WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості взаємин батьків і дітей - Курсова робота

Психологічні особливості взаємин батьків і дітей - Курсова робота

тенденція у стосунках старшокласників з найбільш значущими для них дорослими - батьками та вчителями.
Найвпливовішою була і залишається сім`я.Сімейні умови, зокрема соціальний стан,
рід занять, матеріальний рівень і рівень освіти батьків,значною мірою визначають життєвий шлях дитини.Крім свідомого,цілеспрямованого виховання, яке даютьдитині батьки,на неї впливає вся,внутрішньо-сімейна атмосфера.Існує кілька відносно автономних психологічних механізмів, за допомогою яких батьки впливають на своїх дітей.
1.Підкріплення: заохочуючи поведінку ,яку дорослі виажають правильною ,і покаранням за порушення встановлених правил,батьки укорінюють у свідомость дитини певну систему норм,дотримання яких поступово стає для дитини звичкою і внутрішньою потребою.
2.Розуміння: знаючи внутрішній світ дитини і відгукуючись на її проблеми,батьки формують її самосвідомість і комунікативні якості.Дуже важливим є і емоційний тон, тип контролю в сім`ї, тип дисципліни.
Емоційний тон стосунків між батьками і дітьми психологи представляють у вигляді шкали, на одному полюсі якої стоять максимально близькі, теплі стосунки (батьківська любов), а на іншому далекі, холодні й ворожі. У першому випадку основними засобами виховання є увага і заохочення, у другому-суворість і покарання.За цими типами відносин стоїть не тільки розподіл влади, а й різний напрям внутрішньо-сімейної комунікації в одних випадках комунікація спрямована переважно від батьків до дитини, в інших- від дитини до батьків. Зрозуміло, що способом прийняття рішень у більшості сімей розглядаються залежно від предмета в одних питаннях підлітки мають повну самостійність, в інших (наприклад фінансові) право вирішувати залишається за батьками.
Крім того, батьки не завжди практикують один і той самий стиль,дисципліни. Не секрет,що в багатьох сім`ях "виховні різки" все ще є. І сьогодні можна зустріти батьків, які не тільки б`ють своїх дітей, а й намагаються "теоретично обгрунту-вати" необхідність фізичного покарання.
Чому ж такими популярними є авторитарні методи виховання? Як ви ставитесь до фізичного покарання? Хотілося б почути відповіді батьків і учнів на ці запитання. (Батьки та учні висловлюють свої думки .)
Домагаючись розширення своїх прав, підлітки часто ставлять до батьків завищені вимоги, зокрема й матеріальні. Саме в сім`ї закладається ставлення до грошей уявлення про їх істинну цінність. Мудро роблять ті батьки, які дозволяють дітям обговорювати сімейний бюджет, знати, скільки, що коштує, разом з дорослими вирішувати, що і кому потрібно купити.Певну суму треба виділяти дітям на особисті потреби, щоб вони вчилися раціонально використовувати гроші.Тому в мене запитання до учнів чи берети ви участь в обговоренні сімейного бюджету? Як би ви складали бюджет у своїй сім`ї? На що, більше б звернули увагу? (Відповіді учнів )
Найбільше підліткам хотілося б бачити у батьках друзів і порадників. При всьому їхньому бажанні самостійності юнаки та дівчата гостро відчувають потребу в життєвому досвіді й допомозі старших. Сім`я залишається тим місцем, де підліток почувається спокійно і впевнено. Хочу зачитати вам цитату з розмови з директором дитбудинку (дод), а ви уважно послухайте і трохи замисліться. Напередодні нашої зустрічі ми з вами провели анкетування. Я вважаю, що вам цікаво дізнатися його результати. Психолог проводить аналіз за двома анкетами. Чи замислювалися ви, у чому полягає найбільша помилка подружніх пар?
У тому, що ми у власній сім`ї можемо забувати про ввічливість і робити що заманеться. На роботі на вулиці нам вдається"грати роль", а ось удома можна робити все що хочеш- образити, сердитися, не стежити за зовнішнім виглядом.
Живучи у батьківській сім`ї, слід пам`ятати що самє з рідними і найдорож-чими людьми треба бути ввічливими. Не завжди у сімейному житті ми вміємо втриматися від образ, не завжди буваємо справедливими.Один французький письменник сказав:" Якщо одним словом ти можеш ощасливити людину,то яким же негідником треба бути, щоб слова не сказати."
Щоб добрими були стосунки між батьками і дітьми, потрібно знати і дотримуватись правил культури поведінки і взаємин у сім`ї. З деякими з них зараз ми ознайомимось.
Підсумок. Звичайно, не всі моменти відносин дітей і батьків ми змогли розглянути. Швидко мене час, ви закінчете школу, і можливо, дехто покине на деякий час батьківський дім. Але до б ви не були, пам`ятайте: вдома чекають на вас найрідніші люди - ваші батьки, які вас люблять і сподіваються на вашу підтримку і допомогу.
Відомо, що процес входження дитини в соціальне середовище під керівницт-вом дорослого називається вихованням. Здебільшого батько і матір усвідом-люють відповідальність, яку нестимуть після народження дитини, передаючи їй ті моральні цінності і норми поведінки, що відповідають потребам суспі-льства. Але, прищеплюючи ці цінності в сім`ї, батьки навряд чи задумують-ся про суспільство - вони просто вчать, виховують, як вважають за потрібне так, як їх навчали батьки. І часто у вихованні керуються, по-перше, такими фізичними потребами дитини, як їжа, сон, почуття безпеки, захищеності. По-друге, тим, що дитина має бути прийнята найблищим оточенням, має визна-ватися іншим, щоб самоактуалізуватися в житті. Сьогодні вже не доводимо, а сприймаємо як неспростований факт важливість емоційного досвіду у фор-муванні особистості дитини. Ще в утробі матері дитина відчуває, чи ба-жана вона. Жінка, яка свідомо ставиться до материнства, плекатиме дитину у внутрішньому спокої, а сім`я сприятиме її розвитку завдяки "спілкуванню" тілесному контакту, позбавленню негативних впливів.
Відчуття себе бажаним, захищеним і очікуваним - фундамент розвитку повноцінної особистості. Материнська ласка і тепло, помножені на постійне спілкування з дитиною, котра росте і розвивається, спільні форми корисної діяльності забезпечують нормальне входження дитини в соціум. Але побутові проблеми часто псують взаємини між матір`ю і дитиною, що склалися ще під час вагітності.
Проаналізуйте, скільки часу ви віддаєте дитині, чи не обмежується ваше виховання годуванням та наказами робити уроки, прибирати після розваг, слухатися, не заважати! Ми втішаємо себе тим, що наша дитина добре
Loading...

 
 

Цікаве