WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рольова теорія особистості: теоретичні аспекти та практичні аплікації - Реферат

Рольова теорія особистості: теоретичні аспекти та практичні аплікації - Реферат

інтерпретувати як рольовийконфлікт у сфері життєвих ролей особистості [8; с. 79-87].
Периферія особистості - це ще один суттєвий компонент теорії особистості, що стосується диференціально-психологічних особливостей. Люди відрізняються одна від одної своєрідністю рольових характеристик особистості, у тому числі й інтернальністю або екстернальністю рольової поведінки, про що говорилося вище. Ще одною стороною індивідуальності є репертуар життєвих ролей людини, для вимірювання якого автором розроблена відповідна тестова методика. Життєві ролі як своєрідні стани особистості, що дозволяють втілити певні риси людського характеру, можуть розкривати різні, іноді протилежні сторони індивідуальності. Але можливі ситуації, коли певні частини особистості не знаходять вільного вираження в рольовій поведінці. У кращому випадку - вони сублімуються в інших формах, або компенсуються уявними ролями; гірше - якщо відбувається повне витиснення в тіньову сферу, або блокування розвитку особистісних та життєвих ролей, що рівнозначно дисгармонійному розвиткові відповідних сторін особистості, депривації життєвих потреб тощо.
Характеристика особистісної психопатології доповнює опис теорії особистості щодо норми. З позицій рольової теорії цікаво розглянути зв'язок дисгармонійності особистісного розвитку з інтернальністю або екстернальністю рольової поведінки людини. Так, крайні соціально неадаптивні форми інтернальності можуть бути пов'язані з психопатичним розвитком особистості. Крайні соціально неадаптивні форми екстернальностi, що ведуть до внутрішніх рольових конфліктів, часто є причиною невротичних і психосоматичних проблем. Крім того, неадаптивна екстернальність є основною причиною порушень нормального рольового розвитку особистості.
Розвиток і зміна життєвих ролей відбувається з певними закономірностями. Ранні інфантильні ролі не зникають безслідно, а перетворюються в своєрідну символічну функцію. На будь-якому етапі вікового розвитку можлива регресія на більш ранні стадії, коли актуалізуються інфантильні ролі. Це відбувається в результаті переживання індивідом психічної травми, дистресу, або в процесі психотерапії. В деяких особистостей інфантильні ролі фіксуються та залишаються актуальними на наступних життєвих стадіях. Буває, що нові ролі не формуються, або, існуючи номінально, як соціальна функція, не стають життєвими ролями особистості. Внаслідок цього розвивається рольовий інфантилізм, тобто фіксація на інфантильних життєвих ролях при утрудненні функціонування й нерозвиненості "дорослих" життєвих ролей.
Іншою формою особистісної рольової дисгармонії є рольові девіації, тобто значні відхилення психологічних ролей від загальноприйнятих норм і зразків поведінки. До рольових девіацій можна віднести і статеві девіації, тобто відхилення від нормативів статевих та ґендерних ролей. Порушеннями, що часто зустрічаються, є різні рольові дисфункції, рольовий дефіцит. Рольовий дефіцит буває в двох формах: первинний (рольова недостатність) і вторинний (атрофія ролей). Ще одним видом особистісної рольової дисгармонії є дисгармонічність життєвого сценарію людини, тобто схильність до поведінки, що не спрямована на задоволення життєвих потреб людини з урахуванням реальності "тут і тепер", а залежить від факторів, пов'язаних з історією життя людини (наприклад, сценарних заборон, одержаних від батьків). Похідними від цього можна вважати такі психологічні проблеми, як віктимність, співзалежність тощо.
Рольова психотерапія є однією із найбільш значущих аплікацій рольової теорії особистості. Основним видом рольової психотерапії, як засобу вирішення психологічних проблем, зв'язаних з рольовим розвитком особистості є психодрама Я. Морено [7]. Цей метод дає можливість моделювати життя людини, переживати події минулого, теперішнього та майбутнього, як існуючі, так і надреальні, яких не було і не могло бути, відтворювати будь-які, навіть найфантастичніші, ролі. Засобами психодрами можна коригувати життєві ролі та сценарії, вивільняти такі особистісні ролі, які внаслідок рольової соціалізації виявились заблокованими, витісненими чи нерозвинутими.
Не менш цікавим і ефективним методом вирішення проблем рольових дисгармоній особистості є транзактний аналіз Е. Берна [1]. Одним із важливих аспектів цієї системи є аналіз і корекція життєвих сценаріїв людини, який дозволяє не лише вдосконалювати репертуар життєвих ролей, але й приводити до особистісної автономії, тобто послаблювати неконструктивність неадаптивної екстернальностi рольової поведінки.
Іншим напрямом рольової психотерапії є терапія фіксованої ролі Дж. Келлі [4]. Завдання терапії полягає в зміні конструктної системи особистості за допомогою фіксованої ролі, тобто ролі вигаданого індивіда, якого необхідно зіграти в реальному житті. Результатом терапії є підвищення функціональності конструктної системи та вдосконалення рольового репертуару особистості.
На завершення можна зробити висновок, що рольова теорія особистості, побудована на концепції рольового конфлікту та базовому понятті "локус рольового конфлікту", має всі ознаки теорії особистості. Вона містить основні необхідні компоненти такої теорії, а також практичні аплікації - концепцію особистісної психопатології в рамках рольової парадигми та систему рольової психотерапії, яка може успішно працювати з такою патологією та рольовими дисгармоніями. Рольова психотерапії, звичайно, розроблена не автором, але вона вписується в рольову теорію особистості, чим підтверджує її валідність як діючої теорії в контексті соціальної психології особистості.
Література
1. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия: Пер. с англ. - СПб.: Братство, 1992.
2. Горностай П. П. Личностные характеристики ролевого поведения // Вісник Харківського держ. університету. - № 439. - 1999. - С. 18-22.
3. Горностай П. П. Психодіагностична методика "Локус рольового конфлікту" // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - № 6. - С. 36-38.
4. Келли Дж. Психология личности. Теория личностных конструктов. СПб.: Речь, 2000.
5. Мадди С. Р. Теории личности: сравнительный анализ / Пер. с англ. - СПб.: Речь, 2002.
6. Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста: Пер. з англ. - К.: Український центр духовної культури, 2000.
7. Морено Я. Психодрама: Пер. с англ. - М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2001.
8. Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т. М. Титаренко.- К.: Агропромвидав України, 1998.- 348 с.
9. Психология личности: Слов.-справочник / Под ред. П. П. Горностая и Т. М. Титаренко. - К.: Рута, 2001.
10. Холл К. С., Линдсей Г. Теории личности: Пер. с англ. - М.: "КСП+", 1997.
11. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение): Пер. с англ. - СПб.: Питер Пресс, 1997.
12. Harre R. Personality as dramaturgical production // 11th European Conference on Personality. Lengerich etc.: Pabst Science Publishers, 2002. - P. 76-77.
Loading...

 
 

Цікаве