WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Настановний смисл психічного як результат інтеріоризації. Д.М.Узнадзе (1886 — 1950) - Реферат

Настановний смисл психічного як результат інтеріоризації. Д.М.Узнадзе (1886 — 1950) - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Настановний смисл психічного як результат інтеріоризації.
Д.М.Узнадзе (1886 - 1950)
Д.М. Узнадзе з самого початку відкидає традиційну точку зору на психологію як науку про свідомість. Якщо вважати, що пізнання, почуття і воля є свідомими актами, тоді перехід від тілесних процесів до суб'єктивно-психічних буде зовсім не зрозумілим, а питання про відношення тілесного і суб'єктивного виявиться неправильно поставленим. Психолог змушений буде визнати паралелізм тіла і душі, тому що ніякого переходу від тілесного до психічного в плані традиційної психології уявити не можна. Відкидаючи ідею паралелізму, Узнадзе заперечує можливість ототожнення психічного і свідомості. Йдучи далі, він визнає необхідність припустити наявність якоїсь форми психічного, яка не збігається зі свідомою формою його існування та навіть передує їй.
Узнадзе відкидає також "психологію несвідомого", яка не розуміє того важливого факту, що несвідоме і свідоме психічне життя - це лише дві послідовні форми розвитку єдиної психіки. Психоаналіз не дає позитивної характеристики несвідомого. Проблема розвитку психіки по суті випадає. Узнадзе робить закид тій психології, яка не цікавилася проблемою постання психічного як несвідомого процесу, не досліджувала, як виникає цей процес і як відбувається його перехід в активний стан. Питання про зв'язок свідомого і несвідомого, вважає Узнадзе, ставиться вперше у науковій школі, пов'язаній з його ім'ям. "Ступеню свідомих психічних процесів з необхідністю передує активність психіки, що протікає без будь-якої участі свідомості; існує... досвідомий ступінь розвитку психіки"; "Ступінь розвитку психіки, що передує свідомості, є установка"'.
У праці "Експериментальні основи психології установки" Узнадзе визначає установку таким чином: "У результаті попередніх дослідів у піддослідного створюється певний специфічний стан, котрий не піддається характеристиці як явище свідомості. Особливістю цього стану є те, що він передує появі певних фактів свідомості... Цей стан, не будучи свідомим, усе ж становить своєрідну тенденцію до певних змістів свідомості. Правильніше за все слід було б назвати цей стан установкою суб'єкта, і це тому, що, по-перше, це не окремий зміст свідомості, який протиставляється іншим змістам свідомості і вступає з ними у взаємовідношення, а певний цілісний стан суб'єкта; по-друге, це не просто який-небудь зміст його психічного життя, а момент його динамічної визначеності. І, нарешті, це не який-небудь певний, окремий зміст стану суб'єкта, а цілісна спрямованість його в певний бік на певну активність. Словом, це, скоріше, установка суб'єкта як цілого, ніж яке-небудь із його окремих переживань, - його основна, його первинна реакція на вплив ситуації, в якій йому доводиться ставити і вирішувати задачі". Так, якщо дати піддослідному читати текст, екаємо, латинською мовою, а згодом, коли він звикне до цього тексту, запропонувати йому які-небудь російські слова, складені з літер, що мають спільне начертання з латинськими, то піддослідний протягом деякого часу і ці слова буде читати як латинські.
Для виникнення установки (настанови, настановлення), як показали досліди Узнадзе, досить двох елементарних умов - якої-небудь актуальної потреби у суб'єкта і ситуації її задоволення. Той або інший стан свідомості, її певний зміст виростають лише на основі цієї установки. Установка не пов'язується зі змістом свідомості, тому характеризувати її в термінах свідомості Узнадзе вважає неможливим.
Виходячи з таких теоретичних засад, Узнадзе відкидає ряд "догматичних" передумов традиційної психології.
Спершу він піддає критиці постулат безпосередності, без будь-яких підстав перенесений у психологію із фізики. Відповідно до нього причини змін у світі психічних явищ слід шукати в них самих, тобто психічні явища зумовлюються психічними же причинами. Найбільшої критики з боку Уз-надзе зазнала асоціативна психологія, яка мислить зв'язок між елементами чисто психологічно. Цей же недолік Узнадзе закидає гештальтпсихології.
Згідно з другим емпіричним постулатом, який теж, за Узнадзе, є помилковим, умови та спосіб життя тварин на тому чи іншому ступені їхнього розвитку являють собою продукт довгої низки "спроб і помилок", які було здійснено в не менш довгій низці попередніх поколінь. Правда, вже гештальтпсихологи заперечували концепцію "спроб і помилок" і висунули ідею осяяння (інсайту). Щодо Узнадзе, то, аналізуючи його структуру, він зводить її до структури установки.
Хоч представники гештальтпсихології та К.Левіп з його "теорією поля" і розробляли тематику потреб і ситуації діяльності, вони залишались на рівні абстрактного розгляду цих проблем. Факти, розкриті цими дослідниками, Узнадзе перетлумачує в плані своєї концепції в гештальтпси-хології. Якщо немає ситуації, немає й установки. Без наявності спільного та узгодженого впливу ситуації і потреби на суб'єкт немає основи для того, щоб у суб'єкта утворилась установка і щоб він був готовий до дії. Узнадзе погоджується з Левіном щодо його ідеї про "збуджуючий характер певного кола уявлень".
Послідовно розкриваючи риси установки (іррадіація, перенесення з однієї чуттєвої області в іншу, генералізація), Узнадзе не забуває підкреслювати, що "установка не є феноменом свідомості". Крім того, вона не є спеціальною функцією органів сприймання, а загальним станом індивіда. Саме факти ЇЇ широкої іррадіації та генералізації підтверджують це положення. "В нас, - зазначає Узнадзе, - існує певний стан, який, сам не будучи змістом свідомості, має, проте, силу на неї впливати. В наших дослідах цей стан виробляється внаслідок дії установчих експозицій, і факт сприймання рівних куль нерівними є закономірним результатом активності цього - позасвідомого - стану".
Критику традиційної психології, як ми знаємо, Узнадзе спрямовував проти її тенденції пов'язувати елементи психічного в рамках свідомості безпосередньо, не враховуючи несвідомого впливу, а саме - установки Узнадзе підкреслював, що зв'язок відбувається опосередковано через уста-новку як глибинну7 психічну базу. Разом із тим. розкривши якості установки, Узнадзе відкидає як непотрібне поняття несвідомого взагалі і поняття несвідомого у психоаналітичному тлумаченні
Loading...

 
 

Цікаве