WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія у світлі вчинково-ситуаційних відношень. Т.Томашевський та інші - Реферат

Психологія у світлі вчинково-ситуаційних відношень. Т.Томашевський та інші - Реферат

"людина в ситуації". Середовище ще не визначає конкретності вчинку і є загальною умовою поведінки. Там, де постає ситуація, там уперше з'являється вчинок. Мова тому має йти про те, яким чином постають ситуація і середовище, якщо вони стають рушійною силою дії. Центр уваги тепер зосереджується на тому, яким чином оточення визначається самою живою істотою, тобто яким чином постає із оточення сама ситуація. Томашевський тому зауважує: "Людина як елемент середовища біологічного або суспільного постає насамперед як істота свідома і здатна доцільового діяння. Тому вже можна відповідно регулювати стосунки між собою та оточенням і створювати власне середовище. В цьому процесі регуляції істотну роль відіграє її свідомість, здатність створювати суб'єктивний образ середовища та свого місця в ньому, "перцепція середовища", ? тут постає важливе питання, чи є ця перцепція адекватною середовищу, чи ні, і яким чином може відбуватися відхилення від адекватного сприймання стану речей". Так поняття "оточення" стає ситуацією, а зовнішній світ вже не виступає фа-талістичним визначником поведінки. Toму й постає велика психологічна проблема - "людина в ситуації", коли динамізм відношень людини до се-редовища набуває сили й розвитку. На відміну від поняття "середовище", котре підкреслює стабільність відношень, поняття "ситуація" підкреслює змінність відношень. "Ситуацією людини, - зауважує Томашевський, - слід називати характер її взаємних стосунків з різними елементами її сере-довища у певному моменті часу".
Поняття ситуації має місце не тільки у психології, а й у філософії та інших науках про людину, В філософії, що звернена більше до онтології, питання ситуації набуває першорядного значення. Це, з одного боку, сто-сується феноменології та екзистенціалізму, з іншого - марксизму. Проблему ситуації розробляли Е.Гуссерль, М.Гайоеггер, М. фон ГартмаІІ, М.Мерло-Понті, Ж.-П.Сартр, а також психологи, що близько стоять до психіатрії, такі як К.Ясперс, Л.Бінсвангер, Е.Мінковський, К.Роджерс та ін. Марксизм також є філософією людського буття і розкриває ситуацію економічну та суспільну.
Переважна більшість авторів згодні з тим, що поняття ситуації тісно пов'язується з поняттям активності (Ф.Зшнецький, Т.Парсонс та ін.). Одним із перших психологів, хто показав важливість розкриття значення ситуації, був Ф.Бартлетт. Він писав, що для визначення ситуації мусимо у даному випадку звернутись не тільки до самої системи матеріалу, але також до тієї особливої активності, або більшої їх кількості, яка виступила в даному випадку в якості провідної. Філософ Ж.П.Сартр висловлюється у своєму блискучому стилі: "Померлий не є вже в людській ситуації".
На значення ситуації для психічного розвитку дитини і для її психічного здоров'я було звернуто увагу в педагогічній психології (К.Бюлер, 1933), а також психоаналітиці (А.Адлер, 1949, J.Dollard і E.N.Miller, 1964). Ще глибше керований характер поведінки було досліджено К.Левіном, погляди якого мали сильний вплив на психологічні теорії мотивації.
Для розуміння спонукального і проблемного аспектів ситуації істотне значення має факт, що людина як суб'єкт ситуації сама є також одним з елементів своєї ситуації, а остання складається з елементів оточення та зі стану (або станів) самої людини. Об'єктивні риси ситуації залежать від по-ведінки людини, яка їх встановлює, яка спостерігає ситуацію, а спостере-ження ситуації залежить як від самої людини, так і від об'єктивних рис ото-чення.
Важливим аспектом психологічного вивчення ситуації є її зв'язок не лише зі свідомістю, а й з несвідомими компонентами поведінки. В ситуації також можна вирізнити елементи сприймання і уяви, тобто об'єктивне оточення і суб'єктивне тлумачення. Наприклад, у цілому здорові пацієнти інколи створюють ситуацію хворобливості, вибудовують власну концепцію хвороби, на що має зважати лікар.
У структурі ситуації розглядають і стимуляційний аспект, неспе-цифічні та специфічні стимули ситуації, її депривацію. Специфічні стимули ситуації полягають у тому, що виникають певні відповіді організму, реакції.
Структура ситуації залежить також від характеру цінності, вартості й можливості. Вартість визначає напрям діяльності.
Я. Рейковський визначає чотири типи ситуації:
1) ситуація важливості, значення. Проблемна ситуація є ситуація об-рази (uposlezenia);
2) ситуація моральних вимог, зокрема риторичного порядку;
3) ситуація домагання та осягнення успіху;
4) ситуація загрози, в якій домінуюча цінність має характер негативний. Можна говорити також про типи ситуації залежності, влади, конкуренції.
Особлива класифікація дає такі види ситуації, як нормальна, актуальна і важка, - види, які залежать від взаємних стосунків людини і навколишнього світу. Розглядається також ситуація депривації, prsesiazenia (на межі можливості). Тут і ситуації конфлікту, загрози, стресова, фрустрація, нарешті - кризова спроба змінити обставини приводить до дезорганізації поведінки.
С.Міке звертає особливу увагу на те, що соціальні чинники впливають безпосередньо на поведінку і психічні процеси у людей в конкретних ситу-аціях, в яких вони пізнають світ і виступають творцями. В конкретних ситу-аціях соціальні чинники впливають на людей опосередковано, через систему вкладених в дану культуру певних норм, вартостей, що модифікує інформацію про світ зовнішній, а люди відбирають її у специфічні для них способи і вчиняють згідно з соціальними нормами, цінностями і поставами (postaw). Онтогенетичний розвій особистості значною мірою зумовлюється чинниками соціальними, такими як власна активність суб'єкта, соціальне середовище та виховання. В ситуаціях конкретних соціальні чинники можуть безпосередньо та опосередковано модифікувати психічні процеси та поведінку людей. С.Міке впритул підходить до розуміння того, що і фізіологічне, і соціальне впливають на поведінку і стають її змістом лише через психічне.
Психічний зміст наповнює собою і культуру людей. Ідея культури тому стає і предметом психології, на що особливу увагу звернув Л.С.Виготський, висунувши культурно-історичну теорію розвитку психіки.
Виконуючи продуктивну працю, створюючи у праці соціальні контакти, люди створили культуру та надали їй творчої різноманітності. Створена в різних місцях земної кулі культура вплинула на психіку її носіїв.
Культура не є чимось стабільним, вона змінюється динамічно. Водночас з нею і під й впливом змінюються психічний процес і поведінка
Loading...

 
 

Цікаве