WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Саморегуляція нейрогуморальних процесів в ході психотерапевтичної роботи (у гастроентерологічному відділі районної ЦРЛ) - Дипломна робота

Саморегуляція нейрогуморальних процесів в ході психотерапевтичної роботи (у гастроентерологічному відділі районної ЦРЛ) - Дипломна робота

скерованих психологічних факторів при різному зниженні чутливості до дій інших факторів зовнішнього середовища. Таким чином, введенняклієнта в стан гіпнозу, з метою гіпносугестії є зміною психофізіологічних характеристик центральної нервової системи на фоні вибіркової сенсорної деривації для створення умов сприйняття терапевтичної сугестії.
А.Т. Філатов розділив компоненти навіюваності на наступні види:
І. За джерелом навіювання: аутонавіювання, гетеронавіювання.
ІІ. За аналізатором, що сприймає навіювання:
1. Інтерорецепція:
а) серцево-судинний;
б) дихальний;
в) шлунково-кишковий;
г) сечовидільний.
2. Екстерорецепція:
а) тактильний;
б) нюховий;
в) смаковий;
г) здоровий;
д) слуховий.
ІІІ. За змістом навіювання:
1. Активуюча - направлена на прояв фізіологічної реакції.
2. Паралізуюча - направлена на гальмування фізіологічної реакції.
Ці дані є важливими для розуміння концепції психотерапевтичного впливу на фізіологічні системи за А. Т. Філатовим:
1. Навіювання реалізується тим краще, чим більше кортикалізована дана фізіологічна система чи орган.
2. Між ступінню жорсткості організації функцій системи і реалізацією навіювань існують зворотні корелятивні залежності: чим жорсткіше організована система, тим менше перетворюються в ній навіювання.
3. Ступінь реалізації навіювання пропорційна рівневі ієрархічності церебрального представництва системи, органа чи біологічної значимості функції.
4. В більшості випадків реалізуються ті навіювання, які відповідають фізіологічній реакції захисного характеру (відчуття болю, тепла і т.д.).
5. Навіювання більше відображається в тих кортикальних структурах, які функціонально перебудовані під впливом фізіологічних чи патологічних домінант.
6. Активізуюча і паралізуюча навіюваність проявляються в різних аналізаторах неоднаково, в залежності від їх фізіологічних особливостей. Так, в здоровому, слуховому аналізаторах більше виражена паралізуюча, а в руховому і тактильному аналізаторах активуюча і паралізуюча навіюваність приблизно однакова.
Гіпносугестивна психотерапія може проводитись як індивідуально, так і в групі, однак, навіть в умовах групової гіпносугестії необхідно, щоб поряд із загальною сугестивною формулою застосовувались індивідуальні, конкретизовані навіювання, які підвищують ефективність психотерапії.
Сугестія. Під навіюванням, або сугестією розуміють інформаційний вплив, який викликає відчуття, уяву, емоційний стан і вольові пробудження, а також впливає на вегетативні функції поза активною участю особистості, без критично-логічної переробки сприйнятого. Сугестивна психотерапія є методом - технікою, орієнтована на базові психофізіологічні феномени, які належать тільки фізіологічному поясненню і тому не потребують яких-небуть методологічних і філософських запозичень. Що стосується клінічного застосування, ускладнень і противопоказань, слід відмітити, що сугестивна психотерапія застосовується при всіх видах соматичної і психосоматичної патології. Протипоказанням до застосування є психози.
Гіпносугестивна психотерапія.Це метод психотерапії, який застосовує гіпнотичний стан в лікувальних цілях. Широко розповсюджене використання гіпнозу з лікувальною метою. Під гіпнабельністю - одним із основних інструментальних феноменів - розуміють властивість ЦНС, яка дозволяє досягти зміненого стану свідомості у відповідь на цілеспрямований психологічний вплив. Гіпнотерапію застосовують при лікуванні захворювань нервової системи, психічних розладів, внутрішніх органів, акушерсько-гінекологічній практиці, при хірургічних втручаннях і шкірних захворюваннях.
Самонавіювання і аутотренінг. Це психотерапевтична робота, яка проводиться за допомогою навіювання яких-небудь думок, бажань, образів, відчуттів, емоційних і соматичних реакцій і станів самому собі, за допомогою різних методів самонавіювання, які базуються на тому, що вербальні формули сугестії і невербальні прийоми здійснюють самі клієнти.
Самонавіювання є основою інших методів психотерапії, зокрема аутогенного тренування (а також біологічного зворотнього зв'язку, релаксації і ін.).
Аутогенне тренування - це активний метод психотерапії, психопрофілактики і психогігієни який використовують для відновлення динамічної рівноваги у системах гомеостатичних саморегулюючих механізмів організму людин, порушених в результаті стресового впливу. Аутосугестія є методом - технікою, відмінною від інших сугестивних методів. Всі технічні методичні прийоми реалізує сам клієнт під керівництвом психотераппевта. Для аутотренінгу характерним є значне число психотехнічних доробок, варіантів, модифікацій. Основними елементами методики аутотренінгу є тренування м'язової релаксації, самонавіювання і самовиховання. В дослідженнях вітчизняних і зарубіжних авторів відмічається можливість прискорення реалізації навичок, отриманих в процесі аутогенного тренування, шляхом використання принципу "біологічного зворотнього зв'язку" (електроміографічного, електроенце-фалографічного, температурного, зворотнього зв'язку ритму серця, та ін.)
Емоційно-стресова психотерапія. Цей вид терапії має також назву імперативної сугестії. Подолання бар'єрів психологічного захисту і терапевтична реалізація сугестії здійснюються за рахунок одномоментної зміни психофізіологічного стану центральної нервової системи на фоні впливу на аналізатори різних модальностей межових - позамежових подразників. Найважливішим феноменом є сугестія. Але велике значення мають і зворотні та комфортні феномени. Поняття і незавершенні концепти емоційно-стресової психотерапії є специфічними і самостійними. Вони лежать в площинні уявлень про емоційний стрес і розвиваючі адапційно-пристосувальні реакції. Емоційно - стресова психотерапія, направлена на лікування різних форм хімічної залежності (зокрема алкоголізму), має велику залежність від медіа - технологій. Вона апелює до свідомості клієнта, до його несвідомого, які складають психіку конкретної особистості у всіх аспектах її духовного життя. Діагностичні прийоми своєрідні і зводяться до визначення ступеню навіюваності / гіпнабельності. Емоційно-стресова психотерапія включає елементи інших методів і методик: умовно - рефлекторної, групової, гіпносугестивної і раціональної. Застосування і розповсюдження емоційно-стресової психотерапії зміщено в сферу клінічної компетенції наркології, в наслідок винекнення великої кількості не директивних методів і методик.
Матеріально-опосередкована психотерапія(placebo). В рамках placebo-терапії, яка оцінюється як другорядне навіювання, сугестія реалізується, коли терапевтичні можливості приписують реальному, але насправді нереальному, предмету чи явищу; власне placebo розуміється як фармакологічно-індиферентна речовина, що імітує лікарський засіб.
Невід'ємною частиною плацебо-ефектів є процеси научіння (умовно-рефлекторні механізми і моделювання).
Найбільш виражені плацебо-реакції
Loading...

 
 

Цікаве