WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток комунікативних умінь і навичок педагогів (Семінар-тренінг для вчителів) - Реферат

Розвиток комунікативних умінь і навичок педагогів (Семінар-тренінг для вчителів) - Реферат

спрямованість у спілкуванні на себе (тобто задоволення своїх домагань, незважаючи на інтереси партнера). Занижена чутливість в оцінюванні поточної ситуації - коли мовчати і слухати, а коли говорити. Необхідне навчання навичок ефективного слухання;
від 7 до 10 балів. Середній ступінь виразності уміння слухати співроз-мовника. Це уміння швидше виявляється ситуативно і залежить від особистісної значимості (зацікавленості) в інформації. Є необхідність в удосконаленні навичок та прийомів активного слухання;
10 балів і більше. Явно виражені уміння слухати інших незалежно від особистої значимості отримуваної інформації. Така людина є сумлінним співробітником (якщо в основі діяльності - спілкування з людьми).
Ведучий пропонує учасникам об'єднатися по двоє і визначитися, хто говорить, а хто слухає, тобто хто "оповідач", а хто - "слухач". Потім ведучий повідомляє, що завданням "слухачів" буде уважне вислуховування впродовж 2-3 хв "дуже нудної розповіді". Потім ведучий викликає майбутніх "оповідачів", нібито для того, щоб проінструктувати їх, як зробити розповідь "дуже нудною". Насправді дає пояснення (так, щоб "слухачі" не чули цього) про те, що суть - не в нецікавій розповіді, а в тому, щоб "оповідач" фіксував типові реакції "слухача". Для цього , оповідачу рекомендується після хвилинної розповіді зробити в зручний момент паузу і продовжити розповідь після якоїсь реакції "слухача" (кивання головою, жест, слова). Якщо впродовж 7-10 с реакції немає, слід продовжити розповідь впродовж ще однієї хвилини і знову зупинитись і запам'ятати наступну реакцію "слухача". На цьому вправа припиняється.
Після проведення вправи всім учасникам групи розповідають справж-ню суть інструкції та говорять мету вправи. Оповідачів просять тримати в пам'яті реакції слухачів. Ведучий пропонує список найтиповіших прийомів слухання, називаючи їх і даючи необхідні пояснення.
ТИПОВІ ПРИЙОМИ СЛУХАННЯ
1. Глухе мовчання.
2. Угу-піддакування ("ага", "угу", "так-так", "ну", кивання підборід-дям тощо).
3. Луна - повторення останніх слів співрозмовника.
4. Дзеркало - повторення останньої фрази зі зміною порядку слів.
5. Парафраз - передавання змісту висловлювання партнера іншими словами.
6. Спонукання - вигуки та інші вирази, що спонукають співрозмов-ника продовжити перервану мову ("Ну і...", "Ну і що далі?", "Давай-давай"),
7. Уточнювальні запитання на зразок "Що ти мав на увазі, коли гово-рив "есхатологічний"?
8. Додаткові запитання типу "навіщо", які розширюють сферу спілкування; дуже часто такі запитання відволікають оповідача від головної думки розмови.
9. Оцінки, поради.
10. Продовження - коли слухач долучається до розмови і намагається завершити фразу, розпочату тим, хто говорить, "підказує слова".
11. Емоції - "ух", "ах", "чудово", сміх, "ну і ну".
12. Нерелевантні й псевдорелеванті висловлювання - висловлювання, що не стосуються справи, і лише формально стосуються розмови.
Після інформаційного повідомлення ведучий пропонує "оповідачам" описати реакції "слухачів" і дати їм класифікацію. Ведучий разом з учасниками групи аналізує, які реакції були найчастіше, яке їхнє позитивне й негативне значення в ситуаціях спілкування. Під час обговорення ведучому доречно запропонувати схему слухання: "підтримка - з'ясування - коментування" і обговорити з учасниками появу певних реакцій на різних етапах слухання. Так, на етапі "Підтримка" доречними є такі реакції: "угу-підтакування", "луна", "емоційний супровід", на етапі "З'ясування" - "уточнювальні запитання" і "парафраз", а "оцінки" і "поради" можна використовувати на етапі "Коментування".
ВПРАВИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ
"Диспут"
Мета: відпрацювання навичок активного слухання.
Хід вправи. Учасники поділяються на дві команди. За допомогою жереба з'ясовують, яка команда яку позицію займатиме з певного питання, наприклад: прибічники засмаги, паління, роздільного харчування і ті, що проти цього.
