WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Саморегуляція нейрогуморальних процесів в ході психотерапевтичної роботи (у гастроентерологічному відділі районної ЦРЛ) - Дипломна робота

Саморегуляція нейрогуморальних процесів в ході психотерапевтичної роботи (у гастроентерологічному відділі районної ЦРЛ) - Дипломна робота

клінічно-дисциплінарно-еволюційного аналізу.
Медична соціологія. Поняття: медико-соціальної стигматизації, терапевтичних співтовариств,конфліктності, соціальних технологій, соціальної реабілітації і багато інших, а також сукупність ідентифікаційно-діагностичних процедур, в основному, запозичені із доробок медичної соціології.
Етнографія. Загальний план етнографічних досліджень дозволяє сформувати уявлення про етнокультуральну диференціацію психотерапії.
Застосування психотерапевтичних методів базується на фундаментальних фізіолого-клінчних феноменах. Їх існування і знання дозволяє психотерапевту здійснювати вплив на клієнта, долаючи захисний особистісний бар'єр, реалізуючи інформаційний вплив. Психотерапевтичні феномени можуть бути умовно розділені на наступні класи.
Феномени "зі сторони клієнта": інструментальні, саногенні, дефензивні, змішані, інтеркурентні, допоміжні, артефакти; феномени "зі сторони психотерапевта"; трансперсональні феномени; групові феномени; конформні феномени.
Феномени "зі сторони клієнта" мають, як правило, парний характер: гіпнабельність / гіпноз, навіюваність / навіювання, переконування / переконання ітд.
Головним інструментальним феноменом є гіпнабельність (індивідуальна здатність піддаватись гіпнотичному впливу і досягати стану гіпнозу в результаті спеціальних дій гіпнотизера або цілеспрямованого самонавіювання).
Ще один психотерапевтичний феномен, який можна віднести до інструментального - це є підкріплення ( в контексті вчення про вищу нервову діяльність позначається сполука безумовного подразника, викликаючого біологічно-значиму реакцію із стимулом, що перетворюється у класичний умовний рефлекс).
Головними саногенними психотерапевтичними феноменами є навіювання і переконування.
Навіюваність - це властивість піддаватись навіюванню, тобто сприймати інформацію, яка впливає на перебіг нервово-психічних і соматичних процесів.
Переконання - це властивість змінювати судження, уявлення і будувати умовиводи під дією переконування, яке апелює до об'єктивної інформації і формально-логічного порядку. До саногенних процесів відносяться також усвідомлення і катарсис.
Усвідомлення - досягнення клієнтом в процесі психотерапії чіткого уявлення раніше не усвідомлюваних аспектів і взаємозв'язків власного психічного життя, внутрішніх проблем і конфліктів особливості, своєї поведінки і емоційного реагування, взаємовідносин із оточуючими, а також причин формування і розвитку цих психологічних феноменів.
Катарсис - (очищення) відреагування або абреакція, розглянутий в ракурсі вчення І. П. Павлова про вищу нервову діяльність як своєрідний феномен. Це фізіологічно-патафізіологічний процес зниження і нормалізації збудження в патодинамічній структурі інертного надзбудження, виникаючого під дією психотравми; після відреагування настає зменшення афективної напруги і з'являється почуття суб'єктивного полегшення.
До дефензивних психотерапевтичних феноменів відносяться механізми психологічного захисту (подавлення, заперечення, проекція, ідентифікація, регресія, ізоляція, раціоналізація, конверсія та інші).
Змішаний характер має більшість психотерапевтичних феноменів, які виступають одночасно і в якості саногенного і в ролі інструментального.
Поняття інсайт (досягнення осяяння) характеризуєє феномен-концепт нового зненацька виведеного з минулого досвіду цілісного розуміння, осмислення вирішення проблеми; поняття інсайту по-різному трактується в гештальт-терапії, раціонально емоційній, когнітивній, психодинамічній, особистісно-орієнтовній психотерапії.
Допоміжні феномени можна умовно розділити на вхідні, орієнтаційні і діагностичні. В якості вхідних - феномен емоційного стресу, а також різні трансові феномени. В якості орієнтовно-діаностичного феномену виступає - опір.
Нарешті, артефакти - це явища, помилково ідентифіковані як психотерапевтичні феномени.
Другий клас - феномени "зі сторони психотерапевта". Цьому класу феноменів приділяється увага в класичному психоаналізі, "еріксоновському" гіпнозі (синхронізація ряду невербальних проявів).
Емпатія (проникнення) - поняття, що означає розуміння емоційного стану клієнта шляхом співпереживання, проникнення в його суб'єктивний світ; поняття асоційоване з клієнт-центрованою психотерапією Роджерса.
Загальним для всіх психотерапевтичних напрямків є визнання важливості феномена інтуїції.
Третій клас - трансперсональні феномени, виникаючі в процесі комунікації між психотерапевтом і клієнтом.
Четвертий клас - групові феномени, що пов'язані з впливом групи і внутрішньо груповими процесами; в першу чергу - це групова динаміка. Феномени цього класу відіграють дуже велику роль в психотерапії, зближуючи різні види психотерапії.
П'ятий клас - конформні або індукційні феномени включають в себе "емоційне зараження", що лежить в основі психічних епідемій. Більшість психотерапевтичних феноменів полі функціональні.
Класичні методи. Класичні методи - це методи які являють собою "чисті" утворення, оригінальні методи із своєю особливою дією. Через свої, власні, механізми реалізації, вони, фактично стали "методами - техніками", пройшли перевірку часом на протязі, принаймні, сторіччя.
Сугестивна психотерапія використовує інформаційний вплив на психічну сферу у вигляді навіювання. Навіювання, або сугестія - це сприйняття суб'єктом поступаючої ззовні інформації в повному об'ємі, не піддаючи критиці, суб'єктивно-особистісній переробці. Це складна система "психотерапевт - клієнт". В цій системі можна виділити декілька взаємопов'язаних елементів:
" Вплив терапевта.
" Сприйняття.
" Аперцепція цього впливу клієнтом.
" Зворотня реакція у виді акцепції (бажаний феномен).
" Блокування чи інверсії (небажані феномени).
Головним засобом є вербальна формула: деякі можливості передбачають невербальні засоби впливу (поза, міміка, рухи, тактильні та інші впливи), які можуть як підсилювати словесні навіювання так і послаблювати їх.
Процес акцепції сугестії клієнтом опосередковується через специфічні нейропсихологічні і нейрофізіологічні механізми.
Навіювання поділяють на: гетеросугестію, аутосугестію, навіювання пряме або відкрите і другорядне або закрите; навіювання контактне або дистанційне.
До основних методик сугестивної психотерапії відносять:
" Власне сугестію.
" Гіпносугестивну психотерапію.
" Аутосугестію.
" Емоційно-стресову терапію.
" Матеріально-опосередкована сугестію.
Сугестивні методи складають основу деяких методик "new wave", як
"еріксоновський " гіпноз, НЛП, фармакопсихотерапії. Провідною методикою сугестивної терапії є гіпносугестія, тобто проведення терапевтичного навіювання клієнту, який знаходяться в стані гіпнозу.
Гіпноз - це особливий стан свідомості, що виникає під впливом скерованого психологічного впливу. Він відрізняється від сну, від бадьорості і супроводжується значним підвищенням сприйняття до специфічно
Loading...

 
 

Цікаве