WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Судова психологія - Реферат

Судова психологія - Реферат


Реферат на тему:
Судова психологія
?
План
1. Психологічний фактор та правосуддя: практичні аспекти їх взаємодії
2. Специфіка професійної правосвідомості: її рівні, види та характерні риси
3. Співвідношення юридичної та судової психології. Функції судді у суспільстві
4. Психологічні аспекти професіограми судді
Психологічний фактор та правосуддя:
практичні аспекти їх взаємодії.
Розглядаючи цивільні та кримінальні справи, суд зустрічається з різноманітними складними життєвими ситуаціями, які характеризуються: непередбаченою поведінкою учасників, заплутаністю вихідних даних про істинний перебіг подій, складністю емоційних станів задіяних осіб, довільним чи спонтанним наміром учасників судового процесу ввести суд в оману і т. ін. Справа ускладнюється тим, що часто кожна із сторін-учасниць впевнена у своїй правоті і наполягає на тому, що саме її дії відповідають букві і духу Закону, про зміст чи існування якого ця Сторона, можливо, навіть не мала уяви під час скоєння дій, які, зрештою, і призвели до судового процесу.
Конкретні приклади
1. ДТП. Внаслідок зіткнення двох автомобілів загинув пасажир. Обом сторонам заподіяно значні матеріальні збитки. Судом встановлено факт порушення дорожнього руху обома учасниками аварії. Водночас було з'ясовано, що один з водіїв раптово, під час руху, захворів гострим інфекційним захворюванням. В нього раптом піднялася висока температура і він, відчуваючи, що втрачає контроль над засобом пересування, намагався якнайшвидше повернутися в гараж неабиякого значення і вплинути на встановлення міри провини конкретного учасника ДТП. Адже фізичний і психічний стан людини в екстремальній ситуації визначає конкретні психічні і подієві параметри її перебігу, індивідуальну швидкість реакції, здатність вірно оцінити умови, що змінюються, прийняти адекватне рішення тощо. Звісно, вказані обставини потребують з'ясування, доведення, врахування. Але одних пояснень, свідчень чи інтуїції судді тут недостатньо. В такому випадку судова постанова може ґрунтуватися на вірогідному, а не доведеному висновку, що суперечить найважливішому принципу українського правосуддя - принципу об'єктивності істини. Запобігти цьому можна, лише враховуючи можливості сучасної психологічної науки, основою якої є загальна психологія. Саме на загальній психології базується теорія і практика судової експертизи. Саме положення і здобутки загальної психології лежать в основі як аналізу діяльності судді, так і аналізу його особистості.
2. Типовий шлюборозлучний процес. Цілком благополучні в матеріальному плані люди вирішили розлучитися. Але для хлопчика 11 років, якому доведеться вибирати, з ким йому залишатися, ситуація набуває драматичного забарвлення. І тут навіть досвідчені судді часто зазнають труднощів. які, до речі, далеко не завжди доводяться традиційними способами аргументації, поясненням сторін, свідченнями свідків тощо. Виникають не тільки судово-правові, а й етичні, медико-психологічні, особистісне значущі питання: проживання з ким із батьків буде більшою мірою сприяти інтересам дитини? Які мотиви спонукали подружжя порушити справу про розлучення? Хто з подружжя має більший вплив і якої якості цей вплив на дитину? Чи можна запобігти і як саме додаткового емоційного травмування дитини і вразливішої із сторін у шлюборозлучному процесі?
Відповідь на ці та інші питання, що повинні бути подані в ході судового розгляду, потребують не тільки суто професійної підготовки та життєвого досвіду від судді, а й належних психологічних знань.
Заключення експерта-психолога, як відомо, не має для суду наперед встановленої сили, але в даному випадку важливе дещо інше, а саме те, що, безперечно, стосується компетенції судді. Саме суд повинен оцінити за юридичними критеріями етичний (моральний), гносеологічний (науково доведений) і психологічний (що враховує психологічну специфіку ситуації та її учасників) аспекти заключення. Отже, суддя повинен бути досить компетентним в сфері загальнопсихологічних знань.
Крім того, кожний суддя погодиться із зауваженням відомого дослідника в галузі юридичної психології ще 20-х років О. Є. Брусиловського: "Будь який кодекс на кожному кроці ставить психологічні проблеми". Чи не найбільшою мірою психологічний елемент торкається, вірніше, пронизує цивільне право, наприклад, цивільно-правові угоди, де волевиявлення - цей найважливіший момент будь-якої угоди, - повинно відповідати істинній, автентичній волі конкретної особи.
Ціла низка юридично-оцінюваних понять ("під впливом хибної думки"; "під впливом брехні, насильства, погрози"; "груба необережність", "міра провини", "інтереси дітей", "не міг розуміти значення своїх дій" тощо) в тій чи іншій формі містять в собі психологічний елемент, розуміння і врахування якого повинно в повній мірі забезпечуватися судом.
Зрозуміло, що кожний зміст понять, як і статей того чи іншого кодексу, не може не тлумачитися і трактуватися поза конкретно-історичними обставинами і детермінантами епохи, суспільства і ступеню розвинутості соціально-правової свідомості його конкретних представників, зокрема, юристів і, перш за все, суддів. Адже суддя є носієм судової влади. Він є незалежним і недоторканим представником суспільства, що підкоряється лише закону. Практичні аспекти взаємодії психологічних чинників різного рівня і якості, їхній зв"язок з конституційними принципами правосуддя, та вплив на соціальний статус судді - проблемні питання, що порушуються, обговорюються і проробляються під час вступного заняття з теми.
Специфіка професійної правосвідомості:
її рівні, види та характерні риси.
Для розуміння сутності, аналізу змісту професійної правосвідомості велике значення має дослідження його структури. Склад, природа компонентів професійної правосвідомості багато в чому визначають його властивості та особливості як цілісної системи, а також її функціонування і розвиток. Закономірно тому велика увага, що останнім часом приділяється у філософській, соціологічній, психологічній, педагогічній літературі питанням структури суспільної свідомості. Зрозуміло, питанням структури правової свідомості особливу увагу приділяють юристи, зусиллями яких уявлення про це питання останнім часом істотно розширилися і поглибилися. Однак у юридичній літературі немає поки не тільки єдиного погляду на проблему, але й відсутні спеціальні роботи, присвячені аналізу структури правової свідомості.
Під структурою прийнято розуміти не просту сукупність елементів та їхніх взаємозв'язків, а внутрішню організацію цілісної системи, що представляє собою специфічний спосіб взаємозв'язку, взаємодії утворюючих її компонентів.
Слід підкреслити нерозривний зв'язок структури системи з її функціонуванням. Так, психологічний аспект характеризує структуру свідомості як функцію структури особистості та певної діяльності. Гносеологічний підхід передбачає аналіз професійної правосвідомості з погляду на рівень, глибину і повноту відбиття нимнавколишньої дійсності. Звідси - важливість всебічного дослідження науково-теоретичного та практичного аспектів професійної правосвідомості.
Соціологічний аспект дозволяє виявити структуру професійної свідомості переважно через її роль і функції в громадському житті, коли явища професійної правосвідомості розглядаються як вихідний момент у процесі зворотного впливу свідомості на суспільне буття. У
Loading...

 
 

Цікаве