Члени команд по черзі висловлюють аргументи на користь певної точки зору. Обов'язковою вимогою для учасників гри є підтримка думок суперників і розуміння аргументації. У процесі диспуту той з членів команди, чия черга висловлюватися наступним, повинен реагувати "угу-підтакуванням" і "луною", ставити уточнювальні запитання, якщо зміст аргументації недостатній, у такому разі можна використати парафраз. Аргументи на користь позиції своєї команди дозволено висловлювати лише після того, як той, хто виступає, просигналізує, що його зрозуміли правильно (кивок головою, "так, саме це я і мав на увазі").
Ведучий стежить за виступами і за тим, щоб учасники диспуту підтримували висловлювання, використовуючи при цьому відповідні реакції. Можна давати пояснення типу "так, ви мене зрозуміли правильно", при цьому повторивши слова співрозмовника, і переконатися в правильності розуміння висловленої думки. Ведучий намагається застерегти учасників диспуту від спроб продовжувати і розвивати думки співрозмовника, приписуючи йому не його слова.
По закінченню ведучий коментує хід вправи, звертаючи увагу на випадки, коли за допомогою парафразу вдалося домогтися уточнення позицій учасників диспуту.
"Суперечка при свідку"
Мета: закріплення навичокактивного слухання.
Хід вправи. Учасники групи об'єднуються у трійки. Один з членів трійки бере на себе роль спостерігача-контролера. Його завдання - стежити затим, щоб учасники суперечки здійснювали підтримку висловлювань партнерів, не пропускали другого такту ("З'ясування") і у парафразі використовували "інші слова", тобто він виконує ті самі функції, що ведучий у попередній вправі. Два інших учасники трійки, попередньо вирішивши, яку з альтернативних позицій вони будуть займати, вступають у суперечку на обрану ними тему, дотримуючись схеми ведення діалогу. Під час вправи учасники міняються ролями, тобто роль спостерігача-контролера по черзі виконують усі члени трійки.
На вправу приділяють 15 хв.
По закінченні учасники групи обговорюють вправу. Орієнтовні запи-тання для обговорення:
- Які труднощі постали перед вами під час розмови?
- Чи були випадки, коли після парафразу відбувалося уточнення позиції?
- Кому з учасників не вдалося зрозуміти іншого?
"Карусель"
Мета: формування навичок швидкого реагування під час вступу в контакт, розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.
Хід вправи. У вправі організовують серію зустрічей, причому щоразу - з новою людиною. Завдання: легко вступити в контакт, підтримати розмову і попрощатися.
Члени групи шикуються за принципом каруселі, тобто обличчям один до одного, й утворюють два кола: внутрішнє нерухоме і зовнішнє рухоме.
Приклади ситуацій:
o Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довгий час не бачили. Ви дуже раді цій зустрічі...
o Перед вами незнайома людина. Познайомтеся з нею...
o Перед вами маленька дитина, вона чогось злякалася. Підійдіть до неї і заспокойте її.
o Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі... Час на встановлення контакту і проведення бесіди 3-4 хв. Потім ведучий дає сигнал, і учасники тренінгу переходять до наступного учасника.
"Остання зустріч"
Мета: удосконалення комунікативної культури.
Хід вправи. Уявіть собі, що заняття вже закінчилися, і ви маєте попро-щатися. Але чи встигли ви сказати один одному те, що хотіли? Може бути, що ви забули поділитися з групою своїми переживаннями? Можливо, є людина, думку якої про себе ви хотіли б почути? Чи хочете ви подякувати комусь за щось? Зробіть це "тут і тепер".
ПІДСУМКИ РОБОТИ ГРУПИ
Під час підбиття підсумків роботи групи присутній ведучий, але він є спостерігачем. Учасники групи визначають ті риси, які допомагають у спілкуванні і які визначили під час проведення тренінгу (не потрібно називати ті риси, які не можна змінити, тобто природні, фізіологічні). Ці риси і будуть тим надбанням, що напрацював кожний учасник групи.
Технологію проведення тренінгу можна варіювати залежно від досвіду тренера (ведучого), а також від особливостей учасників групи (вікових, професійних, особистісних).
Список літератури
1.Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. - М., 1997.
2.Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. - М., 1991.
3.Морозова Н.В. Динамика развития психологической службы учебного коллектива // Вестник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. - 1995. -№ 1.
4.Научно-методические основы использования в школьной психологической службе конкретных психодиагностических методик. Сб. научи, трудов. - М., 1988.
5.Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В.Дубровиной - М., 1991.
Loading...

 
 

Цікаве