WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Наш національний характер - Реферат

Наш національний характер - Реферат

земля.
Люблять люди і пустелю з 50-ґрадусною спекою і вічну мерзлоту, і скелясті гори з небезпекою вулканів - бо там вони народились. А нам. українцям, е за що любити Україну: прекрасний клімат, усі чотири пори року мають свою гармонію, вона багата, має сиву, цікаву історію, а головне - скільки справжніх лицарів народила ця земля.
Мабуть, ти, Україно, дуже дорога і цінна земля, якщо за твою волю і незалежність полягло стільки людей. Коли перечитуєш нашу історію, жахаєшся, скільки мук витерпів наш народ. Дуже багато було ласий на цей гарний шматок, притягала до себе завойовників, як мед бджіл.
Важко не любити свій край, але ще важче його любити таким, яким є сьогодні. Національне свідомі люди розуміють, як важко зараз у молоді виховати почуття патріотизму, а без цього почуття не буде й України. Україна зараз знаходиться на межі виживання. Я маю на увазі не економічного, а духовного. Ми не лише знаходимося в економічній ямі, ми ще більше страждаємо від бездуховності. Адже Україна потихеньку розкрадається, розпродається і руйнується. Врятує її лише патріотизм і національна свідомість.
Люди! Схаменіться! Не живіть одним днем, не хапайте, життя - це не матеріальні блага і гроші, це - щось більше й вище. Це почуття щастя, затишку і користі свого існування. Це прекрасні здорові традиції та звичаї наших пращурів, це знання, це усвідомлення своєї значущості, самобутності та незалежності, почуття господаря, почуття причетності до долі свого народу. Життя - це душевний спокій, думи своєю рідною мовою, своя, неповторна, пісня, свій (а не мавпячий) шлях у майбутнє.
Нам є у кого вчитися. Згадайте В. Симоненка, який прожив усього 28 років, а як він щиро й ніжно любив Україну. Згадайте В. Стуса - життя, проведене за ґратами в ім'я любові до України. Згадайте Шевченка, його слова: "Для кого в світі живете?" Задумайтеся, знайдіть у серці відповідь, визначіться для себе. І живіть для себе, своєї сім'ї і нашої багатостраждальної України.
"Всім серцем любіть Україну свою -
І вічні ми будемо з нею" (Володимир Сосюра)
Ми, українці, ще й зараз самі не знаємо історії своєї країни. Героїв українського народу наливали ворогами і навіть зрадниками. Так робили тоді, коли неможливо було змусити замовчати борців за волю і свою державу. Ще більше славних імен і подій намагалися назавжди приховати, щоб люди їх цілком забули.
Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні могутності й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо долала найважчі випробування. І потім відроджувалась, виростала з руїн, виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди й волі. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.
На жаль, цілими століттями ворогам за допомогою грубого і жорстокого, як правило, кривавого насильства, облудної брехні Й підступу, розпалювання ненависті між етнічними групами українців удавалось панувати над Україною. Майже всі завойовники кричали нахабно, безсоромно І цинічно, що вони дають українцям тільки добро і щастя. Прикро, але дехто з наших співвітчизників ставав на службу до чужинських можновладців і допомагав їм гнобити свій народ. Перевертнями і яничарами, а в наш час манкуртами називають люди таких осіб, які за гроші ладні відректися навіть від рідної матері. Але були й ті, які, навіть настромлені на польсько-шляхетські палі та підвішені на турецьких залізних гаках за ребра, вмирали з іменем України на устах, їй вони віддавали усі свої сили, здібності, працю і навіть життя. Кожна така людина розуміла, що тільки тоді її Батьківщина, Україна, зможе стати господинею на власній землі, коли всі її сини й доньки щоденно працюватимуть для досягнення цієї великої, святої справедливої мети. Якби нас змалечку навчили вклонятися рідному порогові, рідній мові, може, тоді не розгубили б ми зібраної попередніми поколіннями духовної спадщини і були б добрішими й милосерднішими. Але чужі школи і вчителі не тільки не виховували у дітей почуття любові до рідного, а, навпаки, отруювали їх безсоромно брехнею про тих, хто поклав свою працю, а інколи й життя на священний вівтар незалежності. За цих умов кращі історики і письменники, незважаючи на переслідування, писали і видавали правдиві літературні та наукові твори не лише для дорослих, а й для шкільної молоді. Хто з наших сучасників не знає такі імена, як Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Дмитро Яворницький, Пантелеймон Куліш та інші.
