WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Оперантна поведінка на ґрунті її досягнень. Б.Скіннер (1904 —1990) - Реферат

Оперантна поведінка на ґрунті її досягнень. Б.Скіннер (1904 —1990) - Реферат

інструментального зумовлення. Випадковий рух, що його здійснює тварина, в будь-якому разі може бути зрозумілим як оперантний для оточення і тому є, за Скіннером, саме оперантним. Підкріплювальний рух приводить до оперантного зумовлення. При підкріпленні серії невеликих випадкових рухів експериментатор може "створювати" поведінку тварини, поки вона діє такими способами, що не були частиною її оригінального природного ре-пертуару.
Новий підхід дав можливість Скіннеру "створити" поведінку голуба - дзьобати великий кольоровий пластиковий диск, прикріплений на стінці "скіннерівської" клітки. Він про це пише так: "Ми спершу дали птахові їжу. коли він поволі повернувся в напрямі диску. Це й зумовило частотність такої поведінки. Ми підтримували підкріплення, поки незначний рух не був спрямований до плями (диску). Це знову змінювало загальний розподіл по-ведінки без продукування нової єдності. Ми продовжували за допомогою підкріплюючої позиції успішний підхід до плями, дачі підкріплення було тільки у випадку, коли голова рухалась поволі вперед, і, нарешті, тільки тоді, коли дзьоб дійсно зробив контакт із плямою.
Таким чином, ми можемо побудувати оперантну поведінку, яка ніколи не з'явилася би в репертуарі організму іншим чином. При підкріпленні серії успішних наближень ми отримуємо відповідь за короткий час. Виникає функціонально зв'язана єдність поведінки; вона конструюється триваючим процесом диференціального підкріплення в бік від недиференціальної по-ведінки".
Скіннер уподібнив оперантне тренування голуба дитячому навчанню розмовляти, співати, танцювати, грати, а з часом і всьому репертуару по-ведінки, створеному із дрібних ланок простих поведінкових актів. Це можна було б назвати "an Erector-set" (поглядом від людського буття), бездумним роботом, зібраним оперантним зумовленням із багатьох безмислених шматків.
Скіннера так чи інакше тривалий час не визнавали провідні психологічні установи, але поступово з'являлись прихильники, що згодом виразилося у виданні чотирьох журналів скіннерівських біхевіористичних праць, а також у створенні спеціальної секції скіннерівських досліджень.
Скіннерівська техніка оперантного зумовлення широко використовува-лася в експериментальній психології. В останні роки скіннерівські праці цитувались у сотнях наукових публікацій щороку (щось близько сьомої час-тини від частоти згадувань Фрейда). Крім того, Скіннєр мав великий вплив поза головними спрямуваннями психології.
У 1956 р. під час візиту в школу до своєї доньки Скіннерові спало на думку, що оперантна техніка, що застосовувалася для навчання голуба грати на піаніно, може бути достатньою і більш ефективною для навчання, ніж традиційні методи. Складні предмети можна розчленувати на прості кроки в логічній послідовності; студентам можуть бути поставлені питання, і викла-дачеві слід відразу відповісти, чи їхні відповіді є правильними. Тут наявні два принципи: 1) знання, про які розповідають правильно, мають стати підкріпленою поведінкою; 2) безпосереднє підкріплення працює краще, ніж руйнівне підкріплення. Результат відомий як "програмована інструкція".
Оскільки вчитель не може одночасно застосовувати підкріплення у класі, де багато учнів, нові підручники мають бути написані так, щоб запитання й відповіді йшли одне за одним. Крім того, Скіннєр запропонував навчальні машини для оперантної самоінструкції при порівняльних засобах. Механічна модель із часом була відкинута, але сьогодні застосування са-моінструкції, заснованої на комп'ютері з безпосереднім підкріпленням, швидко зростає.
