WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психоаналіз вогню і фантазії. Сублімація у творчості та катарсис. Г. Башляр (1884—1962) - Реферат

Психоаналіз вогню і фантазії. Сублімація у творчості та катарсис. Г. Башляр (1884—1962) - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Психоаналіз вогню і фантазії.
Сублімація у творчості та катарсис.
Г. Башляр (1884-1962)
Теоретик епістемології, естетик, психолог, енциклопедист за своїми творчими інтересами - французький філософ Гастон Башляр намагається з позиції психоаналізу дослідити феномен винайдення людиною способу здобування вогню - фундаментальний факт людського існування. Філософ показує психологічні основи цього феномена, недосконалість його позитивістських тлумачень і разом з цим розгортає низку оригінальних ідей щодо людського існування взагалі та окремих його форм. Зокрема, Башляр формулює значну кількість нових психоаналітичних комплексів - Про-метея, Емпедокла, Новаліса, Пантагрюеля, Гофмана; відтак здається, що читач може вільно продовжити цей ряд у безконечність, аби потім, зрештою, спитати: а що ж таке поняття комплексу в психології взагалі, чи йде воно до свого начала - архетипів колективного несвідомого та несвідомого індивідуального?
Тонкі й глибокі роздуми Башляра щодо психоаналізу вогню, фантазії та творчості людини показують, з одного боку, спробу стверджувати ідейні засоби класичного психоаналізу з його панівною ідеєю лібідо; з іншого - саме наполегливість і послідовність думок Башляра виявляють однобічність психоаналізу в цілому, представники якого одним і тим же інструментарієм намагаються пояснити неврози тещі, яка покохала зятя, здобуття вогню і появу ідеології комунізму. Тут немає нічого дивного: будь-яка теорія, яка себе поважає, поширює свої способи тлумачення окремого феномена до тлумачення Всесвіту. Так учиняв В.М.Бехтерев зі своїм рефлексологічним вченням, біхевіористи різних спрямувань та ін. Мова йде про випадки, коли окрема теорія розширюється до всезагальних світоглядних, зокрема філософських, засад.
Психологічні праці Башляра спрямовані переважно до тлумачення проблем "психологічної" творчості, найбільше - фантазії та певних - "комплексних" - форм поведінки. Це "Психоаналіз вогню" (1937), курс лекцій "Здатність до уяви", прочитаних у Сорбонні (1954-1955). Незадовго до смерті Башляр видає книгу "Поетика уяви", де він так чи інакше пе-реступає межі психоаналізу, заглиблюючись у філософську проблематику творчості.
Башляр звертається до проблем, у вирішенні яких важко досягти об'єктивного підходу: це психологія переконання щодо природи вогню. Ха-рактер тлумачення обирається психоаналітичний. При цьому зауважується, що "вогонь вже не є предметом наукового вивчення", адже тут включаються особистісні інтуїтивні уявлення. При вивченні уявлень про вогонь Башляр намагається поєднати суб'єктивне й об'єктивне. Він ставить у центр уваги людину, що в самотності заглибилась у свої думки біля домашнього вогни-ща, де вогонь такий же ясний, як і свідомість самотності: "стражденна душа поділиться і своїми спогадами, і своїм горем, - для цього потрібен лише зимовий вечір, завірюха за стінами будинку та вогонь, що яскраво горить".
Башляр у своїх міркуваннях прагне спертися на фантазію, адже й наука має на неї опиратись: уява без кінця повертається до прототем, відтворює роботу примітивної душі, маючи поряд досягнення високорозвиненої думки і висновки наукових експериментів. Фантазія дає можливість виявити при-ховану постійність культу вогню. У цьому - підстави уявлень про смисл психоаналізу суб'єктивних перспектив, що стосуються пізнання феноменів вогню, або психоаналізу вогню. Башляр наводить велику кількість науко-вих творів XVII-XVIII ст. про вогонь. Обираючи засіб пізнання, автор стверджує, що без самоіронії ніякий прогрес в об'єктивному пізнанні не-можливий.
Вогонь і повага. Комплекс Прометея. Уявлення про всюдисутність вогню - вихідне для розуміння його універсального значення. На жаль, Башляр не використав величезний фольклорний матеріал щодо вогню, зібраний і тлумачений, зокрема, у книзі О.М.Афанасьева "Поетичні погляди слов'ян на природу..." (1870), а спирається лише на західні джерела, найбільше Дме. Фрезера, К.Г.Юнга та ін.
У народних поглядах вогонь має завжди двоїсте значення: добро і зло, рай та пекло, ласка й тортури. Він дає блаженство і вимагає поваги. Він - універсальне начало пояснення світу. Виходячи з цих фантазійних припу-щень Башляр пропонує метод психоаналізу об'єктивного пізнання. У несвідомому існують цінності, що впливають на основи емпіричного й нау-кового пізнання. Треба виявити сліди дитячого досвіду в досвіді науковому.
