WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості взаємин батьків і дітей - Курсова робота

Психологічні особливості взаємин батьків і дітей - Курсова робота

тримати виделку або вимовляти правильно слова, але це ще не виховання хороших манер чи культури мови. Означене обумовлює не лише конфлікти батьків і дітей, а й конфліктогенність, відсутність комунікативної толерантності у суспільстві в цілому.
Аналізуючи дитячо- батьківські стосунки з позиції суб`єкт-суб`єктного підходу, звернімося до класичних напрацювань у психології міжособистісної взаємодії. К. Вітакер(2004) в основу здорових стосунків батьків і дітей кладе безумовне прийняття дитиною батьків. І хоч це прийняття, на думку автора, триває лише дев`ять місяців від народження, воно є наружним каменем і визначає у подальшому ставлення зростаючої особистості до себе, до оточуючих, до світу. Ще одним цікавим відкриттям вченого є зумовленість суб`єкт-суб`є ктної взаємодії досвідом таких стосунків у трьох поколіннях сім`ї (соціальний спадок). Формування, фіксація і передача партнерів емоційно - поведінкового реагування від представників одного покоління представникам іншого стало предметом вивчення багатьох вчених у галузі сімейної психології та психотерапії, зокрема В. Юстіцкіса, Е.Ейдеміллера та співробітників очолюваної ним кафедри дитячої психіатрії і психотерапії СПб МАПО.
Перелічені чинники створюють необхідні передумови для формування суб`єкт-суб`єктних стосунків у сім`ї, в яких діти зазнають виховних впливів і водночас реагують на такі впливи як самооцінні, самодостатні, самоактив-ні суб`єкти. Відтак у символічному полі взаємодії поєднуються вияви цілес-прямованого впливу дорослих і власних намагань та прагнень дитини. Стратегія діалогічної взаємодії дає всі шанси вирішити споконвічний конф-лікт батьків і дітей. Проте, щоб досягти успіху, як і у будь-якій іншій спра-ві, необхідно докласти деяких вольових зусиль.
По-друге, бути психологічно компетентними у даній проблемі і відкритими до змін, до розумових нововведень.
.По-третє, звільнитися від "влади міфів" (К.Вітакер, Е. Ейдеміллер) ,стерео- типів як у стратегії виховання, так і у власній світобудові.
По-четверте, намагаючись налагодити суб`єкт- суб`єктну взаємодію, варто спробувати стати особистим прикладом для дитини. Саме на цьому побудований принцип "кожний один одному вчитель" на прикладі життєдіяльності (В.Семиченко).
По-п`яте, визначити правильні орієнтири у самовихованні дітей, і більше того, самому правильно визначитись у поняттях та цінностях, оскільки вони формують світогляд не лише скремої особистості, але й сімейної системи в цілому.
В умовах наявної в Україні кризи сімейних та подружніх взаємин (великої кількості розлучень, негативних тенденцій у розвитку процесів народжуваності і смертності, малодітності сімей, їх конфліктогенності тощо ) проблема гендерної соціалізації дитини набуває особливого значення. Другим народженням людини, вважав В.О. Сухомлинський, становлення чоловіка та жінки у пудлітковому віці "Немає абстрактного підлітка, як часто звикли називати людину цього віку, є конкретна людська особистість- чоловік чи жінка, які народжуються на наших очах",- писав він. І підкреслював, що входження підлітка у соціальне середовище здійснюється шляхом засвоєння статевих ролей та культури шлюбно- сімейних взаємин, наслідування взаємин у батьківській сім`ї "Усвідомлення того, що він такий же чоловік, як і його батько, є для хлопчика великим одкровенням. Він починає розглядати відносини батька і матері з нової точки зору, бачить у них те, чого не бачив раніше".
Підлітки оцінюють власні цінності та форми поведінки, порівнюючи їх з прийнятими у батьківській сім`ї. Зрозуміло, що сім`ї належить вирішальна роль у процесі їх формування і в боротьбі між незалежністю. Найважливіші завдання батьківства є парадоксальними. З одного боку, успішні батьки забезпечують дітям почуття захищеності і підтримки, з іншого- батьки хочуть, щоб їх діти виросли незалежними, дієздатними членами суспільства. Стилі батьківської сім`ї можуть суттєво впливати на мотиви прагнення підлітків до дорослості. Однак незалежно від типу сім`ї, мета батьків - допомогти дитині засвоїти гендерні ролі, щоб якнайкраще адаптуватись до дорослого життя та якнайповніше самореалізуватись у будь-яких сферах життя та діяльності.
Англійський письменник Г. К. Честертон вміло підмітив " Діти не люблять слухати своїх батьків, зате охоче їх наслідують". Чим старшими ми стаємо, тим частіше помічаємо, що повторюємо слова, почуті в дитинстві від мами з татом, і взагалі дивимось на світ, керуючись їх точкою зору. З роками кожен з нас все ясніше розуміє те, на що вже давно звернули психологи образ думок дорослої людини, її манера поведінки, особливості відносин з іншими людьми закладаються ще в дитинстві під впливом прикладу власних батьків. Особливо це стосується шлюбно-сімейних відносин та батьківських установок. Тому що давно помічено, що доросла людина в сім`ї довільно а часто й мимовільно прагне реалізувати ту модель відносин, котру засвоїла в дитячі роки на прикладі своїх батьків.
Одним із перших звернув на це увагу Ерік Берн, котрий створив оригінальну, хоча й не безпечну теорію людських взаємовідносин. Спираючись на ідеї Берна, його послідовники розробили систему сімейної психотерапії, засновану на принципі корекції негативного дитячого досвіду. В межах цієї системи передбачається, що жінка, яка переймає модель відносин своїх батьків засвоює життєву позицію, котра може бути визначена або як материнська, або як дочірня. Якщо в батьківській сім`ї домінувала сильна енергійна мати, котра ше й приділяла дочці максимум уваги і турботи ( нехай інколи і в строгій формі ), то у дівчинки на маминому прикладі формується материнська позиція. Надалі вона прагне стати своїм близьким надійною і турботливою матір`ю, котра все знає краще за всіх і завжди готова допомогти, а інколи й посварити ( приструнити ).
Якщо ж главою сім`ї був батько, то жінка швидше засвоїть роль дочки. Вона на все життя збереже в собі маленьку дівчинку, котрій легше притулитися до чийогось сильного плеча, ніж
Loading...

 
 

Цікаве