WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Саморегуляція нейрогуморальних процесів в ході психотерапевтичної роботи (у гастроентерологічному відділі районної ЦРЛ) - Дипломна робота

Саморегуляція нейрогуморальних процесів в ході психотерапевтичної роботи (у гастроентерологічному відділі районної ЦРЛ) - Дипломна робота

немає.
Пацієнтфіксований на больових відчуттях, до дрібниць розповідає про свої "голодні" болі. Розповіді про болі, постійне почуття тривоги, упадок настрою, неможливість витримувати болі, особливо вночі, проблеми з роботою через них, викликають страх загубити роботу. Все вказувало на психогенну біль.
Перше враження про пацієнта склалось як про особистість, що оцінює оточуючих, вираженою тривожністю, помірною депресією, яка витісняє стресові ситуації, які передували виникненню психосоматичного розладу.
Хворому було запропоновано пройти серію психодіагностичних тестів, на що він погодився.
Були проведені тести:
1. Методика "Дім, дерево, людина". Оцінка результатів: внутрішньоособистісний конфлікт, незначний міжособистісний конфлікт.
2. "Тест-опитувач" (Я.Стреляу) Оцінка результатів: сила збуджувального процесу - високий рівень; сила гальмівного процесу - високий рівень; рухливість нервового процесу - високий рівень.
3. Методика "Тест вимірювання рівня тривожності" (Дж. Тейлора). Оцінка результатів: рівень тривожності - дуже високий.
4. Методика "Тест-дослідження особистісної тривожності" Оцінка результатів: дуже високий рівень тривожності.
5. Методика "Тест схильності до стресу". Оцінка результатів: високий рівень схильності до стресу.
(Додаток 1)
Лабораторні та інструментальні дослідження вказували на наявність виразкової хвороби. (Додаток 1).
Хворому було запропоновано 10 сесій аутотренінгу, на які він погодився відразу з умовою, що він не буде говорити про життя, свої проблеми, взаємовідносини з людьми, але більше не буде говорити про болі. На що він погодився.
Динаміка роботи.
На першій сесії я запропонувала пацієнтові розповісти про себе. Ніяких пауз під час розповіді не спостерігалось, але був схвильований, емоційно-неврівноважений, часто піднімався з крісла і жестикулював руками. Пацієнт розповів, що сім'я складається х 5-ти чоловік: батьків і трьох дітей, де він був наймолодший, але "небажаний". Від коли себе пам'ятає, про це говорили йому всі, намагаючись принизити і подавити. Єдиною людиною, яка його любила, була бабуся. Вона була його другом і "довіреною особою", якій хлопець розповідав про свої проблеми, образи і завжди отримував пораду і підтримку. Серед ровесників займав рядове місце, хоча не був лідером, але в образу себе не давав. Вчився в школі добре, із старшим братом та сестрою спілкувався неохоче, між ними була значна різниця у роках. Спеціальної освіти не здобув, після закінчення школи пішов працювати на будівництво. Матеріально утримував себе сам, тому не був сильно забезпечений. Неодружений, бо вважає, що чоловік повинен утримувати сім'ю. Згодом поїхав за кордон працювати. Мрія про своє житло, тепло і розуміння в домі була поштовхом до цього. Життя за кордоном тривалий час було без роботи, напівголодне, що і призвело до психічних стресів, депресивного стану, а в результаті до психосоматичного розладу. Діагностувати виразкову хворобу вдалось лише після повернення на Україну. На сеанси аутотренінгу приходив із задоволенням, це давало йому нове спілкування і він вірив, що це йому допоможе вилікуватись від своїх проблем і покращить його стан. Після 10 сеансів АТ було помітно, що зміни відбулись у психічному стані. А лабораторні і інструментальні дослідження вказували на покращення у фізіологічному стані, а саме регенеративні процеси позитивні, епітелізація виразки почалася.
Також було проведено повторне тестування:
1. методика вимірювання рівня тривожності (Дж. Тейлора). Оцінка результатів: рівень тривожності - середній.
2. Методика вибору кольору Люшера. Оцінка результатів: основні психологічні потреби задовольняються, але ще присутній страх, настороженість і схильність до стресу.
Отже саморегуляція нейрогуморальних процесів відбулась, зміни очевидні.
Після проведеної психокорекційної і психотерапевтичної роботи була проведена оцінка їх ефективності (Додаток 1).
Випадок №3
Перше знайомство.
Хворий Пашанюк М.М., звернувся до лікаря з метою консультації, щодо болі в епігастральній області, яка з'являється вночі як "голодна" біль, печії, нудоти, блювоти, заги. Болі з'явились напочатку березня, але хворий хворіє на виразкову хворобу вже давно. Зараз приймає медикаментозне лікування. Покращення немає.
Пацієнт фіксує свою увагу на больвих відчуттях, розповідає про свої страждання - "голодні" нічніжахи. Розповіді про все це, почуття незадоволення, тривоги, страху вказують - на психогенну біль.
Перше враження про пацієнта склалось, як про особистість, яка оцінює оточуючих, вираженою тривожністю, помірною дипресією, стресові ситуації, які спричинили виникнення психосоматичного розладу.
Були проведені психодіагностичні тести, на які хворий згодився, але з деякою тривожністю.
1. Методика "Дім, дерево, людина". Оцінка результатів: внутрішньоособистісний конфлікт, міжособистісний конфлікт та конфлікт соціального функціонування.
2. "Тест-опитувач" (Я.Стреляу) Оцінка результатів: сила збуджувального процесу - низький рівень; сила гальмівного процесу - низький рівень; рухливість нервового процесу - низький рівень.
3. Методика "Тест вимірювання рівня тривожності" (Дж. Тейлора). Оцінка результатів: рівень тривожності - дуже високий.
4. Методика "Тест-дослідження особистісної тривожності" Оцінка результатів високий рівень особистісної тривожності.
5. Методика "Тест схильності до стресу". Оцінка результатів: високий рівень схильності до стресу.
Лабораторні таінструментальнідослідження були проведені також, що вказувало на наявність виразкової хвороби (Додаток 2).
Хворому було запропоновано провести занняття аутотренінгом, наякі він згодився, але поводився досить насторожено.
Динаміка роботи.
Було запропоновано хворому розповісти про себе, своє життя, уникаючи розмов про хворобу і свої негативні відчуття. Пацієнт не міг зосередитись і відразу почати розповідати. Народився в 1948 р. в м. Гвіздець, одинсин у батьків. Батько загинув у післявоєннийчас,мати виховувала сина сама. Відносилась добре, не карала без причини, шкодувала, що росте без батька. Серед однолітків і друзів був "своїм" але постійно відчував відсутність батьківської підтримки у деяких чоловічих ситуаціях. В школі навчався добре, має незакінчену вищу освіту, працював у системі газового постачання і обслуговування. Був одружений, має від шлюбу дорослого сина, який вже теж створив сім'ю. З дружиною розлучився, коли втратив роботу через розпад СРСР і почав випивати, але підтримує з нею контакти. 4 роки тому переніс інсульт з правобічним парезом. Функція правої частини тіла відновилась частково. В даний час проживає разом із сином, невісткою і 3-х річним онуком. Вважає, що невістка неправильно виховує онука, бо вона його фізично не карає, а син - правильно бо карає запровини навіть незначні. Досить збудливо, навіть агресивно відгукувався про події в державі, жалкує за радянськими часами, усім незадоволений, лікуванням теж.
Loading...

 
 

Цікаве