WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні ролі в структурі особистості - Реферат

Психологічні ролі в структурі особистості - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні ролі в структурі особистості
Особистість має дуалістичну природу. В ній перетинаються біологічне та соціальне, індивідуальне та групове, вроджене та набуте. З одного боку, особистість є результатом розвитку неповторної індивідуальності людини; з іншого - це соціальна якість індивіда, його суспільне обличчя, що сформоване в результаті соціалізації, тобто засвоєння соціальних цінностей. Соціально-індивідуальний дуалізм особистості є причиною суттєвих труднощів на шляху створення холістичних наукових концепцій, які б не страждали ухилом в той чи інший бік. На нашу думку, категорією, яка може відображати дуалістичність особистості, є категорія "ролі".
Поняття "роль", як і багато інших, є одночасно і повсякденним поняттям і науковим терміном. Але, при дуже широкому використанні його в повсякденному житті, в науковому плані воно розроблялося ще недостатньо, особливо в аспекті психології особистості. Психологія ролей може мати два стратегічні напрямки: соціально-психологічний і особистісний. Роль - це той місточок, що з'єднує групове та індивідуальне, особистісне та суспільне. Роль - це засіб і механізм включення особистості в групу. В принципі, в кожній групі, де спілкується людина, в неї є своя роль, а часом і не одна. Отже, роль може виступити ключовою ланкою в розв'язанні проблеми соціально-індивідуального дуалізму.
Особистісні аспекти психології ролей висвітлені в рольових теоріях особистості, серед яких слід виділити: теорію символічного інтеракціонізму [11], теорію психодрами [5; 12] та трансакційний аналіз [1]. Ці теорії не настільки популярні, як, скажімо, психоаналітичні чи гуманістичні, вони не потрапили до відомих підручників по теоріям особистості, проте містять дуже цікаві концепції, що можуть мати неабиякий науковий інтерес.
Теорія символічного інтеракціонізму, яку інколи називають "теорією ролей" (Дж.Мід, Г.Блумер, Е.Гоффман, М.Кун та інші) розглядає основний механізм і структуру особистості пов'язаними з її рольовою сутністю. Особистість розглядається як сукупність її соціальних ролей. Згідно з цими поглядами, людина в своєму житті, в спілкуванні з іншими людьми, діяльності ніколи не залишається "просто людиною", а завжди виступає в тій чи іншій ролі, є носієм певних соціальних функцій і суспільних нормативів. З точки зору цієї теорії виконання ролі має велике значення в розвитку особистості людини. Розвиток психіки, психічної діяльності, соціальних потреб відбувається не інакше, ніж в виконанні певних суспільних рольових функцій, а в основі соціалізації людини лежить формування її соціальних ролей.
Засновник психодрами Я.Л.Морено вважав найбільш глибинним філогенетичним чинником особистості, що формує людську поведінку, її спонтанність, із зникненням якої особистість гине. Структура особистості, на думку Морено, складає набір ролей. Фундаментальне значення мають такі первинні рольові категорії: соматичні ролі, що визначаються фізіологічними потребами і емоціями; психічні ролі, що виникають уже в соціальній матриці і розширюють сферу переживань дитини; соціальні ролі, що задаються структурою соціальних стосунків людини; трансцендентні (інтегративні) ролі, в яких людина здійснює іманентну притаману світу трансценденцію і приходить до загального погляду на світ. В процесі рольового розвитку відбувається послідовне формування всіх рольовых категорій. Якщо якась фаза минається чи відбувається повернення на попередні рівні, то спостерігаються різні випадки особистісної патології. Так, несформованість психічних ролей веде до психопатичного развитку, а соціальних - до шизоїдного. Повернення до нижчих рівнів є причиною розвитку страху, який може проявлятися в різних невротичних та психотичних порушеннях.
