WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Механізми інтеріоризації в когнітивній психології. У.Найссер, Ж.Брунер, Дж.Гібсон та інші - Реферат

Механізми інтеріоризації в когнітивній психології. У.Найссер, Ж.Брунер, Дж.Гібсон та інші - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Механізми інтеріоризації в когнітивній психології.
У.Найссер, Ж.Брунер, Дж.Гібсон та інші
Галузь чи напрям? Загальна теорія психіки чи теорія пізнавальних процесів? А може, це галузь (як, зокрема, спортивна психологія), котра, маючи теорію, що пояснює поведінку людини в цілому, стає справжнім напрямом? Значущість галузі, окремої проблеми (наприклад, гепггальту - у сприйманні) піднімає дослідження до рівня напряму зі своїми методологічними екскурсами. Те ж саме відбулось і з дослідженнями особистості, на ґрунті яких виникли персоналізм В.Штерна та персонологія Г.Маррея, а ще раніше - інтенціональна психологія. Цей загальний закон розвитку психології стосувався рефлекторної теорії та теорії асоціативної.
Мова йде про те, щоб дослідити, яким чином інтерес до окремої проблеми перетворюється на тлумачення психіки в цілому і відтак виникає новий науковий напрям. У цьому сенсі постає питання, що ж сталося з когнітивною психологією? Мабуть, вона мала більше підстав стати напря-мом, адже підняла до рівня загальної теорії цілий комплекс пізнавальних здатностей людини. Виникла психологічна теорія пізнання, яка намагалася вирішувати питання навіть спеціальної поведінки людини.
Когнітивна психологія виступила як широка дисципліна, що містила в собі значну кількість підрозділів, підпроблем, усі з яких передбачали глибо-кий інтерес до розумових процесів та їхніх продуктів. Вона виступила нау-кою про когнітивний акт, оточена такими галузями психології, як штучний інтелект, психолінгвістика, психофармакологія, нейробіологія. В будь-якому випадку її об'єктом є дослідження людського розуму, хоч для цього вона має отримувати дані з боку як живого, так і штучного інтелекту. Багато тра-диційних розділів психології - вивчення перцепції, пам'яті, мови, навчання, дитячого розвитку - привернули увагу когнітивної психології. В когнітивному плані ці феномени тлумачаться як такі, що здійснюють експліцитне нагадування розумових процесів.
Когнітивна психологія - відносно нова дисципліна. Книжка У.Найссера "Когнітивна психологія" (1967) часто визначається як наріжний камінь цього спрямування. Невдовзі до нього прилучилися такі психологи, як Д.Лусубель, Ж.Брунер, К.Ховленд, Дж.Міллер, А.Ньтвелл, Ж.Піаже і Г.Саймон. Окрім їхніх праць, протягом 1975-1978 pp. було видано шість томів наукових статей, присвячених проблемам навчання та пізнання. Гант (1987) подав огляд когнітивної науки, написаний доступною мовою. Андерсон (1980) видав хрестоматію для студентів з когнітивної психології, Сачмен і Баттерфіпд (1979) у своїх дослідженнях звернули увагу на інформаційні процеси, вивчення яких має домінуючий вплив у когнітивній психології.
Метою дослідження інформаційних процесів є здійснення ідеї побудови моделі людських когнітивних процесів, звичайно, за допомогою комп'ютерних програм. Ці моделі намічалося застосувати в дослідженні нервових елементарних інформаційних процесів (тобто таких, що стосуються пам'яті, простих символів) або вищих розумових процесів (таких, як рішення проблем). Значна кількість праць Саймона була присвячена спробам моделювати вищі розумові процеси.
Познер і Маклеод (1982) виокремили елементарні розумові операції, коли робили огляд поточних досліджень, якими перевірялися специфічні типи проблем (читання, слухання, розглядання малюнків, розумова арифметика). Ліпдсей і Норман (1977) здійснили спробу інтегрувати різні теми, які можна було б тлумачити з цієї точки зору: сприймання, візуальні та аудиторні системи, нейронна мережа, взірці пізнавання, уваги, пам'яті, навчання, пізнавального розвитку, вирішення проблем стресу, емоцій і навіть соціальних взаємодій. Проте чимало цих тем мали стосунок до інших когнітивних інтерпретацій, крім тих, що пов'язані з інформаційними проце-сами.
Значна кількість досліджень елементарних розумових операцій мала досить точні виміри часу реакції суб'єкта (час відповіді в різний спосіб на специфічну ситуацію). Так, дослідження, проведені Гаптом, Девїдстюм і Сансманам (1981), було присвячено виміру часу реакції на предмети для вирішення задачі про їхню належність до тих чи інших категорій або у ви-падку, коли два слова належать до однієї і тієї ж категорії (наприклад, яблу-ко - персик), або у випадку, коли два поняття мають одну й ту ж назву (date - date: фінік - число). Швидка реакція в часі (наприклад, 0.653 сек.) розглядалась як вимір часу, що потребується для ствердження добре відомих пунктів, які містяться в довготривалій пам'яті. Уважний аналіз ча-сової різниці у відповідях піддослідних давав можливість визначити стати-стичні відношення між цими вимірами і областю традиційного читання і словесних тестів. Інша методологія, що стала більш популярною, була на-звана протокольним аналізом. Дуже просто це було перенесено і на вирішення проблем чоловіками і жінками. Дослідники виявили два типи інформації: 1) дії щодо предметів; 2) предметні пояснення цих дій.
У розгляді шляхів, якими когнітивні психологи проводять свої дослідження, важливо визначити їхні головні пункти. Насамперед - вив-чення пам'яті. Це має давню традицію, включаючи внесок англійського психолога Ф.Бартлетта, чия книжка "Пригадування" (1932) стала класичною. Тут було досліджено пам'ять шляхом використання безсмислених складів. Запитання на зразок "За яких умов може піддослідний пригадати гаку тріаду, як XED" (приголосний - голосний - приголосний) замінювались такими, що стосувалися більш реалістичних ситуацій і передбачали пригадування образів, складання коротких оповідань тощо. Пригадування проводилося з порівняннями факторів, що впливають на пам'ять, - лінгвістичних і мальованих образів. Вивчення пам'яті є також важливим пунктом для інформативних процесів інтерпретації. Такі терміни як "коротка пам'ять", "тривала", "робоча", знаходили аналогічне втілення в комп'ютерних процесах.
Якимись кружними шляхами через дослідження пізнавальних актів психологія прямує до постановки філософських питань. Але дістатися до них крізь грати скрупульозної емпірії нелегко, адже це суперечить установкам "наукових" психологів.
Дослідження природи знання в когнітивній психології проводилися під впливом Ж.Піаже, Б.Іннельдер та інших, з упровадженням наявних розробок щодо когнітивного розвитку у психічному становленні дитини. Роботи Піаже починалися з інтересу до тестів інтелекту (діти до семи років) і включали також дитячі відповіді щодо різних проблем. У результаті досліджень було вказано на специфіку етапів інтелектуального розвитку відповідно до різних вікових рівнів.
Проблеми природи і структури знань розроблялися багатьма вченими. Зокрема Р.Шенк і Р.Абельсон розвивали ідеї, близькі до європейських досліджень систем соціального управління. У.Найссер висуває тенденцію, яка стосується розуміння пізнавальної активності в контексті природної цілеспрямованої діяльності. Генетичні розвідки Ж.Піаже і Ж.Бауера, дослідження сприймання Е. Гібсонів, інтерес до природних когнітивних карт, соматичних теорій мовивизнані суттєвим внеском у змістову
Loading...

 
 

Цікаве