WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → "Мови" мозку, поведінки і свідомості. К. Прібрам - Реферат

"Мови" мозку, поведінки і свідомості. К. Прібрам - Реферат

сприймається рецепторами і трансформується в нервові імпульси. Останні досягають синаптичної сітки, де дискретні сигнали кодуються в мікроструктури повільних потенціалів. Ефективність кодування передбачає декодувальні операції, що дає змогу відновити нервові імпульси і зберегти попередньо закодовану інформацію. Кодування й перекодування в нервовій системі підвищують її ефективність. Прібрам ставить питання: яким чином може відбиватися перетворення однієї структури, складність якої репрезен-тована системою зв'язків між простими елементами, в іншу структуру, складність якої визначається самими елементами та їхнім унікальним при-значенням? Перекодування - надзвичайно ефективна частина процесу пам'яті, для здійснення чого конструкція нервової системи чудово пристосо-вана. Вважаючи форми перетворення в нервовій системі фактично необме-женими, Прібрам, проте, виділяє кілька класів кодів: ті, які передбачають мікроструктури стійкого стану; ті, що створюються нервовими сполучен-нями; ті, що передбачають дискретні імпульси нервового розряду.
Цікаво порівняти "конструкцію мозку", створену В.Ешбі на основі адаптивного принципу поведінки, і модель Прібрама. Адже їхні праці вийшли водночас. Як стверджують дослідники, має існувати пристрій, який би зчитував повідомлення, закодовані в імпульсній формі. Прібрам стверджує, що таке зчитування виникає в місцях сполучень нейронів у процесі утворення мікроструктур повільних потенціалів, миттєвих станів, що виникають у результаті взаємодії між сукупностями сигналів, котрі діють у сусідстві і кодуються послідовністю імпульсів. Мабуть, це кібернетична форма вираження пізнання (його результуючих - знання й незнання тощо), хоч тут є певний історичний сенс наукових пошуків.
Який же стосунок має все це до психологи"? Практично будь-який психічний процес, що піддається опису словами, міг би бути нейронно зако-дованим за посередництва незворотної операції.
Прібрам зауважує: якщо кожна група нейронів здійснює операцію перекодування впливів, які отримуються на вході, то мають існувати мінливі (змінні) динамічні структури організації нейронів. Перекодування - на диво міцний адаптивний і конструктивний інструмент, яким користується ор-ганізм, щоб діяти у зовнішньому світі та впливати на нього. Деякі операції кодування зберігають функціональний ізоморфізм і мають зворотний харак-тер за умови, що виконуються відповідні перетворення. Такі перетворення Прібрам убачає результатом гальмівних взаємодій у місцях сполучення нейронів. Усі ці міркування можна віднести до напряму кібернетичного біхевіоризму.
Прібрам часто посилається на клінічні дослідження Ч.Шерінгтопа. їх слід виділити в окрему рубрику. Сам Прібрам звертається до проблеми логіки нервової системи, розглядаючи спочатку класичну теорію структури рефлексів. Рефлекторна дуга, вважає Прібрам, є нейрологічним вираженням біхевіористського підходу до аналізу психологічних процесів у термінах простої відповідності між входом організму (стимулами) і виходом (відповідями). Прібрам показує еферентний контроль входу у вигляді петлі зворотного зв'язку. Досліджується механізм випереджаючого збудження (в СРСР ці питання в той час вивчали М.О.Бернштейн, П.К.Анохін та ін.). Припускається існування певного випереджаючого процесу, який коригує сприймання. Проте всі або майже всі закономірності кібернетичного напряму в психології вже були детально простежені Г.Спепсером в його "Основах психологи" ще в минулому столітті, і доцільніше було б повернутися до цього джерела, щоб не відкривати вже відкрите, до того ж викладене в чіткій системі:
Для дослідження "логіки нервової системи" пропонується концепція "спроба - операція -: спроба - результат" (Т - О -? - Е), яка кваліфікувалася Міплером, Галантером і Пріоратом як теорія суб'єктивного біхевіоризму. Мова йде про певну корекцію спроб. Процес випробування залежить від можливості організму маніпулювати навколишнім середовищем (див. схему).
Вдосконалений механізм ? - О - ? - Е, який включає фазу випередження. У цій схемі наявне паралельне проведення сигналів випередження
Прібрам намагається створити узагальнену схему рефлексу - одиницю поведінкового аналізу. Щоб бути ефективним, вхідний вплив має порівнюватися зі спонтанною або завершуючою активністю центральної нервової системи. Сигнали, котрі виникають у результаті такого порівняння, викликають певну операцію, що здійснює вплив на інші частини нервової системи або на зовнішній світ. Сигнали про результати такої операції відсилаються назад до компаратора. І петля зворотного зв'язку продовжує функціонувати доти, доки тестування не дасть задовільних результатів, тобто доки не буде досягнуто очікуваного стану (вихідного процесу).
На думку Прібрама, теорія рефлекторної дуги не вказує на центральний контроль над рецепторними механізмами. На схемі показано відношення між зворотними та випереджаючими зв'язками, а також роль кодування, пам'яті та механізму корекції в нейроповедінковому процесі. Прібрам вважає, що у створенні стрункої системи поглядів на нейронну організацію поведінки концепції ? - О - ? - Е як подальшому етапу розвитку теорії рефлекторної дуги належить центральне місце. При цьому він не робить посилань на концепцію "функціональних систем", "випереджаючого збудження", "акцептора результатів дій" Анохіна.
Нейропсихологічний внесок в науку про поведінку, наголошує Прібрам, підтверджує уявлення про активну природу людини, і це виступає якісною відмінністю даної наукової та гуманітарної доктрини.
Вивчаючи організацію психічних процесів, Прібрам бачить головну проблему в тому, щоб у нейропсихологічному дослідженні розкрити скоординованість мозкових процесів і психічних функцій. Вивчення психічних функцій здійснюється шляхом експериментального аналізу вербальних звітів про суб'єктивні переживання.
У 60-ті роки поведінкова психологія оцінила основну ідею гештальт-психології про те, що суб'єктивні переживання у свідомості є важливою складовою біологічного і соціального світу і що суб'єктивність не можна ігнорувати при вивченні поведінки. Свою методологію Прібрам висловлює так: "Спочатку я намагаюсь описати основні категорії, що виражають вла-стивості організму та навколишнього середовища, не вдаючись до поняття поведінки, потім я вивчаю взаємодію між цими категоріями (які є незалеж-ними перемінними експерименту) і розглядаю поведінку як залежну пе-ремінну. На основі даних, отриманих у такому експерименті, я роблю вис-новок про психологічні функції і встановлюю їхню схожість (або відмінність) з суб'єктивними переживаннями, про які суджу на основі словесного звіту піддослідних. І тільки тоді, коли вдається виявити відповідність між ними, я переходжу на мову, типову для суб'єктивної психології". Але поведінковий "жаргон" не може забезпечити розкриття повноти людського існування. Якщо ігнорувати суб'єктивність, то можна опинитися перед безоднею.
"Мене ж цікавлять привиди - психологічніфункції, а не сама ця маши-на - мозок - і не здійснювана ним регуляція поведінки", - стверджує Прібрам. Суттєвого успіху можна досягти лише
Loading...

 
 

Цікаве