WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціальний атом та психодрама. Дж. Морено (1892—1974) - Реферат

Соціальний атом та психодрама. Дж. Морено (1892—1974) - Реферат

суспільством та соціометричною матрицею, тим інтенсивнішими стають соціальний конфлікт і напруженість між ними. Точніше, "соціальний конфлікт і напруженість збільшуються прямо пропорційно соціодинамічній різниці між офіційним суспільством та соціометричною матрицею".
Морено уявляє собі соціальний атом як конфігурацію міжособистісних стосунків, в які потяги і відвертання між його членами зливаються з численними відношеннями їхніх ролей. Кожний індивід у соціальному атомі виконує низку ролей, і саме вони надають кожному потягові або відвертанню більш глибоке і більш диференційоване значення.
Говорячи про походження міжособистісної теорії, Морено зазначає, що на початку XX століття панувала формула "Індивід проти Всесвіту". Соціум тоді ще не народився. Психоаналіз цікавився внутрішньою динамікою індивідів. "Психологи цієї ери мали справу з індивідами, відокремленими один від одного. Соціологи мали справу з недиференційованими масами".
Морено сам указує на свої заслуги у конкретному вивченні суспільних явищ, які включають в себе людську психологію. Соціометричний рух почав підкреслювати "Ви" як особу, відповідальність відносно "Ви" замість відповідальності відносно до "Я". Соціометрія створила зовсім нову позицію - ідею зустрічі між Вами і Мною та будь-якою кількістю Ви та Я, що утворюють колектив; ідею "моменту" не як функцію минулого або майбутнього, а як самостійну категорію; ідею ситуації та випливаючих звідси наслідків; ідею спонтанності й творчості як універсальних процесів по-ведінки, що протистоять штампам етичних і культурних цінностей; і насам-перед ідею невідкладності застосування самої соціометрії. Морено вважає, що суспільство багато собі зашкодить, якщо вчасно не використає її досяг-нення.
Ідею міжособистісної теорії Морено знаходить у М.Ганді, К.Маркса, С.К'сркегора, Ф.Достоквського, В.Соловйови, М.Бердяева, М.Бубера та багатьох інших, називаючи їх піонерами цієї теорії. До появи міжособистісної теорії центральне місце посідала структура -<Я". В новій теорії відношень у центр перемістилася структура "Ви''. І раптово з цього народилась імперативна необхідність зустрічі, обопільної зустрічі, "запрошення зустрітися". Одна особа зустрічається з іншою з усією ре-альністю і повною відповідальністю в безпосередніх ситуаціях. Морено твердить, що шляхом етично орієнтованих ситуаційних імперативів було закладено основу сучасної міжособистісної теорії.
Включеність індивіда в соціальний атом Морено малює з трагічним надривом: "Існують незчисленні мільйони осіб, від яких залежить наша ситу-ація і ситуація яких залежить від нас. Є незчисленні мільйони осіб, які утво-рюють вузол, що душить нас".
Морено вважає 1923 рік часом наукового дебюту соціометрії. поси-люючи цим значення цього напряму в психології та ставлячи його нарівні з найвидатнішими напрямами. Коли людина сама цікавиться генеалогією своїх думок, свого інтелектуального розвитку, то, мабуть, сама теорія вже вичерпує свої потенції. Проте у своєму анамнезі Морено охоче розповідає про те, чого може досягти соціометрія.
"Повна соціометрична процедура може розкрити до кінця відношення і може початися мобілізацією виборів і рішень, потягів і відвертань, але вона ніколи не має обмежуватися тільки цим. Вона проходить кілька ступенів, досліджуючи мотиви цих виборів, які можуть виявитись емоційними, інтелектуальними або "аксіонормативними". Вона йде далі і піддає індивідів, пов'язаних в соціальний атом, тестам спонтанності, які можуть показати, з яких емоцій складаються потяги та відвертання. Вона йде ще далі, до тестування ролі, до психодраматичних або соціодраматичних вистав, у ході яких виявляється вся гама міжлюдської динаміки. Для антрополога особливе значення повинна мати моя концепція "культурного атома", яка є істотною частиною моєї теорії ролей. Я увів у літературу теорію ролей незалежно від Дж.Міда, і в той час, коли філософ Мід ніколи не спускався з вершин спекуляції до спостереження, я обрав теорію ролей експериментальним методом та емпіричною основою".
Негативних аспектів своєї концепції Морено не показує. А між тим лю-ди, включені в досліджуваний соціальний атом, виявляють лише готові відношення, переваги, соціальну спрямованість. Правда, принцип спон-танності покликаний показати справжню структуру мереж у соціальному атомі. Але кожний компонент-індивід цього атома поданий у готовому вигляді. Більше того, сам атом має бути перетворений у відповідності з особистісними спрямованостями його індивідів, як вони вже існують у своїх особистісних якостях. Вони оцінюються і вибираються на основі того, що вони собою являють. Морено тому досліджує міжособистісні відношення як усталені, не показуючи основи надання переваги і т. п.
Дослідження "гами міжлюдської динаміки" має більше значення. Індивід розкривається на основі того, кого і за що він вибрав, і на основі того, хто і за що вибрав його. У психодраматичній процедурі індивід може виявити свої приховані від інших і від нього самого риси як неусвідомлювані особистісні якості. Але це ще не самотворення індивідів, хоч вони і перебувають в соціумі. Морено дає абстрактно-етичні характеристики особистості, не показуючи процес її становлення. Єдиною реальною основою такого самотворення особистості і навіть соціального атома є реальна практична діяльність, що має своєрідні форми в онтогенезі людини і свої історично-культурніособливості, - "розкрита книга людських сутнісних сил" (К.Маркс).
У Морено, проте, більшою мірою виступає абстрактна людина. Конкретне визначення людини передбачає врахування певної діяльності, в якій вона не тільки виявляє, а й формує свою справжню психологію, стає із "у-собі-людини" "для-себе-людиної", а разом з тим і "для-інших-людиною". Психологія діяльності є ґрунтовним запереченням психології поведінки. Перехідну форму між психологією поведінки і психологією діяльності становить психологія дії. Саме дія є таким логічним осередком, на базі якого мали виникати в певній послідовності багатоманітні психологічні риси.
У психологічних теоріях аспект дії було представлено такими видатними психологами, як Ж.Шазтетл А.Валлон. При цьому мислення розкривалося у зв'язку з реальною дією та начебто уособлювало практично всю психіку·. Трапилось так, що саме в Парижі, і при тому в 1942 році, в час окупації, було проголошено зв'язок людської дії і мислення. А.Камю показав абсурдність людської дії, що приводить до абсурдності людського існування. Людську дію було визначено як "сізіфову працю". У цьому ж році Піаже прочитав у Колеж де Франс лекції, присвячені психології інтелекту, а на вітринах паризьких книгарень з'явилася книжка ''Від дії до думки". Це був інтелектуальний опір сваволі людських дій. Психологія прямо і опосередковано слугувала розкриттю людської гідності, насамперед через розкриття цінності людського інтелекту.
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве