WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічні чинники соціальної адаптації молодших школярів - Дипломна робота

Психолого-педагогічні чинники соціальної адаптації молодших школярів - Дипломна робота

завищеною самооцінкою отримати зворотний зв'язок щодо їхніх можливостей.
4. Застосування системи штрафів та заохочень.
Цей принцип - хороший засіб виховання організованості, зібраності дій та відповідальності за результат власної або командної роботи. Заохоченням може бути "зірочка", а штрафом - "ворона" ("ловив ґав", тобто був неуважний, часто відволікався), що їх отримує учень. Наприкінці кожного місяця підраховують кількість "зірочок" та "ворон" у кожного учня.
5. Чергування рухливих та малорухливих завдань і вправ, застосування фізкультхвилинок. Чергування письмових та усних форм роботи.
Ця умова є обов'язковою під час роботи з такими дітьми, оскільки дає їм можливість розподілити власну енергію і сприяє зняттю втоми й підвищенню працездатності.
6. Використання вправ на перевірку уважності.
Цей прийом застосовується з метою організації уважності та встановлення зворотного зв'язку з учнями. Це можуть бути запитання на кшталт: "Хто мене почув - покажіть великий палець"; або використання контрольних карток: "Увага!", "Тиша!", на яких зображені різні символи, що відповідають цим вимогам.
Схема побудови корекційно-розвивального заняття
1. ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
Привітання - Новини - Комунікативна гра
2. ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
Розвиток довільності та Розвиток мовлення та Домашнє завдання просторових уявлень мислення
3. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
Рухова тематична гра або Комунікативна гра Традиційне прощання
ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП
Кожне заняття традиційно починається з процедури привітання, яка не тільки сприяє згуртуванню дітей, а й налаштовує їх на позитивну взаємодію.
Наприклад, можна запропонувати таку вправу. Діти довільно рухаються по кімнаті під музику та, зустрічаючись одне з одним, посміхаються і промовляють лише два слова: "Здрастуй, (ім'я дитини)", а потім продовжують рух. Завдання можна змінювати, додаючи плескання в долоні, потискування рук тощо; психолог і діти стають у коло і, тримаючись за руки, промовляють по складах: "Здра-стуй-те", роблять кілька кроків уперед, зустрічаючись у центрі кола.
Наступна обов'язкова вправа, позначена як "Новини", містить ряд дуже важливих моментів: по-перше, діти мають можливість обмінятися інформацією про останні події, що відбулися з ними; по-друге, обговорити результати домашнього завдання та згадати зміст останнього заняття і, по-третє, поділитися своїм настроєм (наприклад, дітям пропонується оцінити в балах свій настрій і показати його на пальцях).
Завершує початковий етап рухова комунікаційна гра, яка проводиться з метою підвищення енергетичного ресурсу групи, формування позитивного емоційного настрою на продовження заняття, а також сприяє розвиткові колективних форм взаємодії, які проявляються в доброзичливому ставленні до однокласників, умінні підпорядковувати власні дії зовнішнім вимогам.
Комунікативні ігри, що використовуються на початку та наприкінці заняття, мають деякі специфічні відмінності. Умовно їх можна назвати "Гра-енергізатор" (початок заняття) та "Гра-оптимізатор" (наприкінці заняття). Метою комунікативної гри наприкінці заняття є розвиток рефлексії, яка виявляється в осмисленні власних дій та станів, пізнанні свого внутрішнього світу, а також у формуванні позитивного образу "Я". Кожен учасник групи перед прощанням має отримати "погладжування" або з боку однокласників та психолога, або самому заявити про власні досягнення та успіхи. "Гра-оптимізатор" зазвичай малорухлива. Основне її завдання - отримання дітьми позитивного досвіду спілкування, створення позитивного самосприйняття незалежно від реальних успіхів дитини у навчальній діяльності й підвищення настрою наприкінці заняття.
ОСНОВНИЙ ЕТАП
Основний етап заняття має корекційно-розвивальний характер і спрямований на формування основних функцій, необхідних для засвоєння навчального матеріалу: довільності, просторових уявлень, мовлення та мислення.
Продуктивність у молодшому шкільному віці виражається в умінні розуміти цілі, що їх встановив дорослий, та діяти відповідно до них, виконувати дії за зразком, організовувати власну діяльність, самостійно плануючи способи досягнення мети.
Вправи з розвитку продуктивності та просторових уявлень, як правило, проводяться в письмовій формі, тому в кожної дитини обов'язково має бути зошит у клітинку та простий олівець. Це найдовший за часом відрізок заняття - від 10 до 15 хвилин.
Завдання та вправи на розвиток мовленнєвої та мисленнєвої діяльності поєднані невипадково. Логічне мислення - це мислення мовленнєве, де слово є й основою, і засобом, і результатом цього процесу. Розвиток логічного мислення багато в чому залежить від рівня розвитку мовлення дітей, а формування мисленнєвих операцій (аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) визначається ступенем участі мовлення у процесі розумової діяльності. Завдання та вправи даного блоку проводяться в усній формі, але потребують великої кількості стимульного матеріалу (карток із малюнками та словами, репродукцій тощо) і дуже часто супроводжуються процесом малювання. Тому в класі повинні бути кольорові олівці, фломастери та папір.
Завершує основний етап процедура домашнього завдання. Найчастіше це -невеличкі творчі роботи. Наприклад, після заняття, яке було присвячене умінню орієнтуватися в приміщенні за планом, дітям пропонують намалювати свій план власної кімнати, а на наступному занятті надається можливість розповісти про неї. Домашнє завдання ставить за мету не тільки закріплення отриманих знань, а, в першу чергу, надає можливість дитині заявити про себе.
ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП
Завершальний етап - проведення або рухливої тематичної гри, яка підтримує основне завдання й націлена на відпрацювання однієї з пізнавальних функцій, або комунікативної "гри-оптимізатора", про яку згадувалося вище. Такі ігри сприяють розслабленню дітей наприкінці роботи та формують позитивне ставлення до заняття в цілому.
Кожне заняття традиційно закінчується процедурою прощання, яку можна придумати разом із дітьми. Наприклад, може бути виконана така вправа. Діти, взявшись за руки, щільно збираються в коло. Потім, промовляючи по складах "До по-ба-че-ння", роблять коло ширше й у кінці розмикають руки.
Природно, що в кожному конкретному випадку слід враховувати індивідуальні особливості групи, класифікацію труднощів та динаміку перебігу корекційного процесу. Тому, спираючись на наведену схему, можна побудувати власний цикл корекційно-розвивальних занять, використовуючи ігри та вправи, що запропоновані далі.
Програма 2
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ
Наведений тренінг дає позитивні результатищодо розумового розвитку його учасників - у них поліпшується розуміння, запам'ятовування, виклад навчального матеріалу, підвищується інтерес до розумової праці. За спостереженнями Е. В. Заїки, деякі учасники збиралися з власної ініціативи, без учителя, і продовжували займатися опанованими інтелектуальними іграми, залучаючи при цьому у своє коло нових учасників, і навіть

 
 

Цікаве

Загрузка...