таких інтегративних спроб, що викладена в книзі "Проблемно-орієнтована психотерапія: Інтегративна концепція" (Blaser et al, 1992). Істотними особливостями проблемно-орієнтованої психотерапії (ПОТ) є: 1) прагматичний еклектизм (використання різноманітних теоретичних підходів в залежності від показань і характеру проблем пацієнта); 2) проблемна орієнтація (що спирається на проблемний аналіз і ставить своєю метою максимальне прояснення проблем пацієнта); 3) орієнтація на пацієнта (включеність пацієнта в процес прийняття рішення); 4) відносна короткочасність процесу терапії.
Хоча вказані особливості ПОТ роблять її близькою до консультативної моделі психологічної допомоги, все ж таки вона є психотерапією і орієнтована на клінічну практику. Ми поставили перед собою завдання розробити проблемний підхід в межах консультативної психології (див. Горностай, Васьковская, 1995). На нашу думку така позиція є цілком доречною, оскільки останнім часом проблемна орієнтація консультативної практики стає все помітнішою, а з часом може перетворитися на домінуючу тенденцію розвитку, що видно, наприклад, по іноземним публікаціям.
За матеріалами американської літератури, відбувається диференціація і спеціалізація надання психологічної допомоги, створюються напрямки консультативної практики, зорієнтовані на окремі класи психологічних проблем людини та на специфічні контингенти клієнтів. Набувають поширення такі види психологічного консультування: допомога в різноманітних проблемах, пов'язаних зі статевою поведінкою (сексуальне насильство жінок, чоловіча жорстокість, специфічні проблеми сексуальних меншин тощо); консультування з проблем соціалізації чоловіків; консультування з проблем професійної кар'єри жінок; консультування расових, етнічних і культурних меншин; психологічна допомога у випадках порушення харчової поведінки тощо (N.Betz, L.Fitzgerald, 1993).
Це яскраво видно на прикладі спеціалізації американських періодичних видань з консультативної психології. Якщо раніше були журнали загальної орієнтації ("Journal of Counseling Psychology", "Counseling Psychologist", "Journal of Counseling and Development", "Journal of Consulting and Clinical Psychology", "Measurement and Evaluation in Counseling and Development"), то в останній час виникають журнали, присвячені специфічним проблемам етнічних і культурних меншин, жінок, студентської молоді, сексуальних меншин тощо ("Journal of Multicultural Counseling and Development", "Psychology of Women Quarterly", "Journal of College Student Development", "Sex Roles", "Journal of Homosexuality").
Проблемна спеціалізація характерна і для вітчизняних публікацій, значна частина з яких описує роботу з конкретними групами консультативних проблем: сімейними, віковими, посттравматичним та іншими (див.: Алешина, 1993; Бурменская та ін., 1990;Моховиков, 1994; Семья..., 1989).
Проблемний підхід в консультуванні спирається на вихідні теоретичні принципи і пропонує практичні техніки, які використовуються в роботі з клієнтами. Предметом як теоретичного аналізу, так і практичного впливу є психологічна проблема клієнта. В широкому розумінні проблема - це надмірне загострення протиріч в житті та розвитку людини, які вона не здатна подолати власними силами. Приклади психологічних проблем: несприятливі психологічні стани (депресії, кризи тощо), конфлікти та конфліктні переживання, труднощі спілкування, невдоволення своїм Я-образом та соціально-психологічним статусом, підозра на психічний розлад та інші. Проблеми можуть бути усвідомленими та неусвідомленими, явними або прихованими, відповідати реаліям або бути надуманими.
Одним із принципових моментів є погляд на проблему не як на негативну перешкоду на шляху розвитку, яку треба усунути, а як на нормальне явище, що обов'язково супроводжує розвиток, виступаючи його рушійною силою. Будь-які якісні зміни в психології людини є результатом розв'язання протиріч, виходом з криз, що суб'єктивно переживаються як психологічні проблеми. Отже - результатом психологічної допомоги ми вважаємо розв'язання особистістю своїх психологічних проблем, які спричинили звертання до консультанта.
Під розв'язанням ми в різних випадках розуміємо різні речі: одні проблеми вимагають
Loading...

 
 

Цікаве