WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні ролі в структурі особистості - Реферат

Психологічні ролі в структурі особистості - Реферат

(наприклад, Его-стан "Дитини"). У деяких особистостей інфантильні життєві ролі фіксуються і залишаються актуальними в наступних життєвих циклах. Буває, що нові життєві ролі не формуються, або, існуючи номінально, як соціальна функція, тим не менш не стають її життєвими ролями. Це є причиною всіляких особистісних дисгармоній і потребує психотерапевтичної допомоги.
Важливим аспектом рольових концепцій особистості є дослідження феномену рольової ідентичності та рольового розвитку особистості. Існують такі форми рольової ідентичності: 1) статева - одна з основних форм ідентичності, що полягає в ототожненні себе з тієї чи іншою статтю; 2) етнічна - пов'язана з національною самосвідомістю, мовою і соціокультурними особливостями; 3) групова - пов'язана з членством в різних малих соціальних групах; 4) політична - пов'язана з соціальними і політичними цінностями та інтересами; 5) професійна - пов'язана з особливостями професійних ролей [9].
Рольовий розвиток може відбуватись не гармонійно і супроводжуватись виникненням рольових дисгармоній, серед яких можна виділити рольовий інфантилізм та рольові девіації. Рольовий інфантилізм - це фіксація на інфантильних життєвих ролях при затрудненні функціонування та нерозвинутості "дорослих" життєвих ролей. Наприклад, буває, що доросла людина замість ролі "чоловіка" ("жінки") грає в подружньому житті роль "сина" ("дочки"). Це не обов'язково призводить до дисгармонії, часто це влаштовує обох партнерів, особливо, якщо вони мають взаємно компліментарні експектації, інколи це є причиною нерівних шлюбів тощо. Рольові девіації це значні відхилення психологічних ролей від загальноприйнятих норм. Прикладом є статеві девіації, більшість яких супроводжується відхиленнями функціонування статевих ролей.
Крім життєвих ролей, що мають велике значення в процесі розвитку та соціалізації особистості, можна виділити так звані "особистісні ролі", що на відміну від соціальних мають тісний зв'язок з глибинними підвалинами особистості. В драматургії є поняття характерної ролі, тобто ролі, що зображає не соціальну функцію людини, а складний (і, можливо, внутрішньо суперечливий) особистісний типаж, своєрідний характер, неповторну індивідуальність. Кожній людині в житті доводиться не лише виконувати різні соціальні функції (ролі), а й бути різною в залежності від обставин (люблячою або жорстокою, сильною або слабкою тощо). Особистісні ролі - це насамперед певні стани особистості, що дозволяють розкрити певні сторони власного "Я", втілити їх в форму рольової поведінки.
Дуже перспективним напрямком досліджень є вивчення типології особистостей в зв'язку з типологією особистісних ролей. Між цими типологіями немає чіткої границі. Так, в окремих типологіях особистості - Г.Саллівана, О.Ранка та деяких інших [див.: 10] психологічні типи мають "рольову" природу, тобто визначають певні типи соціальної поведінки, а типологія ролей і життєвих сценаріїв у Е.Берна носять явну особистісну забарвленість. Те ж саме можна сказати про типологію "стилів життя" за А.Адлером, яка також має соціально-особистісний характер.
Особистісна типологія передбачає наявність у особистості домінуючої особистісної ролі. Проте, вона не обов'язково мусить бути одна. Так само, як особистісні риси в сучасній диференціальній психології не вважаються статичними, а розглядаються як модуси, здатні в певних межах давати досить широкий спектр різноманітності, особистісні ролі також об'єднуються в репертуари, що визначають рольову своєрідність кожного індивіда. Від багатства репертуара особистісних ролей залежить, наприклад, розвиток рольової компетентності, про яку ми говорили вище.