Так виявляється участь несвідомого в науковому розумі, створюється переконання, що формування уявлень у різних сферах досвіду збігаються.
Башляр наполягає на тому, що соціальне в досвіді з вогнем переважає природний досвід. Так виникає повага до вогню, адже батьки завжди за-стерігають дитину від нього. Соціальна заборона - це наше перше всезагальне знання про вогонь. Особистісне пізнання пов'язане безпосередньо з проблемою неслухняності. Дитина виступає маленьким Прометеєм, коли запалює багаттячко зі своїми друзями. Отже, Башляр пропонує позначити цю форму поведінки як комплекс Прометея - сукупність спонукань, в силу яких ми прагнемо зрівнятися в знаннях з нашими батьками, а далі їх перевершити. Комплекс Прометея - це "Едипів комплекс розумового життя".
Вогонь і фантазія. Комплекс Емпедокла. Тут Башляр розглядає образи, навіяні спогляданням вогню. Він кличе людину до мрії, він же є символом спокою. Не можна зводити користь від вогню тільки до варіння та обігрівання. Адже людину створює бажання, а не потреба.
Вимальовується новий комплекс: у ньому поєднано любов до вогню та інстинкт смерті, що й було визначено Башляром як комплекс Емпедокла. Піддаючись несамовитій пристрасті, кидаються у вогонь рої білявих мете-ликів. Вони п'яніють від сяйва, сповнюються захопленням. Зливаються воєдино смерть, вогонь, любов. Метелик-одноденка, приносячи себе в жерт-ву всеспалення, дає нам настанову вічності. У смерті - гарантія того, що ми перейдемо в інший світ, але в утробі вогню смерть перестає бути смертю. Споглядання вогню звертає нас до самих джерел філософської думки. Вогонь був одним із елементів Всесвіту мабуть тому, що в ньому - начало мислення, найцінніше джерело фантазії.
Цілісність художніх творів зумовлюється втіленням певних комплексів. Якщо їх немає, твір позбавлено коренів, що йдуть у грунт несвідомого. "Емпедокл" Гельдерліна має естетичну цілісність саме тому, що висвітлює комплекс Емпедокла. Адже останній надає перевагу смерті, що розчиняє його в чистій стихії Вулкана. Це воістину космічна смерть, коли разом з мислителем гине увесь Всесвіт.
Поклик вогню залишається важливою темою у будь-якому тлумаченні природи людини та її поведінки. Гераклове вогнище слугує в поезії природ-ним символом долі людського роду. Так здійснюється несвідома робота фантазії. Виходячи з цього тлумачення можна стверджувати, що уява вияв-ляється сильнішою, ніж досвід.
Психоаналіз і первісна історія. Комплекс Новаліса. Хоч психоаналіз зробив чимало для інтерпретації психіки первісної людини (К.Г.Юнг та ін.), проте раціональні пояснення тутне можуть бути цілком вичерпними.
Відкриття первісної людини неадекватно (суто позитивно) тлумачаться сучасною наукою, адже вона не враховує психологічних умов цих відкриттів. Завдання, яке ставить у зв'язку з цим Башляр, - виявити несвідоме у свідомому, суб'єктивні цінності - в об'єктивній очевидності, фантазію - в досвіді. Адже й наука використовує уяву, а потім перевіряє її продукти експериментальне.
Раціоналістичне пояснення видобування людиною вогню зводиться до теорії двох сухих паличок". Але як же люди могли цього дійти? Раціоналісти не входять у ситуацію первісної людини, адже у природі таке явище ніколи не спостерігалось. Жоден із способів отримання вогню тертям, що використовуються примітивними народами, не міг бути безпосередньо підказаний спостереженням якого-небудь природного явища. На це звертав увагу також Шлегель. Башляр стверджує, що з позиції психоаналізу, зрештою, можна вивести вірогідне пояснення.
Тертя - це досвід відверто сексуального характеру. Любов була першою науковою гіпотезою об'єктивного відтворення вогню. Прометей - радше палкий коханець, ніж філософ-інтелектуал, а помсту богів щодо нього викликано ревнощами. М. Мюллер, видатний лінгвіст, зауважував, що вогонь є сином двох шматків дерева. Пояснення цього Башляр шукає в інтимному досвіді делікатного доторкання - ласки, від якої пломеніє тіло коханого. Все це свідчить про спорідненість кохання і вогню. Психоаналітичне тлумачення найбільш істинне: первісною властивістю рухливості наділено людську руку, яка імітує інтимні ласки. Перед тим як стати сином дерева, вогонь був сином людини. Башляр наводить велику кількість трактатів, переважно XVII ст., в яких здогадки психоаналітичного плану виражені
Loading...

 
 

Цікаве