WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості взаємин батьків і дітей - Курсова робота

Психологічні особливості взаємин батьків і дітей - Курсова робота

нагодована, має нові іграшки, гарно одягнена, і виправдовуємо себе навантаженням домашньою роботою, потребою кар`єрного просування, не-достатністю часу на себе тощо. Але ж виправдань немає!
Враховуючи вікові та індивідуальні особливості у вихованні дітей, слід пам`ятати, що для кожного з вікових періодів характерна своя домінантна діяльність. Якщо дитина дуже хоче щось робити сама - дайте їй таку можливість! Дитина від року до двох місяців поступово ознайомлюється з навколишнім світом відкриває дверцята шаф,"прибирає" у кухні групи, в кімнаті- одяг. А ми намагаючись дотримуватися порядку, забороняємо їй це робити, що за цими заняттями - не тільки розвиток моторики, а й розвиток власних інтересів.
Тож віднайти виховний потенціал у будь-якій "шкоді" завжди можна- до-дайте лише терпіння та батьківської витримки. Згадайте, як ми негативно впливаємо на бажання дитини мити посуд у 3 роки - забороняємо( брудно, мокро, розіб`є), у 10 - ледь змушуємо, у 15- не допросимося.
Отже, частіше давайте дитині можливість діяти самостійно- це обов`язково матиме позитивні наслідки. У батьків часто виникає запитання чи слід дитину карати. Відповідь однозначна твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов`язкових для виконання правил, витриманим тоном спулку-вання, послідовністю у своїх вимогах. " Не можеш бути лагідним- суворість не допоможе", - говорить народна мудрість. Але й тут потрібна золота середина відсутність вимогливості або надмірна суворість не навчать дитину відповідати за свої рішення, тому розумні обмеження цілком допустимі. Та й вони мають бути не суперечливими, виходячи із різних значимих для дитини джерел від батька, матері, вчителя чи від однієї і тієї ж людини. Один-два рази дитина ще міркуватиме, кому вигідніше годити- батьку чи матері, батькам чи вчителю, а потім однозначно чинитиме так, як вигідно їй,а від цього втрачатиметься зміст виховання, і вплив на дитину буде викривлений.
Якщо сім`я неповна, то обов`язки по догляду за дитиною перек-ладаються на одного з батьків або на зовсім сторонніх людей ( няню,гувернантку, репетитора). І тоді саме вони, оточуючи дитину увагою і турботою, стають цінніші за матір, якій бракує часу для спілкування з дитиною. Хоча всі ми розуміємо, що грошима не замінити ні любов, ні тепла.
Не слід забувати також, що у маленьких дітей, котрі переживають розлуку з близькою людиною, можна спостерігати певні емоційні реакції, а саме протест, відчай, відчуженість. Ці форми згодом можуть перерости в тривожність чи агресію. Вже в ранньому дитинстві таке ставлення провокує розвиток невпевненості у своїх силах, агресію, афективні реакції і різні негативні форми самоствердження, наприклад, робити щось погане, щоб звернули увагу. Часто можна спостерігати, як дитина у розпачі плаче, кричить і вимагає ку-пити іграшку. А ми готові дати їй будь-що, аби заспокоїлась. Усім відомо, що буває, коли залежиш від бажань дитини. І тут краще переключити увагу на інші предмети, поговорити з дитиною, звернути на неї увагу! Адже діти за своєю природою дуже прагнуть вражень радісних переживань. Дома дитині має бути цікаво, батькам слід підживлювати дитячу уяву і почуття, пудтримувати готовність до гри і грати, грати, грати!
А як бути з конфліктами у сім`ї Діти усвідомлюють набагато більше, ніж ми собі уявляємо. Дівчинка 10 років на запитання, чи розуміє вона, що мається на увазі, коли йдеться про роль батьків у вихованні дітей, впевнено сказала, щоб роль батьків була цінною, при дітях не слід з`ясовувати свої стосунки та конфліктувати, ображати один одного, сперечатися, слід вільний час присвячувати дітям, цікавитися їхніми справами, не дозволяти абсолютно все. І це сказала дитина, яка у власній сім`ї, без перебільшення,- центр Всесвіту, і якій дозволяється майже все...
Отже, прислухаємося до наших мудрих дітей!
Як бути, коли трапляються непорозуміння в сім`ї Перш за все, навчіться брати себе в руки, не давайте волі поганому настрою. Пам`ятайте для дитини в будь-якій ситуації все вирішує приклад батьків, прийняті в сім`ї норми поведінки. Лише в спокійній, виваженій обстановці можна виховати спокій та врівноваженість. Тому, якщо дитина нервує, ображається, шукайте причину в собі, в особистій манері триматися, в атмосфері вашої сім`ї. Ефктивність становлення особистості обумовлюється можливістю й особливостями проходження суб`єкт- суб`єктної взаємодії між батьками та дітьми. Суб`єкт-суб`єктна ( діалогічна) взаємодія, або "діалог особистостей" ( М. Бахтін ), як складова здорових особистісних стосунків (К.Роджерс), актуалізується сучасними науковими розробками. Проблема діалогічної взаємодії зазвичай розглядається у психолого- педагогічному контексті ( В. Андрієвська, Г. Балл, С. Братченко, А. Волинець, А. Добрович, В. Се-миченко), з позиції психології управління ( О. Бондарчук, О. Винославська, Л. Карамушка, Л. Орбан- Лембрик та інш.), у консультативному процесі, зокре-ма у системі стосунків психолога й клієнта ( Г. Абрамова, З. Кісарчук, О.Копйов, Т. Флоренська, Н. Чепелєва та ін.). Водночас положення класичних психологічних концепцій, які розкривають суть людського спілкування ( Б. Ананьєв, О. Бодальов, М. Бубер, О. Леонтьєв, Б. Ломов, О.Ухтомський та ін.), вимагають свого застосування у галузі сімейної психології, що виходить за межі діалогічної проблематики у традиційному її розумінні.
Незважаючи на те, що дитина визначається батьками як найвища цінність у їхньому житті, вона традиційно сприймається об`єктом впливу, сценарного програмування батьків ( Е. Берн.) або ж осередком їхніх нереалізованих чес-толюбивих прагнень (С. Дворяк, Б. Херсонський), або можливістю виправити помилки минулого та майбутнього (А. Баркан), засобом вирішення особистісних проблем ( І. Добряков, І. Нікольська, Е. Ейдеміллер), об`єктом маніпуляцій. Який слід підігнати під певний батьківський "стандарт".
Окрім цього, не завжди чітким є розмежування понять виховання та научіння. Можна навчити дитину
Loading...

 
 

Цікаве