WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Пошук людиною смислу і логотерапія у світогляді "трагічного оптимізму". В. Франкл (нар. 1905) - Реферат

Пошук людиною смислу і логотерапія у світогляді "трагічного оптимізму". В. Франкл (нар. 1905) - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Пошук людиною смислу і логотерапія у світогляді "трагічного оптимізму".
В. Франкл (нар. 1905)
Віктор Франкл - сучасний австрійський психіатр і мислитель, що має гучну всесвітню славу. У 1946 р. він обіймає посаду директора Віденської неврологічної лікарні, з 1947 р. починає викладати у Віденському університеті, в 1949 р. здобуває ступінь доктора філософії, у 1950 - очолює австрійське товариство лікарів-психотерапевтів. Видання у 60-х роках творів англійською мовою принесло Франклу широке визнання. Його основні праці: "Зцілення душі" (1946), "...І все ж сказати життю "Так" (1946), ''Екзистенціальний аналіз та проблеми часу" (1947), "Час і відповідальність'' (1947), "Підсвідомий бог" (1948), "Безумовна людина" (1949), "Людина, що страждає" (1950), "Людина ? пошуках смислу" (1969).
Пошук смислу людського існування є предметом логотерапії. Але таким чином у центрі уваги опиняється і рух, динаміка вчинив людини. Прагнення смислу є, на думку Франкла, провідним потягом людини і значно переважає навіть принцип задоволення і волю до влади. Потреба у смислі є значущою для людини і у зв'язку з потребою виправдати своє буття. Через те кожна людина вибудовує свою структуру смислу.
Прагнення до структурування смислу може породжувати неврози. Неогенні неврози виникають унаслідок конфлікту між різними цінностями, що можуть протистояти одна одній. Логотерапія спрямована на те, щоб до-помогти людині віднайти смисл свого життя. Це може бути прихований, неусвідомлюваний смисл. Людина повинна реалізувати цей смисл, акту-алізувати цінності, що існують у нерозгорнутому вигляді. "Немає нічого у світі, що так ефективно допомагало б людині справитися з несприятливими умовами, як впевненість у тому, що смисл життя існує", - пише Франкл. Ще Ніцше стверджував, що "той, хто має навіщо жити, зможе знести будь-яке як".
Людині потрібен не стан рівноваги, а скоріше боротьба за якусь мету, гідну її. Йдеться про утвердження смислу, який має бути здійснений лю-диною. Неодинаміка і є напрямом цього здійснення.
У процесі пізнання людини і світу досить часто вимальовується така картина, в якій людина постає як суб'єкт, який в усіх своїх проектах світу виражає самого себе, і через цей спроектований світ видно щоразу лише його самого. В дійсності проект світу, як стверджує Франки, є не суб'єктивним проектом суб'єктивного світу, а фрагментом, хоча й суб'єктивним, але об'єктивного світу.
Логіка пізнання світу для людини постає у такому суттєвому саморозгортанні: "Лише тією мірою, якою я сам відступаю на задній план, забуваю про власне існування, я отримую можливість побачити дещо більше, ніж я сам. Таке самозречення є ціною, яку я повинен сплатити за пізнання світу, ціною, за яку я маю отримати пізнання буття, що є більшим, ніж просто прояв мого власного буття. Одним словом, я повинен ігнорувати самого себе". Якщо людині це не вдається, її пізнавальні можливості втра-чають свої перспективи, адже людина сама закриває шлях своєму пізнанню.
Таким чином, рефлексія - це "неповний і вторинний модус вихідної буттєвої спрямованості, подібно до того, як і самоздійснення - похідний модус смислової спрямованості, інтенції до здійснення смислу".
Свобода як власне людський феномен є дещо занадто людське, зазначає Франкл. "Людська свобода - це конечна свобода. Людина не вільна від умов. Але вона вільна зайняти позицію щодо них. Умови не володіють нею цілком. Від неї - в рамках її обмежень - залежить, чи уступить вона умовам. Вона може також піднятися над ними і таким чином увійти у людський вимір".
Існуючі традиції та інстинкти у відповідності до історичного розвитку руйнуються. Може виникати екзнстенційний вакуум, який виявляється у стані нудьги: люди не знають, що робити у вільний час, за тих чи інших обставин тощо. Іноді навіть говорять про так звані "недільні неврози" як специфічний вид депресії внаслідок недостатності змісту життя, коли його пустота стає очевидною. Іноді цей вакуум приводить до різних форм асоціальної поведінки, критичних станів, навіть до загибелі.
Психотерапевт не допоможе людині, якщо буде шукати для неї якийсь загальний смисл життя. Потрібно вказати на специфічний смисл життя даної особистості в данин момент часу. "Ми не повинні шукати абстрактного смислу життя. Життя конкретної людини неповторне"
Людське існування є скоріше самотраіісценденпісю, ніж самоактуалізацією. Смисл життя людини виявляється трьома шляхами: 1) звершенням справи (подвигу); 2) переживанням цінності; 3) через страждання. У фрустраційній ситуації (смерть, хвороба тощо) людина осягає величний смисл - смисл страждання. Людина похилого віку не може втішитися з приводу смерті дружини. Логотерапевт створив смисл: "А якби померли Ви, а Ваша дружина залишилася б сама, як би вона страждала? Але тепер Ви платите, залишившись живим і оплакуючи її". Чоловік мовчки потиснув руку і пішов геть. Людина готова страждати, якщо осягає смисл цього страждання.
На думку Франкла, коли заперечується самотрансценденція існування, тоді саме існування викривлюється. Воно отримує ознаки ре-чей. Буття зводиться просто до речі. Таким чином, буття людини деперсоналізується. І, що найважливіше, суб'єкт перетворюється на об'єкт. Це відбувається "за рахунок того, що характеристикою суб'єкта є відношення до об'єкта. А
Loading...

 
 

Цікаве