WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психолого-педагогічні чинники соціальної адаптації молодших школярів - Дипломна робота

Психолого-педагогічні чинники соціальної адаптації молодших школярів - Дипломна робота

адаптація Дезадаптація
Показники по Городенківській ЗОШ 85 14,9 -
Показники по Незвиській ЗОШ 69,2 30,7 -
Різниця показників Городенка/Незвисько 15,8 15,8 -
Показники адаптації подані на 100 дітей.
Таким чином, ми побачили, що зона адаптації молодших школярів, ми застосовували методику дослідження мотивації навчання у першокласників.
Отримані нами результати показані у стовпчиковій діаграмі для порівняльного аналізу.
Показники мотивацій дітей у Городенківській школі
на 100 дітей.
Показники мотивацій дітей у Незвиській школі
на 100 дітей.
З отриманих результатів ми бачимо, що ігрова мотивація має найвищий процент як в одній так і в іншій школі. Пізнавальна або навчальна мотивація має трохи нижчий відсоток ніж ігрова. З цього ми бачимо. Що ігровий мотив відіграє важливу роль у житті дітей, а особливо коли вони проходять адаптаційний процес. У дітей з навчальною мотивацією в більшості слаборозвинені соціальні мотиви. І діти в яких домінує навчальний мотив із слабо вираженими соціальними мотивами мають певні труднощі в соціальній адаптації. Соціальна мотивація за даними дослідження знаходиться на третій послідовній ланці, на що слід звернути особливу увагу. Адже соціальна мотивація відіграє важливу роль в адаптації дитини. Як було вище сказано. Що по своїй суті соціальна мотивація допомагає соціалізації. Вона зорієнтована на виконання завдання Концепції загальної середньої освіти "сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації відносин між учнями і педагогами, школою і сім'ю, ґрунтуючись на ідеї самоцінності дитинства, діалогу усвідомленого вибору особистісного життєвого шляху. Всі інші мотиви, є не менш важливими в житті дитини, адже кожна дитина є індивідуальною і неповторною. Повноцінна навчальна мотивація повинна включати і пізнавальні мотиви, і широкі соціальні мотиви, а індивідуальність кожної дитини проявляється в домінуванні якогось із цих мотивів у середині навчальної діяльності.
У нашому дослідженні процес соціальної адаптації дитини розглядається залежно від типу взаємодії педагога з учнями. Щоб це дослідити ми використовували методику "Стиль педагогічного керівництва (за О.Матковим). Для дослідження було протестовано всіх вчителів молодших класів у двох школах. Всього взяло участь 16 вчителів: 12 Городенківської ЗОШ і Незвиської ЗОШ.
За допомогою аналізу тестування спостерігається високий рівень співпраці педагога з дітьми. Між двома школами розбіжності незначні. Рівень співпраці педагога з дітьми у Городенківській ЗОШ 84%, а Незвиській ЗОШ 79%.
У загальному за даними аналізу вміння встановлювати стосунки співпраці з дітьми 85% учителів, а здатність до емоційного співпереживання, відкритого спілкування 95%. Таким чином, у класі з особистісно-орієнтованим вчителем внутрішнє самопочуття учнів значно краще, вони почуваються захищеними, у них нижчий рівень тривожності, діти більше довіряють собі, їм меншою мірою властиве відчуття неповноцінності, вони не такі ворожі їм легко спілкуватися.
За методами педагогічного впливу виявлено, що по двох школах 80% вчителів володіють гуманними стилем спілкування і на жаль з авторитарним стилем 20%, адже відомо, що з таким стилем спілкування спостерігає у дітей такі симптомокомплекси, як репресивність, ворожість, відчуття, неповноцінності, що досягають рівня статистичної значущості.
Таким чином, зробимо висновок, що на соціальну адаптацію, шкільну адаптацію дітей, на їх емоційний стан, бажання вчитися. Впливає характер спілкування вчителя з молодшими школярами.
Учителю слід віддавати пріоритет гуманістичним, демократичним принципам управління навчально-виховним процесом, оскільки вони повною мірою забезпечують успішний перебіг процесу адаптації.
Для вивчення самооцінки і соціальної зацікавленості молодших школярів було застосовано методику "Символічні завдання на виявлення соціального "я" особистості.
У перших класах шкіл було проведено два тестування. Тестування на виявлення самооцінки і тестування на сприймання себе частиною групи, або окремо від неї. Дослідження аналізу тестів показали:
Результати показників самооцінки молодших школярів.
Види самооцінки Показники по Городенківській ЗОШ Показники по Незвиській ЗОШ Різниця показників Городенка/Незвисько
Висока 48% 30% 18
Адекватна 48% 61% 13
Низька 3,4% 7,6% 4,2
Сприймає себе частиною групи 94,3% 60% 34,3
Показники видів самооцінки на 100 дітей.
З поданих результатів ми бачимо, що все у першокласників формується висока, адекватна і низька самооцінка.
Дії школяра, порівняно з діями дошкільника, набувають набагато важливішого для нього значення, оскільки він уже змушений відповідати сам за себе. Самооцінка дітей особливо залежить від оцінки їхньої діяльності й поведінки дорослими (батьками вчителями). Школяр ніби дивиться на себе очима дорослого. Визнає його авторитет незаперечно приймає його оцінки. Тому часто характеризуючи себе як особистість, учень початкової школи повторює лише те, що чув про себе від дорослих.
Особливу увагу потрібно звернути на показник низької самооцінки, який у Городенківській школі 3,4%, а в Незвиській 7,6%. Ми знаємо, що якщо в дитини низька самооцінка значить у неї є певні труднощі в адаптації.
Для соціальної адаптації самооцінка відіграє важливу роль, тому що діти з низькою самооцінкою важко адаптуються в навколишньому середовищі. Не менш важливим є те як дитина сприймає себе в групі чи поза нею. За даними дослідженнями, ми бачимо, що соціальна адаптація є проблемою для молодших школярів.
Найбільші труднощі в соціальній адаптації пов'язані з:
- невмінням розв'язувати протиріччя між шкільними "ми" дитина не може вийти за межі сім'ї;
- проблема у стосунках з однокласниками і вчителями;
- не сприймає себе частиною групи;
- низька самооцінка;
- труднощі у спілкуванні.
Таким чином, проблема соціальної адаптації є актуальною і потребує особливої уваги психологів, вчителів і батьків.
2.3. Інтерпретація одержаних експериментальних даних.
Проведене нами дослідження дозволило виявити особливості соціальної адаптації молодших школярів на прикладі обраних нами шкіл.
Методом спостереження за навчанням і поведінкою учнів на уроках та в позаурочний час, ми визначили особливості взаємовідносин між учителями і дітьми.
Психодіагностичне обстеження дозволило нам виявити, що в основному процес соціальної адаптації дітей проходить успішно проте існує і ряд специфічних труднощів. Це труднощі у спілкуванні з іншими дітьми, та вчителем класоводом. На основі цього були виявлені типи труднощів соціальної адаптації та встановлені їх рівні. Результати психодіагностикибули зіставлені з результатами спостереження, бесід з учителями та батьками.
Проаналізуємо експериментальні дані з кожної психодіагностичної методики.
За проективними малюнковими методиками "Мій клас", "Що мені подобається в школі", "лісова школа". Було виявлено нами три
Loading...

 
 

Цікаве