Але, незважаючи на те, як важко живеться сьогодні українському народові, хочеться сподіватись на те, що ми виживемо, вистоїмо. Над Дніпром не вигасає дух народу, не пропаде і його сила. Свідомість українців постійно змінюється і здобутки наші ростуть. Народ не перестає боротися за свої права. Українська нація росте і розвивається, хоч як їй важко жити, і це додає всім надії й віри, що доля народу зміниться на краще.
"Вибрати не можна тільки Батьківщину"
Кажуть, що риба шукає, де глибше,
а людина - де краще.
Кажуть, що Батьківщина там,
де м'якіший хліб...
В. Коротим
І їдуть люди часом за кордон - за кращою долею та за грошима. Але ж іще Шевченко писав:
Немає в світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину...
("І мертвим, і живим...")
Може, й не дуже весело зараз в Україні, але покинути її - те саме, що покинутирідну матір через те, що вона, мовляв, хвора. Не вибирають люди матір, не можна вибрати й Батьківщину, як це прекрасно сказав у своєму вірші В. Симоненко.
Коли М. Рильський у справах був змушений деякий час жити в Парижі, серце його линуло додому: "Тужу за вами, солов'ї Вкраїни!". Часом тільки на чужині людина починає розуміти, що для неї означає рідний край.
...цілували
пил київської землі
канадці,
Які недавно ще
Українцями звались.
(В. Коротич)
Ні, не можна відмовлятись від рідної землі, якщо ти - Людина. Тим більш, що зона напрочуд красива, наша земля, і краси її та історії не затулять для справжніх людей жодні економічні негаразди. І сьогодні, як за часів Тараса Шевченка
...Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють.
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.
І як за часів Лесі Українки "коло сіл стоять тополі, розмовляють з вітром в полі".
Такий само чесний, працьовитий, волелюбний народ живе на українській землі, чиєї "правди сила ніким звойована ще не була" (П. Тичина). Звучить вільно наша солов'їна мова.
Ти сьогодні зазвучало,
Як початок, як начало.
Як озброєння всім видне.
Слово наше рідне.
(П. Тичина).
Зазвучало слово безсмертної народної мови, якої можна навчатися
У трави - веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.
(А. Малишко).
Інакше кажучи, мови, якої можна вчитися у всього, що зветься рідним краєм - Україною.
Не завжди легко жилося українському народові, та завжди справжні сини свого народу любили неньку-Україну.
Кров'ю обкипіла вся наша давнина,
Кров'ю затопила долю Україна
(Леся Українка)
Багато скрутних часів зазнала вона протягом своєї героїчної й трагічної історії. Знала поневолення і війни, та знову і знову ставав на її захист народ, нищив ворогів і відбудовував міста й села, бо любили справжні українці свою Батьківщину попри все.
Для того щоб бути патріотом своєї держави, треба не співати п'яними голосами "Ще не вмерла ..", а потім тікати за кордон, щоб "тинятись по чужбинах, аж доки дідько всіх не забере" (В. Симоненко). І не обвинувачувати у своїх негараздах інші народи - ніколи цього не робив такий беззаперечний патріот, як Тарас Шевченко, або О. Гончар, що казав: "Ми поважаємо патріотизм кожної нації, бо ми самі патріоти". Треба бутті відданим їй серцем і працювати, щоб розквітла вона ще пишніше, ніж зараз. Кожен із нас може зробити у цю справу свій внесок.
Головне, пам'ятати "яких батьків ми діти" і любити Батьківщину більше, ніж власний добробут. Тому я хочу повторити слова В. Сосюри:
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову
І мову її солов'їну.
Усією душею бажаю: живи, Україно, квітни, мужня моя красуне, Україна-пісня, Україна-воїн, Україна-трудівниця!
Loading...

 
 

Цікаве