Проте, окремих ролей з цього репертуару може не вистачати, що еквівалентно нерозвинутості окремих сторін особистості. Це є причиною не лише віднесення до того чи іншого психологічного типу, а й різних особистісних дисгармоній. Деякі психотерапевтичні методики (наприклад, техніка "антиролі" в психодрамі) дозволяють не тільки визначати нерозвинуті особистісні ролі (вони часто виявляються просто заблокованими в процесі рольової соціалізації особистості), а й певною мірою розкривати їх, що має значний психотерапевтичний ефект.
Всі ролі особистості (не лише власні, а й ролі значимих людей) займають певне місце в структурі життєвого світу особистості. Отже, можна говорити не лише про рольову структуру особистості, а й про рольову метаструктуру життєвого світу. Деформація чи руйнування життєвого світу, що відбувається під час життєвої кризи, неминуче призводить до деформації її життєвих ролей і до суттєвих змін в сфері всіх психологічних ролей, що входять до його метаструктури [див.: 6].
На завершення можна зробити наступні висновки: Психологічні ролі виступають не лише як соціальні ролі (тобто закріплені в суспільстві нормативні форми соціальної поведінки), а і як особистісні ролі (тобто поведінкові паттерни, що спричиняється не лише зовнішніми, а й внутрішніми глибинними особистісними детермінантами.
Психологічні ролі входять в структуру рольової Я-концепції людини; при цьому вони мають нерівномірний розвиток (окремі ролі можуть бути недорозвинутими, атрофійованими, заблокованими; інші - деформованими, зафіксованими тощо); ці особливості стають причиною рольових дисгармоній особистості: рольових девіацій, рольового інфантилізму, внутріособистісних рольових конфліктів тощо; рольові дисгармонії так чи інакше пов'язані з деформацією рольової структури особистості.
Психологічні ролі (як реальні, так і уявні) виступають важливими компонентами життєвого світу особистості, визначаючи його соціально-психологічну широту, гармонійність тощо; деформація, чи руйнування життєвого світу особистості, характерне для життєвої кризи, можуть бути пом'якшеними засобами реконструкції зруйнованих психологічних ролей (в тому числі і заміщенням та компенсацією реальних ролей уявними).
Системою засобів психологічної допомоги особистості в критичних життєвих ситуаціях може стати рольова психотерапія, яка використовує 2 основні стратегії: терапія роллю (використання рольової поведінки для досягнення терапевтичного ефекту) та терапію ролі (відновлення деформованої рольовоїструктури особистості та метаструктури її життєвого світу).
Література:
1. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия: Пер. с англ.- СПб.: Братство, 1992.
2. Горностай П. П. Творчество, как форма освоения и переживания времени личности // Психология личности и время жизни человека.- Черновцы: ЧГУ, 1991.- С. 24-32.
3. Горностай П. П. Социализация личности и психологические роли // Теоретические и прикладные вопросы психологии.- Вып. 3.Ч. 1.- СПб, 1997.- С. 325-330.
4. Горностай П. П. Ролевой конфликт и проблема выбора // Психологія на перетині тисячоліть.- К.: Гнозис, 1998.- Т.1.- С. 319-326.
5. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л.Морено. - М.: "Прогресс", "Универс", 1994.
6. Психологія життєвої кризи / Відп. ред. Т. М. Титаренко.- К.: Агропромвидав України, 1998.
7. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості та детермінанти його побудови // Мистецтво життєдіяльності особистості (теорія і технологія): Навч.-метод. посібн.- К., 1997.- С.
8. Шибутани Т. Социальная психология: Пер. с англ.Рост./Д.: Феникс, 1998.
9. Gordon C. Development of Role Identities // Annual Review of Sociology.- 1976.- V. 2.- P. 405-433.
10. Maddi S. R. Personality theories: A comparative analysis.- 5th ed.- Chic. (IL): Dorsey Press, 1989.
11. Mead G. H. Mind, self, and society. From the standpoint of a social behaviorist.- Chic.: Univ. Press, 1946.
12. Moreno J. L. Psychodrama. V. 1 (3rd. ed.).- Beacon, New York: Beacon House, 1964.
13. Personality, roles, and social behavior / Ed. by W. Ickes & E. S. Knowles.- N.Y., etc.: Springer, 1982.

 
 

Цікаве

Загрузка...