WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Судова психологія - Реферат

Судова психологія - Реферат

процесі соціально-психологічного підходу вивчається насамперед соціальна залежність і роль професійної правосвідомості в залежності від того, якій конкретно юридичній групі вона належить, як впливає на суспільство, власне професійну групу тощо.
Становлячи один з компонентів суспільної свідомості, професійно-юридична свідомість підпорядкована загальним закономірностям структури та функціонування суспільної самосвідомості. Одна з них полягає в тому, що суспільна свідомість по-різному відбиває різні сторони суспільного буття. Прийнято виділяти такі форми суспільної свідомості - політичну, правову, етичну, естетичну, філософську і релігійну.
Основами для виділення форм суспільної свідомості служать: предмет відбиття свідомістю навколишньої дійсності, специфічний спосіб відбиття, виконання певної соціальної функції. Форми суспільної свідомості являють собою визначені аспекти відбиття суспільною свідомістю навколишньої дійсності, суспільного буття, з урахуванням потреб розвитку суспільства.
Оскільки групова свідомість носить цілісний характер, його взаємодія з правовими явищами виступає в правовій свідомості найбільш чітко, в сфокусованому виді. Професійна правова свідомість - це цілісна система всієї групової свідомості юристів, зорієнтована на потребу правового розвитку.
Залежність правової свідомості юристів від рівня їх групової свідомості в цілому, на наш погляд, недостатньо враховується в роботі, пов'язаній з його формуванням. Сьогодні з усією виразністю виявляється та обставина, що труднощі в діяльності часто зумовлюються низьким рівнем їх загальної культури, вузькістю кругозору. На жаль, ця проблема не зменшується, а навпаки, з часом зростає із спеціалізацією у роботі. Юристи-практики, як показали проведені нами дослідження, зокрема, судді, мають слабке уявлення про літературу, мистецтво, досягнення сучасної науки.
Оскільки правова свідомість виступає в їхній свідомості в якості професійною, вона є найбільш розвинутою її формою. Це не може не позначитися і на особливостях її взаємодії з іншими формами свідомості юристів і, зокрема, може виражатися в домінуванні професійної свідомості, звуженні сфери деяких інших форм, спробах виміряти й оцінити неправомірні явища в "юридичному масштабі". Таким чином, професійна форма свідомості в сфері права, перетворюється в міру віддалення від цієї сфери у свою протилежність.
Роль політичної свідомості в розвитку професійно-правового пояснюється тим місцем, яке займають політичні відносини в суспільно-політичній надбудові, в її взаємодії з базисом. Політика є ключовим проміжним прошарком між матеріальними відносинами та правом. Для того щоб знайти своє законодавче визнання, матеріальні потреби громадського життя повинні попередньо пройти через сферу політичної свідомості, що і визначає його роль серед інших форм суспільної свідомості.
Для більш повного розуміння сутності і ролі професійної правосвідомості слід визначити його місце в системі суспільної правосвідомості, розглянутого з точки зору соціальної структури. При такому підході конкретними носіями правової свідомості виступають не тільки самі юристи, але й суспільство в цілому, класи, нації, професійні групи, а також окремі індивіди.
Місце професійної правосвідомості в системі правосвідомості, а також характер співвідношення визначаються рядом факторів і, головним чином, історичним типом правосвідомості, що обумовлюється конкретною суспільно-економічною формацією.
Історично, поява юридичної професії як самостійного роду занять, зв'язаного з регламентацією і забезпеченням необхідного порядку в сфері права, було викликано поділом праці. Однак поділ праці як матеріальна першооснова виникнення різних професійних груп не розкриває ще всіх безпосередніх соціальних причин виникнення професійної правосвідомості. Ними стали об'єктивна потреба в правовому регулюванні суспільних відносин, виникнення держави і права. Правила, що спочатку виражалися в звичаях, стають потім законом. Разом із законом виникають і органи, яким доручається його дотримання, - публічна влада, держава. У міру того як законодавство розростається в складне, велике ціле, виступає необхідність у новому суспільному поділі праці. Так утвориться стан професійних правознавців, а разом із ними виникає і наука права.
Причиною цього стає розширення сфери товарно-грошових відносин, подальше ускладнення законодавства. Все це веде до чисельного росту юристів як соціально-професійної групи. У США тільки адвокатів нараховується біля 500 тис., тобто 1 адвокат доводиться на 500 жителів.
Разом з тим, вивчаючи, зокрема суспільний устрій нашого життя, відомо, що кількість не завжди переходить в якість і суто психологічні моменти тут відіграють неабияку роль. Аналіз соціально-психологічних чинників різного рівня, що визначають професійну самосвідомість судді - головний зміст даного заняття.
Співвідношення юридичної та судової психології.
Функції судді у суспільстві.
Юридична психологія становить найбільш розгалужену сферу психологічної науки, що стосується загальних психологічних питань сучасного права в цілому. Динаміка розвитку юридичної психології за останні десятиліття дозволяє по-новому оцінити роль та місце власне судової психології і, зокрема, саме психології судового процесу як розділу юридичної психології. Якщо ще на початку 80-х років у вітчизняній науці судова психологія розглядалася як дисципліна, що поєднує в собі власне кримінальну психологію, психологію оперативно-розшукової роботи, попереднього слідства та власне психологію судового процесу, то в наш час судова психологія трактується як специфічна частина юридичної психології з цілою низкою розділів та функцій, зокрема: психологія потерпілого, психологія неповнолітнього, виправно-трудова психологія і т. інше.
Функції судді не випливають із судової психології, а, навпаки, формують її. Отже, розглянемо соціальні за природою функції судді. Особливий характер норм, що їх суддя застосовує й мусить докладати зусиль для їх чіткого формулювання й удосконалення, найлегше усвідомити, якщо ми пам'ятатимемо про те, що суддя покликаний виправляти порушення порядку, який ніким не був створений й передумовою виникнення якого не були люди, котрим було сказано, що робити. У більшості випадків жодна інстанція навіть не має уявлення про те, що робили люди або чому вони це робили. У цьому сенсі суддя - це інститут спонтанного порядку. Він завжди виявлятиме, що такий порядок уже існує як атрибут невпинного процесу, в якому окремі люди мають можливість успішно здійснювати свої плани завдяки тому, щоможуть формувати сподівання стосовно дій своїх співгромадян - сподівання, які мають добрий шанс справдитися.
Група людей може жити разом у тих організованих стосунках, які ми називаємо суспільством, лише внаслідок дотримання окремими людьми певних спільних норм Тому було б, мабуть, ближче до істини, якби ми замість правдоподібної і поширеної ідеї, нібито право походить від влади, дотримували ся думки, що будь-яка влада походить від права, - не в тому сенсі, що це право призначає владу, а в тому, що влада забезпечує покірність до тих пір й завдяки тому, що застосовує закон, який існує незалежно від неї та спирається на поширене уявлення стосовно того, що вважається правильним. Отже, не кожен закон може бути продуктом законотворчої діяльності, але право творити закон передбачає визнання
Loading...

 
 

Цікаве