WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Культурні особливості рольової поведінки та психологічна допомога - Реферат

Культурні особливості рольової поведінки та психологічна допомога - Реферат

формування ролей достатньо суттєве. Мало того, багато які приклади ситуативноїрольової поведінки виникають головним чином завдяки рольовим очікуванням суспільства. На такому розумінні (з великою часткою узагальнення) побудована рольова концепція Дж.Міда (Mead, 1946).
Проте неправомірно стверджувати, що вплив скеровано тільки від суспільства до особистості, заперечуючи внесок самої людини в формування експектацій. Крім того, на рольову поведінку особистості здійснюють вплив внутрішньоособистісні чинники, функціонування яких неможливо звести лише до тиску суспільства. Можна говорити не лише про ситуативні, а й про особистісні ролі, тобто ролі, що спонукаються динамічними проявами особистості. З особистісними ролями пов'язані певні компоненти структури особистості (в тому числі і глибинні).
До особистісних ролей можна віднести статеві ролі, що дуже тісно пов'язані із глибинними основами і особистісною структурою (а можливо і архетипами аніми і анімусу). Це підтверджується прикладами різних девіацій статево-рольової поведінки, що часто мають ендогенну природу. А така патологія, як транссексуалізм наводить на думку, що детермінація статевих ролей чи не глибша, ніж біологічна природа людини: в окремих випадках, при неможливості змінити статеву роль, удаються до хірургічної зміни біологічної статі транссексуала.
Існують інваріантні, позакультурні складові психологічних ролей, закріплені в структурних елементах особистості, а, можливо, і в архетипічній природі людини. Можна говорити про рольову самосвідомість (тобто про усвідомлення себе суб'єктом виконання ролі), про рольову Я-концепцію людини і рольову ідентичність. "Я" так чи інакше втілюється в особистісних ролях, неможливо виділити "Я" в чистому вигляді, щоб воно було позбавлено рольового компоненту. Можна зробити висновок, що психологічні ролі не можна зводити лише до соціальних очікувань, що формують рольову поведінку людини.
Ці міркування підкреслюють важливість рольових підходів в психотерапії і інших напрямках практики психологічної допомоги особистості. Рольова психотерапія може бути розглянута з позицій двох стратегій: 1) терапія роллю, тобто система методів, що використовують виконання ролей у вигляді психотерапевтичного засобу впливу на особистість людини (класичним прикладом цього підходу є психодрама); 2) терапія ролі, чи система методів, спрямованих на реконструкцію чи трансформацію особистісних ролей людини (типовим взірцем такого підходу крім психодрами є також і трансакційний аналіз).
Рольова психотерапія може бути скерована на будь-які компоненти психологічної структури ролі: як на ситуативні, обумовлені соціо-культурними відмінностями, так і на глибинні, інваріантні до культури. В першому випадку мова іде про систему міжособових стосунків людини, про її взаємодію з соціумом. Наприклад, практика дає багато випадків крос-культурних, соціокультурних чи субкультурних відмінностей, що часто стають причиною соціально-рольових конфліктів та інших проблем маргінального статусу особистості. В сучасну епоху високої соціальної динаміки (коли відбувається масова міграція і "перемішування" соціальних шарів) подібні проблеми є достатньо актуальними.
В другому випадку ми маємо справу з системою впливів, спрямованих на більш-менш глибоку трансформацію особистості, і орієнтованих на різні цілі: від корекції внутрішньоособистісних дисгармоній до особистісного зростання. Тут мова іде про проблеми, відносно незалежні від соціокультурної ситуації і пов'язаних із загальними закономірностями функціонування особистості.
Про це свідчать і використовувані методи (насамперед психодрама і трансакційний аналіз), основні елементи яких (категорії его-станів, первинні рольові категорії) демонструють автономність від культури і прекрасно вписуються в будь-який культурний контекст. Навіть в психодраматичних ролях (вторинних рольових категоріях), що відображають культурні особливості терапевтичних груп, інваріантна складова виявляється суттєвіше за соціокультурні відмінності. Практика інтернаціональних психодраматичних груп, де тренерами виступають іноземці, показує, що вирішальною умовою взаєморозуміння виявляється не схожість чи розбіжність соціокультурних особливостей, а якість синхронного перекладу.
Рольовий підхід в психотерапії не вичерпує уже названі методи (трансакційний аналіз і психодрама), він охоплює велику групу методів, в основі яких лежать психологічні процеси творчості і творчого самовираження (див. Бурно, 1989; Гройсман, 1979). Виконання ролі (що є важливим компонентом будь-якої соціальної поведінки особистості) завжди супроводжується рольовим переживанням, притаманним також уявним ролям, "внутрішньому відіграванню" рольових процесів, і є істотним компонентом творчого переживання. За допомогою рольового переживання можлива реконструкція життєвого світу особистості, деформація якого характерна для життєвої кризи, а також подолання негативних наслідків екзистенціальних фрустрацій (див. Горностай, 1991).
Із всього сказаного можна зробити такі висновки: 1) психологічні ролі є необхідною умовою соціалізації і мають важливе значення для розвитку і функціонування особистості; 2) особистісні ролі не можна віднести лише до периферії особистості, бо вони пов'язані зі структурою особистості, в тому числі з її глибинними складовими; 3) в психологічній структурі ролей є компоненти, що визначаються соціокультурними відмінностями, а є інваріанти, незалежні від культури і пов'язані з базисними компонентами особистості; 4) рольова психотерапія є дієвим засобом гармонізації і трансформації особистості, бо системою своїх впливів охоплює широкий спектр функціонування особистості від міжособових стосунків до глибинних внутрішньоособистісних процесів.
Література:
1. Берн Э. Трансакционный анализ и психотерапия: Пер. с англ.- СПб.: Братство, 1992.
2. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением.- М.: Медицина, 1989.
3. Горностай П.П. Творчество как форма освоения и переживания времени личности // Психология личности и время жизни человека.- Черновцы: ЧГУ, 1991.- С. 24-32.
4. Гройсман А.Л. Проблемы ролевой психотерапии // Психологические механизмы регуляции социального поведения.- М.: Наука, 1979.- С. 175-203.
5. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. Классическая психодрама Я.Л.Морено.- М.: "Прогресс", "Универс", 1994.
6. Холл К.С., Линдсей Г. Теории личности: Пер. с англ.- М.: "КСП+", 1997.
7. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение): Пер. с англ.- СПб.: Питер Пресс, 1997.
8. Maddi S.R. Personality theories: A comparative analysis.- 5th ed.- Chicago (ІL): Dorsey Press, 1989.
9. Mead G.H. Mind, self, and society. From the standpoіnt of a social behaviorist.- Chicago: Univ. Press, 1946.
10. Moreno, J. L. Psychodrama. V. 1 (3rd. ed.).- Beacon, New York: Beacon House, 1964.
Loading...

 
 

Цікаве