В концепції Е.Берна особистість розглядається як сукупність особливих станів Его, що проявляються в специфічних станах свідомості і зразках поведінки: 1) "Батько" - стан, що копіює справжніх батьків чи інших авторитетних в дитинстві особистостей, відображає традиції, цінності, норми і правила; 2) "Дитина" - частина особистості, що збереглася від справжнього дитинства, що містить афективні комплекси, зв'язані з ранніми дитячими враженнями і переживаннями; 3) "Дорослий" - стан, що здійснює переробку інформації і імовірнісну її оцінку для ефективної взаємодії з оточуючим світом, що демонструє тверезість, незалежність і компетентність. В різних життєвих ситуаціях, передусім в процесі спілкування з іншими людьми, особистість знаходиться, як правило, в одному з Его-станів, що в даний момент активізований. Проте можливо і "зараження" (контамінація) одного стану іншим, чим Берн пояснює різні випадки особистісних патологій та відхилень аж до психічних захворювань. За допомогою концепції Его-станів можна розглядати процес міжособової взаємодії і більш складні форми поведінки людини - "ігри", чи "серії прямуючих одна за одною прихованих додаткових трансакцій із чітко визначеним і передбачуваним кінцем", а також скріпти, що лежать в їх основі.
Як бачимо, в цих теоріях ролі достатньо включені в структуру та процес функціонування особистості. Проте, вивчення рольових аспектів соціальної психології особистості повинен включати і інші підходи, наприклад, диференціально-психологічний, тобто аналіз особистісних параметрів рольової поведінки. Дослідження закономірностей функціонування особистості в умовах рольового конфлікту показало, що існують досить стійкі характеристики особистості, що визначають типові способи його розв'язання. Серед таких параметрів - локус рольового конфлікту, тобто конструкт, що визначає схильність обирати одну з двох стратегій поведінки: екстернальну чи інтернальну, і відповідно орієнтуватись на зовнішній чи внутрішній рольовий конфлікт [4].
Ще однією характеристикою є рольова компетентність, тобто спроможність особистості оперативно володіти своїми психологічними ролями, виступати повноправним суб'єктом цих ролей, включати рольову поведінку в процес власної життєдіяльності і життєтворчості. Рольова компетентність в свою чергу складається з компонентів: 1) рольова варіативність - це різноманіття репертуару психологічних ролей особистості, що не обмежуються стандартним набором соціальних і міжособових ролей в референтних групах, а включає багато їх різновидів, а також уявні ролі; 2) рольова гнучкість - це вміння легко переходити від однієї ролі до іншої (це стосується і Его-станів по Берну), не "застрявати" на окремих ролях, особливо якщо ці ролі в певних умовах стають неконструктивними і перетворюються на джерело психологічних проблем; 3) рольова глибина - це володіння глибинною структурою ролей і Его-станів особистості, опора в рольовій поведінці не на зовнішню підструктуру ролі (экспектації), а на глибинні складові (рольова Я-концепція, рольове переживання); 4) здатність до рольової децентрації - це складне психологічне утворення, що включає здатність до перевтілення, рольову емпатію, рольову рефлексію.
Рольове переживання - це емоційний стан, що супроводжуєрольову поведінку особистості і є важливим компонентом рольової Я-концепції особистості, характеризуючи емоційно-ціннісне ставлення до себе як до суб'єкта ролі. Потреба в рольовому переживанні розглядається як потреба в новому чуттєвому досвіді, одержуваному особистістю в процесі виконання ролей (не лише реальних, але і уявних, а також штучно модельованих - театральних, психодраматичних тощо) і в процесі творчого самовираження [див.: 2]. Рольове переживання в одних випадках піднімається до рівня духовної насолоди, в інших - виступає як катарсис, що очищує. Отже воно є ефективним засобом формування особистості.
Кожна особистість характеризується репертуаром її життєвих ролей, які змінюються на протязі життя. Проте, ранні інфантильні ролі не зникають безслідно, а перетворюються в своєрідну символічну функцію
Loading...

 
 

Цікаве