WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сто років психоаналізу: здобутки та перспективи. А. Грюнбаум - Реферат

Сто років психоаналізу: здобутки та перспективи. А. Грюнбаум - Реферат

помилок та помилкових дій.
В усіх цих напрямах витіснення психічного змісту вважається каузально необхідним: воно є визначальним для виникнення неврозів та психозів через несвідомі сексуальні мотиви, для формування сновидінь через латентні інфантильні бажання і для здійснення помилкових дій через прихо-вані механізми невдоволення.
Припускається, що процес витіснення, що являє собою виключення ідей із свідомості або заборону на їх входження у свідомість, є несвідомим. Згідно з Фрейдом, наші невротичні симптоми, явний зміст наших снів та помилок, які ми здійснюємо, - все це компроміси між вимогами імпульсу, що витісняється, і протистоянням сили цензури в "Я". Будучи, скоріше, лише такими компромісами, ніж здійсненням інстинктивних імпульсів, ці продукти несвідомого демонструють лише задоволення-заміщення або вихід. Можна сказати, що Фрейд запропонував єдину "компроміс-модель" для неврозів, сновидінь та помилкових дій.
Але що, по-перше, є мотивом або причиною, яка викликає і підтримує діяльність несвідомого механізму витіснення перед тим, як він здійснить свої власні, більш пізні ефекти? Фрейд приймає за аксіому, що хворобливі стани психіки (заборонені бажання, емоційні травми, відраза, страх, гнів. сором, ненависть, вина й туга, кожний з яких є неприємним) майже завжди стимулюють процес забування аж до витіснення. Так, витіснення регулює задоволення й незадоволення, захищаючи нашу свідомість від різного роду негативних афектів. Фактично Фрейд постійно стверджував, що витіснення - взірець із-поміж захисних механізмів: "тенденція забути те, з чим ми не згодні, здається мені досить універсальною". Відомим є також його вислів, що "пригадування про хворобливі уявлення та випадки тривожних думок натикаються на протистояння".
Якщо допустити, що деякі хворобливі психічні стани яскраво врізаються у пам'ять, в той час як інші забуваються або навіть витісняються, можна стверджувати - на противагу Фрейду, - що саме фактори, які відрізняються від самої цієї хворобливості, визначають їх збереження у пам'яті або забування. Наприклад, фактично каузально релевантшин можуть бути особисті схильності або ситуативні обставини. Фрейд ніколи не усвідомлював негативного впливу такого моменту теорії витіснення: згідно з його, поглядами, якщо відбувається забування хворобливих або забороне-них вражень, то це забування є рівносильним їх витісненню, що викли-кається їх негативним афектом, а тим самим воно створює невротичні симптоми або інші компромісні утворення.
Друга складність, яка стосується всіх трьох гілок теорії витіснення, по-стає в епістемологічних дефектах фрейдівського "фундаментального прави-ла" вільних асоціацій - так званого мікроскопа та рентгенівського апарата людського розуму. Це правило зобов'язує пацієнта без приховування го-ворити психоаналітику все, що приходить на розум. Така процедура слугує основоположним методом клінічного дослідження. Вважається, що викори-стовуючи техніку розблокування потоку підсвідомості, Фрейд отримав мож-ливість показати, що неврози, снобачення та помилкові дії викликаються витісненими мотивами. Центральна теза всієї психоаналітичної теорії Фрейда полягає в тому, що метод вільних асоціацій має подвійну особливість, водночас дослідницьку й терапевтичну: 1) він сприяє встановленню неусвідомлюваних причин людських думок і поведінки, нормальної та не-нормальної; 2) долаючи протистояння та знімаючи витіснення, він допомагає долати передбачувані неусвідомлювані патогенні фактори неврозів, тим самим забезпечуючи терапію для важливого класу психічних розладів.
Проте що є підставою стверджувати, що вільна асоціація має чудову здатність бути інструментом виявлення реальних причин, тобто кау-зально переконуючою для етіологічного пошуку в психопатології? Фрейд вважає, що зникнення невротичних симптомів у процесі лікування є кау-зальним результатом зняття витіснення через застосування методу вільних асоціацій. Спираючись на цю вихідну терапевтичну гіпотезу, він робить два головних теоретичних висновки: 1) подолання неврозу за допомогою зняття витіснення, що підлягає спостереженню, є добрим свідченням того, що витіснення каузально необхідне для самого існування неврозу; 2) оскільки акти витіснення, таким чином, є сутнісними причинами неврозів, а метод вільних асоціацій має унікальну здатність розкривати зміст витіснення, тоді такий метод унікальне підходить для виявлення причин, або патогенних факторів, неврозів. У цьому полягає аргументація Фрейда, коли він стверд-жує, що вперше розроблений ним дослідницький метод на основі вдоскона-лення техніки гіпнозу здатний виявляти причини хвороб, тобто може бути етіологічна доведений. Можна бачити, що відправним пунктом даної ар-гументації є гіпотеза, що має стосунок до терапевтичної діяльності, де метод вільних асоціацій відіграє необхідну роль.
Повіривши у каузальну доведеність свого методу на основі терапевтич-них результатів у випадку тих неврозів, які він вважав успішно виліковуваними, Фрейд вирішив, що даний метод є надійним і як засіб встановлення причин захворювання у випадку тих інших неврозів (так зва-них нарцисичних, подібних до паранойї), які він вважав психоаналітичне невиліковними.
Передусім слід зазначити, що надійний терапевтичний успіх, на якому було побудовано даний аргумент, ніколи не мав місця в реальності, що виз-навав сам Фрейд і на початку, і в самому кінці своєї кар'єри. Навіть у рамках тимчасових терапевтичних результатів Фрейд не зміг виключити аль-тернативну гіпотезу - гіпотезу ефекту плацебо, яка стверджує, що за дійсне поліпшення здоров'я відповідають лікувальні фактори, що відрізняються від осягнення змісту, витісненого із свідомості пацієнта, на-приклад, мобілізація лікарем надій на одужання.
Фрейд стверджує, що етіологічна доведеність методу вільних асоціацій базується на приписуванні причини зцілення зняттю витіснень через роз-криття їхнього змісту. Оскільки життєздатність альтернативної гіпотези ефекту плацебо справедливо кидає виклик такому приписуванню, то його аргументація за етіологічну доведеність вільних асоціацій втрачає свої підстави.
Утім припущену каузальну доведеність вільних асоціацій, що спочатку були лише методом дослідження причин хвороби, орієнтованим на терапію, Фрейд екстраполював на їхню можливість слугувати і визначенню неусвідомлюваних причин сновидінь та ідентифікації їхніх прихованих мо-тивів.
Що ж свідчать вільні асоціації про наші сновидіння? Хоч би яким був явний зміст сновидінь, вони є припущенням щодо реалізації бажань у двох логічно різних смислах: 1) для кожного сновидіння існує щонайменше одне нормально неусвідомлюване інфантильне бажання, що є мотиваційною причиною; 2) явний зміст виражає, у більш чи менш замаскованій формі, той стан справ, який є бажаним,очікуваним. Проте стверджувати, що метод вільних асоціацій дає змогу точно виявити мотиви сновидінь, було би значним перебільшенням.
Ретельні дослідження показали, що так звані вільні асоціації є далеко не вільними, а залежними від ледве помітних підказок психоаналітика пацієнту. Відомим є ефект псевдопродувань, які по суті є хибними, але самим пацієнтом сприймаються як істинні.
Загальна критика компроміс-моделі подає важливий урок - і для філософської
Loading...

 
 

Цікаве