WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Післядія як нова форма буття індивіда. А. Валлон (1879—1962) - Реферат

Післядія як нова форма буття індивіда. А. Валлон (1879—1962) - Реферат

права мова, яка дає можливість пере-планування сприйнятого в різних аспектах. Але у будь-якому процесі прак-тичних реакцій або психічної еволюції Інтелектуальні констеляції підкоряються реальній структурі речей.
Як один із найвизначніших представників дитячої психології, Валлон звертається до проблеми дитячих малюнків, показуючи на їхньому прикладі відношення "від дії до думки" і тим розширюючи емпіричну базу своїх тео-ретичних міркувань. Встановлюючи стадії розвитку дитячого малюнка, Валлон зазначає, що на стадії "інтелектуального реалізму" дитина затруднюється копіювати предмет. Вона малює його по пам'яті або. скоріше, за певними схемами, досить спрощеними і стереотипними. Але тут вияв-ляється момент інтелектуальної незалежності від предметного світу. Разом із тим інтелектуальний реалізм у дитини - це ще не гнучка, більш або менш розпорошена і стереотипна форма уявлення. Проте річ впізнається на основі якихось ознак. Дитина розпізнає основне в ситуаціях або речах, незалежно від їхніх модифікацій в окремих випадках. Здатність ототожнення на основі впізнавання розширюється разом зі здатністю інтерпретувати форми, надавати їм значення.
Дія як матеріальна основа відкриває можливість таких розумових актів, як розрізнення єдиного та множинного, частини й цілого, тотожного та різного тощо. Дія не лише пов'язується з абстрактними мислительними опе-раціями, а й має стосунок до просторової інтуїції і, мабуть, більшбезпосе-редній, ніж до абстрактного мислення.
Психологія дії в особі Валлона заперечує суб'єктивістську психологію. Остання вважала відчуття первинними цеглинками психічного і саме з цього психічного виводила безпосередньо психічне більш складне, не бачачи реальної практичної бази цього переходу. Концепція Валлона позбавляє відчуття його основоположної первинності відносно інших проявів психічного життя. Саме на основі дії відчуття стають компонентом цілісної діяльності. В такому разі увага дослідника переноситься на поведінкові ре-акції суб'єкта, а моторні функції виступають на передній план.
У невеличкій за обсягом статті Валлона "Психологія та діалектичний матеріалізм" (1951) ставиться питання: "Чи має психологія насправді предмет, якому притаманні свої специфічні риси? А якщо так, то чи може цей предмет психології відповідати вимогам наукового детермінізму?" Валлон намагається розв'язати давню проблему, над якою билися представники всіх напрямів наукової психології, що також відшукували детермінізм психічного. В цьому плані він піддає критиці позитивістські напрями пси-хології, які розкладали психічне на біологічне і соціальне і не розуміли їхньої справжньої єдності. Інтуїтивізм А.Бергсопа він заперечує за гіпертрофування індивіда, його суб'єктивності.
Валлон указує, що біологічне та соціальне приводять до розгляду пси-хології то як придатка біології, то як передтечі наук суспільних. У такому разі психологія набуває характеру гібридної дисципліни. За Валлоном, пси-хологія більш органічно і суттєво може пов'язати ці дві галузі людських знань, які все ще продовжує протиставляти одна одній реакційна метафізика. "Середовище, - зазначає Валлон, - на яке повинен реагувати організм, має не тільки фізичний характер; це - середовище, від якого залежить існування кожного, тобто для людини середовище, створене її діяльністю, середовище, в якому вона перебуває починаючи з народження, - соціальне середовище... ] ця заміна властивості процесом, субстанції - дією і є саме той переворот, який діалектика здійснила в нашому способі думання". Таке активно створене самою людиною середовище зі свого боку породжує різні здатності та здібності людини або ж примушує певні з них переважати. В людській діяльності, крім цього, також слово стало таким знаряддям перетворення, яке примусило цю діяльність поступово йти від чисто м'язової дії до дії теоретичної, що передбачає мозкові операції. Жести мали стати першим ескізом уявлень у формі вигадок або ритуалів.
Ґрунтуючись на діалектичному способі думання. Валлон вважає психо-логію водночас і біологічною, і суспільною наукою, ліквідуючи, таким чином, розрив, який спіритуалізм намагався встановити між свідомістю і предметами. Мабуть, більш точно слід було сказати, що психологія не є ні соціальною, ні біологічною наукою. Вона є саме наукою психологічною, що має кореляти з найближчими за спорідненістю і за класифікацією науками. Більше того, психічне становить органічну єдність біологічного і соціального, реально заперечуючи стару поведінкову формулу "біосоціо" як подвійний визначальний фактор.
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве