WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми потенціального та актуального в здібностях - Реферат

Проблеми потенціального та актуального в здібностях - Реферат

досить високий рівень розвитку здібностей.
Цей феномен є одним з джерел гіпотези про космічне походження розуму. Адже важко припустити, що природа десятки тисяч ровів тому заклала в мозок людини величезний резерв, який набагато перевищував реальні потреби. Може природа наперед "подбала" про майбутні здібності творців комп'ютерів, художників, вчених, а також про здібності до таких видів діяльності, про які ми зараз ще не здогадуймось? Легше гадати, що земний розум є "здичавілим" варіантом розуму деяких космічних прибульців.
Є ще одна фундаментальна трудність опису потенціальних меж розвитку здібностей. Вона полягає в неможливості точної кількісної інтерпретації такого якісного поняття, як "творче досягнення", що фактично є показником розвитку здібностей. Ми наближено застосовуємо до нього таке кількісне поняття, як "межа".
Ця трудність пронизує всю історіюпсиходіагностики інтелекту та здібностей. Через неї ми змушені оперувати лише дуже спрощеними (особливо, коли мова іде про творчі здібності) кількісними моделями. В них набагато більше власної "творчості" авторів концепцій, ніж об'єктивної істини. Широке залучення експериментальної бази з використанням сучасного апарату багатомірної статистики є лише першим кроком до подолання цих труднощів. А позбутись їх повністю скоріше за все не вдасться навіть в принципі, або для цього знадобляться поки що не існуючі математичні методи.
Коли йдеться про загальні здібності або про генеральний фактор, то застосування хоча б наближених чисельних методів вбачається доречним. Зі спроб виділення загального компоненту в спеціальних здібностях і розпочалося використання факторного аналізу. Але, йдучи по цьому шляху, ми губимо якісну своєрідність обдарованості людини. А перехід до кількісного опису спеціальних здібностей стає в залежність від способу структурування.
Кожний з цих способів є довільним і для вибору найкращої структури немає надійних критеріїв. При діяльнісному підході структура спеціальних здібностей є відбитком структури видів діяльностей. Вона є привнесеною ззовні і має мало спільного зі структурою потенціальних можливостей. При модальному підході пошук "елементарних" здібностей призведе до дробіння їх на найпростіші функції і ми взагалі загубимо той предмет, який аналізуємо, бо жодна функція не є ізольованою. Ці труднощі і протиріччя змусили багатьох дослідників взагалі відмовитись від "кількісного" поняття "здібність", замінивши його якісним поняттям "обдарованість".
Наведені міркування ще не дають завершеного розуміння того, який зв'язок межі розвитку з потенціалом. Але ясно, що під поняттям "межа" не слід розуміти попередньої програми розвитку. Можлива груба аналогія з обсягом пам'яті комп'ютера, межа якої не визначає того, чим і на скільки (і головне - з якою ефективністю) ця пам'ять буде заповненою. Хоча генетичні задатки здібностей не такі безликі, як машинна пам'ять, вони все ж не задають повністю майбутньої своєрідності здібностей, яка залежить від багатьох-факторів, в тому числі і від соціокультурних.
Трохи кращою є аналогія задатків з будівельним матеріалом. Він може бути різної кількості, якості, форми (з одних деталей краще будувати дім, з інших - міст і т.д.), але в його природі відсутній проект майбутньої будови. З нього в принципі може бути побудоване що завгодно (але з певними обмеженнями).
Теоретичні межі розвитку здібностей дуже високі і стануть достовірно відомі лише тоді, коли в майбутньому будуть повністю вичерпаними. Зараз межа розвитку піддається експериментальному вивченню лише в тих випадках, коли вона з різних причин виявляється невисокою. Якщо існує порушення в генетичному апараті, це означає, що генетична межа є значно нижчою за "норму" і ми маємо органічну, генетично обумовлену олігофренію. Ясно, що теоретична межа в цьому випадку не може перевищувати генетичну.
Якщо організм має здорову спадковість, але формування центральної нервової системи (ЦНС) порушується (наприклад, через хворобу матері в стані вагітності), це означає, що знижується органічна межа розвитку здібностей. Теоретична межа в цьому випадку не може перевищувати органічну, хоча генетична могла бути значно більшою. Вроджена патологія не дозволяє досягти генетичної межі навіть теоретично. Крім описаних, можуть бути фактори, які приводять не до патології, але так чи інакше обмежують розвиток здібностей, знижуючи теоретичну межу розвитку.
Якщо умовно розташувати кількісні параметри розвитку деякої абстрактної здібності людини (це теж в лише деякою моделлю) на числовій вісі, то ми отримаємо наступну картину:
На цьому малюнку містяться такі позначення параметрів: "0" - початок відліку, нульовий рівень розвитку; "АР" - актуальний рівень розвитку здібності; "ТМ", "ОМ" і "ГМ" - відповідно, теоретична, органічна і, генетична межа розвитку здібностей; "ПР" - потенціал розвитку, дистанція між актуальним рівнем і теоретичною межею. Це і є зона перспективного розвитку здібностей, яка визначає фактичний рівень потенціальних можливостей людини:
ПР = ТМ - АР
В різні моменти онтогенезу значення параметрів не є постійними. В початковий момент пренатального розвитку, коли ще не сформувалась ЦНС, ми маємо лише дві точки на вісі: 0 і ГМ. Теоретична межа співпадає з генетичною, а актуальній рівень, дорівнює нулю. В процесі формування мозку "формується" органічна межа: чим краще розвиток, тим ближчім буде значення межі до генетичного.
Якщо формування мозку іде не кращим чином, то ми маємо справу з комплексом вроджених особливостей (не обов'язково патологічних), які накладають обмеження на майбутній розвиток здібностей. Це такі фактори, як інтоксикація плоду через організм матері (в тому числі і інфекційна), родова травма голови, асфіксія і т.п. Вони помітно знижують органічну межу порівняно з генетичною.
Але і органічна межа ніколи не вичерпується повністю. Подальший функціональний розвиток ЦНС багато в чому є необоротним, доказом чого є наявність сензитивних періодів. Отже, теоретична межа по мірі зростання актуальних здібностей може поступово знижуватись. Це може бути настільки істотним,
Loading...

 
 

Цікаве