WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Персонологія без особистості. Г. Маррей - Реферат

Персонологія без особистості. Г. Маррей - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Персонологія без особистості.
Г. Маррей
Г.Маррей був директором Гарвардської психологічної клініки, працю-вав професором клінічної психології. Вудвортс зауважує щодо його значних літературних здібностей, а також глибокого інтересу до проблеми ви-значення загального феномена людського буття та його складових.
Відправні критичні дослідження Маррея були спрямовані проти голов-них засад біхевіоризму та спроб переносити результати досліджень над тваринами на розуміння людської психіки та поведінки. Його клінічний досвід переконував, що самоспостереження людини має цінність як додат-кова складова об'єктивних методів дослідження. На таких принципових засадах було побудовано метод дослідження ТАТ (тематичний аппер-цепційний тест). Маррею належать також ситуативні тести для відбору військовослужбовців, що брали участь у Другій світовій війні.
Велику увагу Маррей приділяв виробленню психологічної термінології, здійснював серйозні спроби класифікації психологічних фактів. Він перебував під впливом Фрейда, Мак-Дауголла, Левіпа, Вайтгеда, Юта, намагався поєднати психоаналіз з академічною традиційною психологією.
Для з'ясування характеру особистісної поведінки Маррей відшукує і класифікує людські потреби. Він підкреслює їхню ієрархічність, яка залежить, зокрема, від ситуації. Маррей вважає, що тематична диспозиція краще репрезентує особистісну індивідуальність, ніж потреби: "тема" має конкретне співвідношення з обставинами. Мова йде про діадні відносини - двобічну залежність мотивації поведінки від ситуації і від самої особистості. Якщо X має риси агресивності, то це означає, що він реагує з обуренням, вживаючи агресивні слова, на зневагу щодо його самоповаги, а також на всі інші зміни ставлення з боку старших.
"Чутлива зневага", "чутлива хвалькуватість" становлять зміст тиску. До нього зараховуються ситуації, що викликають реакції на загрозу забезпече-ності, втрату цінного майна, смерть дорослих людей тощо. Альфа-тиск нешкідливий для сторонньої людини (наприклад свідка), бета-тиск репре-зентує злостивість і страх для безпосередньо заінтересованої людини. Зміст бета-тиску Левін назвав "психологічним оточенням" людини, що великою мірою визначає особистість. Маррей не зводить її до якогось "агрегату поведінкових відповідей на певні стимули". Мова більше йде про переважаю-чий, організований, інтегративний процес у мозку. Іншими словами, це мат-риця ''безперервного функціонального процесу, пов'язаного з програмою, ціллю, очікуванням, страхом і т.д." Цей процес може відбуватися на свідомому і несвідомому рівні. Програми, цілі тощо ініціюють поведінку певним чином і зумовлюють реакцію на зовнішній тиск.
В останніх визначеннях стосовно динаміки поведінки особистості Маррей звертав більшу увагу на прямі, безпосередні цінності індивіда, пов'язані з почуттями, установками, ніжна вербальні прес-потреби.
Але центральним пунктом психологічної системи взагалі та психології особистості зокрема у Маррея виявляється вчинок. Він називає його оди-ницею поведінки, яка має значну амплітуду проявів: від миттєвого і не-послідовного до такого, який пов'язується з подією останнього рішення при виборі партнера життя або кар'єри. Психолог має враховувати також цілісність способу життя індивіда. Вона виявляється у послідовності співвіднесених між собою вчинків, що отримали у Маррея назву серійних - на зразок того, як Гегель виразив характер особистості через ряд її вчинків. Людина планує ці вчинки, складаючи певні серіальні програми, щоб за-побігти виникненню конфліктів і краще досягти мети, надаючи оптимального співвідношення цілі і засобу вчинку. Думки Маррея з цього питання знайшли подальший розвиток у праці Міллера, Галантереї і Прібрама "Плани і структура поведінки".
Особистість людини розглядається Марреєм у відношенні всезагального, окремого та індивідуально-неповторного. Він зауважує, що кожна людина у певному1 розумінні схожа на всіх інших людей, схожа на деяких інших, проте не схожа ні на кого іншого. Відповідно тут мова може йти про:
а) вісцерогенні потреби людини,
б) комплекс Ікара,
в) унікальні почуття і цінності, що виявляються переважно у найбільш зрілий період життя.
Маррей чітко бачив труднощі поєднання наукового дослідження особистості, яке відшукує загальне і повторюване, з усвідомленням унікальності творчої індивідуальності. Тут дійсно можна бачити одну з проблем, де психологія як наука відчуває свою фаталістичну обмеженість. Це дуже добре розумів і Т.Оппорт. У 1963 р. Маррей запропонував план поєднання персонології та експериментального вивчення особистості, згідно з яким можна досліджувати індивідуальні ухили від загальних норм поведінки.
Та найбільшу увагу з марреївської програми досліджень привернув ТАТ, який було розроблено у співробітництві з К.Морган ще у 1935 р. Піддослідний інтерпретує малюнки, що містять конфліктні ситуації, здійснює ідентифікацію з певним героєм або характером події, проектуючи свої фантазії, що виникають на основі нездійснених бажань.
Маррей приділив значну увагу психологічному визначенню особи-стості, назва його концепції має у своєму корені "персону". Це зобов'язує автора дати достотне пояснення своїх методологічних засад.
На основі так званого "базового образу" Маррей запропонував кілька визначень. Сам термін "особистість" він відносить до "гіпотетичної структу-ри". Але вихідне визначення пов'язується з неповторними елементами внутрішніх і зовнішніх феноменів, які, зрештою, і складають особистіше життя. Маррей не вважає особистість якоюсь сукупністю біографічних фактів, але певним стрижнем, що їх визначає, чимось загальним, що виво-диться із цих фактів.
В ідеї неповторності, унікальності особистісних проявів, у відношенні внутрішніх і зовнішніх феноменів справді виявляються риси особистості. Але у своїх міркуваннях Маррей приховує від читача ідею дійсної сутності особистості. Всі вказані риси можна знайти і в поведінці тварин. Адже й структура умовного рефлексу вже показує різні рівні індивідуалізації в по-ведінці. Коли Маррей зазначає, що особистість є "керівним органом тіла", який здійснює трансформативні функціональні операції, то таємничість особистісних утворень стає зовсім непроглядною.
Ідея особистості пов'язується також з ієрархічністю, підпорядкованістю структурних властивостей. І все це має локалізації в мозку. У зв'язку з цим Маррей намагається дати також біологічне визначення особистості, чим безнадійно віддаляється від вирішення поставлених питань. Адже тут втрачається ідея специфіки особистішого рівня дослідження. Те, що ми знаємо про мозок, про закономірності його роботи, має стосунок до всіх рівнів психіки, і нічого специфічного щодо особистості фізіологія не дає і ніколи не дасть. Зрештою, і сам Маррей постає перед фактом цілковитої безплідності біологічного підходу до особистості, зауважуючи, що поведінкові акти людини перебувають на іншому рівні, ніж
Loading...

 
 

Цікаве