WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Персонологія без особистості. Г. Маррей - Реферат

Персонологія без особистості. Г. Маррей - Реферат

фізіологічні фе-номени. Тому їх слід визначати іконцептуалізувати в їхній власній сфері, не покладаючись на можливості "базових наук", тобто природничих.
Суто психологічний підхід у вирішенні проблеми особистості Маррей пов'язує з мотивацією вчинкової поведінки. У зв'язку з цим він досліджує явища тиску, напруженості, редукції, теми, потреби в інтеграції, об'єднувальної теми, панування, а також цінності і век гори.
Маррей досить детально виявляє таксономію потреб. Він кваліфікує потреби як конструкт, тобто своєрідне гіпотетичне поняття, що відображає ту силу, яка організовує сприймання, апперцепцію, інтелектуальну дію, волю і дію таким чином, що потреба (як мотивація) перетворює наявну ситуацію, яка не задовольняє. Потреба викликається як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками, по суті певними подіями, що справляють афективний тиск на людину і викликають вчинкову дію, спрямовану на оточення або на уник-нення його як негативного. На ґрунті вчинкової дії, яка виходить з ситуації, і досягається певний стан - ситуація Б, що й заспокоює організм. Так Маррей включає потребу в учинок, або, точніше, розуміє її на ґрунті структури вчинкової дії.
Дослідник визначає 20 потреб, які, реалізуючись у вчинках, дають відносно завершену сукупність поведінкових актів. Це такі потреби:
1) приниження - пасивне підкорення зовнішній силі, долі тощо;
2) досягнення - виконання важливого завдання;
3) приєднання - узгодження, співробітництво з іншими, щира дружба;
4) агресії - силовий напад, наполягання на несправедливості;
5) незалежності - уникнення дії, визначеної пануючими авторитетами;
6) протидії - придушення страху в боротьбі з безчесною дією, досяг-нення самореспектабельного вищого рівня;
7) захисту "Я" - від нападу, критики, звинувачень;
8) захоплення - підтримка сильніших, конформізм;
9) домінування над іншими - контроль за оточенням, спрямування поведінки інших навіюванням, спокусою, переконанням або наказом;
10) призволення враження, збуджуваності, захопленості собою;
11) уникнення страждань, небезпечних ситуацій тощо;
12) уникнення ситуацій, які принижують;
13) співчуття, милосердя до кволих і слабких;
14) порядку - чистота, розстановка, ранжування, дотримання пункту-альності;
15) розваг - танці, спорт, пиятика, карти тощо;
16) віддалення від негативних об'єктів, нечутливість до людей "низького ґатунку";
17) чуттєвих насолод;
18) sex;
19) мати підтримку;
20) розуміння - відповідати на питання теорії.
Марреєм зазначались, але не досліджувались потреби: набування, уникнення звинувачень, пізнання, творчості, роз'яснення (навчання), визнання, бережливості. Разом із цим він встановлює такі пари типів потреб:
вісцерогенні - психічні;
відкриті - приховані;
фокальні - дифузні;
проактивні - неактивні.
Цей перелік, здійснений без будь-якої системи, міг би бути продовжений без кінця - не менш важливими формами поведінки. Замість нього доцільніше було б вивести принцип класифікації потреб, пов'язаний з учинковою активністю. Але для цього треба мати потребу, визначену самим Марреєм у пункті 20. Марреївський перелік нагадує перелік характерів за Кеттелом, коли типи характерів треба відшукувати в англійському мовному словнику. На жаль, психологія XIX і XX століть чимдалі більше втрачала спекулятивність, і навіть солідні дослідники-експериментатори пішли шляхом сцієнтизму - самоомани від охоплення великої кількості піддослідних, фактів і т.д.
Потреби тлумачаться Марреєм за родом, без окремих відмінностей, як "значущі детермінанти поведінки", що перебувають у самій особистості. Але є й такі детермінанти, що йдуть від оточення людини. Маррей визначає їх словом press (тиск), маючи на увазі властивості довколишніх об'єктів, які полегшують або перешкоджають зусиллям організму досягти цілі. Тут він пропонує вже 16 пунктів, але з великою кількістю підпунктів, наприклад: відсутність або розлучення батьків, бідність, страх перед невдачею, брак харчування, дисципліна, дружба, омана, інтелектуальна підкореність тощо.
Маррей вважає за важливе відрізняти об'єкти, що залежать від індивіда (beta press), від тих, що існують у дійсності (alfa press). Тут Маррей торкається того тлумачення ситуації, яке встановлює залежні та незалежні від людини її компоненти. Це дійсно вихідна суперечність ситуації. Зважити на це - означає розкрити справжню природу вчинку. Маррей, проте, наголо-шує більше на beta press, хоч при цьому вказує, що слід відшукувати розбіжності між двома видами тиску.
Взаємодія між потребою і тиском, їх змістовий перетин були названі Марреєм темою (звідси й назва його методу - ТАТ). Тема і виступає оди-ницею аналізу потоку активності.
Тему визначено як певну молярну та інтерактивну поведінкову єдність. Маррей також звертається до єдиної теми людини як "ключа до її унікальної природи". Тему складають домінуючі потреби, що викликають тиск у ділому ряді випадків. Тема повторюється після сильних дитячих вражень протягом наступного життя. Впливають на формування теми інфантильні комплекси - клаустральний, оральний, анальний, уретраль-ний, кастрації. Набір комплексів панує над дорослою людиною від самого дитинства і визначає її поведінку та характер.
На противагу більшості психоаналітиків Маррей підкреслює значну роль у психічному розвитку людини фактора оточення, посилаючись при цьому на Дарвіна. Саме його теорія, на думку Маррея, дає можливість зрозуміти, чому людина як соціальна істота може бути людяною або нелюдяною. Людяність передбачає унікальність людини. На цю думку Маррея наштовхнув його літературний талант, спроба використати художню літературу для психологічного аналізу.
Проблему людської унікальності Маррей бере як основу, а виражається унікальність через неповторюваність самого вчинку. Кожний вчинок залишає після себе лінію подій - новий факт і зародок ідей, переоцінку цінностей, зміни навичок, обнови одягу. Особистість змінюється день у день. Зустріч з людьми, навіть добрими знайомими, - це зустріч з новими людьми. Використовуючи слова Маррея, "кожний вчинок у певному сенсі є унікальний".
Але вчинок, особливо в його мотивації, становить насамперед єдність свідомих і несвідомих компонентів. Маррей як академічний психолог досить глибоко розуміє роль несвідомих детермінант поведінки. Індивід не тільки не усвідомлює певних її тенденцій поведінки, вони перебувають ще й під захистом від свідомості. Відтак визначення фрейдівських механізмів репресії та опору як характерних ознак соціальної природи людини.
Маррей указує на людську особистість як на компроміс між індивідуальними потягами та інтересами інших людей. Особистість вносить зміни в культурні взірці поведінки, що ослаблює конфлікт з її власними імпульсами. Але у більшості випадків людина сама змінюється під впливом конфліктних ситуацій.
У цих твердженнях психологія людини постає в єдності адаптації та творчості,
Loading...

 
 

Цікаве