Протягом кількох років рух за програмоване навчання мав велике поширення. Курси і курсові матеріали згідно з оперантним зумовленням були пристосовані для навчання в школах та коледжах Америки й інших країн. Та вихователі збагнули, що "атомістичні" методи програмованої інструкції є тільки частиною того, в чому має потребу людське буття: необхідні цілісні, ієрархізовані мислительні структури. Пізніші дослідження показали, що затримані підкріплення часто дають кращий результат, ніж підкріплення безпосередні. Міркування про характер відповіді може привести до більшого ефекту в навчанні, ніж швидке отримання відповіді. Разом із тим скіннерівське вчення про безпосереднє підкріплення було кваліфіковане як корисне і міститься в багатьох навчальних планах та шкільних підручниках.
Скіннєр також мав певний успіх у розкритті причин розумових та емоційних розладів. Система крихітних підкріплень для крихітних змін у бік. здоров'я дає можливість змінити поведінку пацієнта. Наприкінці 40-х років Скіннєр і два його студенти здійснили перше експериментальне ви-пробування того, що стало відоме як поведінкова модифікація. Вони влаштували стаціонар у психіатричному шпиталі поблизу Бостона, в якому за відповідною методикою психотичні пацієнти отримували цукерки або сигарети, щоб оперувати машиною відповідним чином. Терапевти давали знаки пацієнтам для відповідної поведінки, такі як засоби довільної уваги, підтримка у господарських завданнях, привілеї обрання компанії для обіду, розмова з лікарем або можливість дивитися телевізор.
Підкріплення бажаної поведінки у глибоко розладнаних людей спрацьовувало часто. Одна депресивна ланка не хотіла їсти і боялася померти від голодування. Але вона приймала гостей, дивилася телепередачі, слухала радіо, читала книжки й журнали, мала квіти в своїйкімнаті. Терапевти перевели її в кімнату, позбавлену цього комфорту, і спрямували світло прямо на неї. Якщо вона щось їла, певні предмети комфорту тимчасово повертали у кімнату. Поступово жінка відновила свою вагу. Через 18 місяців вона вже вела нормальне життя.
Рух "біхевіоральної модифікації" поширився на багато психіатричних лікарень і навіть шкіл. Таку модифікацію було застосовано для вирішення важливих проблем, таких як паління, ожиріння, несміливість, тики, мовні утруднення. Це була спеціалізована техніка біхевіоральної терапії, але за-снована більше на павловському зумовлених, ніж на скіннерівській мо-дифікації.
Відомий скіннерівський твір - "Walden Two" - не відновив амери-канське суспільство або хоч частину його, але він, без сумніву, вплинув на соціальні уявлення мільйонів його читачів. Лише деякі зусилля було зробле-но, щоб реалізувати утопію за моделлю "Walden Two", - Twin Oaks Community в Луїзіані, штат Вірджинія, та комуна, заснована вісімкою людей у 1966 р. Після кількох років виживання ця комуна зросла до 81 члена. Вони робили спроби на основі відповідних знань зумовлювати ідеальну поведінку і створювати моделі різних її форм за методами скіннерівського підкріплення.
Скіннер якось зауважив: "Мої впливи на інших людей були значно менш важливими, ніж на пацюків і голубів або на людей як предмети експерименту". Це, мабуть, не слід розуміти дослівно. Те, про що він думав серйозно, було таке: "Я ніколи не сумнівався щодо важливості моєї роботи". І додавав у характерному для нього перверсивному стилі: "Коли ця робота почала привертати увагу, я був обережний щодо ефекту експерименту більше, ніж задоволений. Дехто закидає мені, що я боявся або впадав у депресію від так званого гонору. Я відкидав гонор, який забирав би в мене час від моєї роботи або занадто підкріплював специфічні аспекти її".
М.Гапт, викладаючи ідеї Скіннера, не йде далі констатації окремих фактів та опису характерологічних рис самого вченого. Але й цей виклад не може не пробуджувати думку: чи можливо провести паралель між намірами Скіннера уявити ідеальну комуністичну спільноту, спираючись на ідею оперантної поведінки, і намірами марксистів змінити світ, спираючись на "науковий комунізм" як технологію трансформації суспільств?
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве