WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → М. Ганг: автор праць про сексуальну поведінку вдається до історико-психологічної розвідки - Реферат

М. Ганг: автор праць про сексуальну поведінку вдається до історико-психологічної розвідки - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
М. Ганг: автор праць про сексуальну поведінку вдається до історико-психологічної розвідки.
Мортон Ганг - автор "Історії психології" (1994), учений широкого профілю - мав можливість оперти свого історико-психологічну розвідку на багатобічні культурні досягнення історії людства. Крім того, його перу належать праці. ''Натуральна історія любові", "Світ усередині: нова наука досліджує людський розум'', "Сексуальна поведінка н 1970-х роках", "Досвід розлучення у шлюбі".
"Історія психології" Ганга поділяється на три частини, "донаукова психологія", "творці нової науки", "продовжувачі й фахівці". Назви трьох частин досить умовні, бракує єдиної основи поділу. Це по суті стара періодизація, яка виражає сцієнтистський принцип, щось схоже на те, як вікова психологія встановлює свою періодизацію: замість наукового принципу проголошується "шкільний" (дошкільний вік, передшкільний, шкільний, післяшкільний тощо).
Донаукова психологія, за Гангом, перебуває у тривалому сні і пробуджується від нього зусиллями "фізикалістів" - Месмера, Галля, Мюллера, Вебера, Гельмгольца, Фехнери. Як перший серед рівних постає В.Вундт, а "всупереч його волі" з'являється В.Джемс. Фрейд тлумачиться як дослідник "глибин". Автор ставить питання, чи є динамічна психологія, психологія глибин у цілому науковою, і відповідає: Фрейд зауважував, що він не велика людина, а зробив лише значне відкриття (колумбова заслуга - відкриття нового світу, світу несвідомого). Ганг виправляє Фрейда: "він зробив велике відкриття - адже тільки велика людина могла це зробити".
Психологія на грунті вимірів репрезентована Ф.Гальтопом, А.Біне. Розкривається тестова манія, вказується на контроверсії IQ (інтелектуального коефіцієнта).
Біхевіористи дають нові відповіді на старі питання. Два вчених - Е.Торндайк та І.Паелов - відкривають основні закони біхевіоризму. Дж.Вотсон кваліфікується як Містер Біхевіоризм. Говориться про тріумфальний поступ цього напряму. Ф.Галл і Б.Скіннер подані як два великих необіхевіористи. Проте завершується другий розділ досить сумним присудом: занепад і загибель. (Decline and Fall). Гештальттеорію подано у двох фарбах: зазначено невдачі та успіхи.
Третя частина праці Ганга показує "розкол" психології, який полягає в тому, що напрями, пов'язані з тлумаченням психіки в цілому, відсуваються вбік, а психологія вдається до вивчення окремих - старих, відомих - проблем дещо в новому тлумаченні. Це насамперед проблема особистості, її фундаментальної єдності, розвитку, зокрема соціального, когнітивного. Це також проблема перцепції, мотивації та емоцій. Окремо оцінюються когаітивісти, психотерапевти, зокрема динамічна психотерапія, біхевіоральна, когнітивна. Спеціально зазначено характер практичного застосування психології, вказано також на хибні шляхи такого застосування. У заключному розділі подається характеристика "психології сьогодні": це і портрет психолога, і портрет психології як науки. Разом із тим її зв'язки з політикою, а головне - розкол (schism) на напрями, зокрема на психологію академічно-наукову і клінічно-практичну.
Упараграфі "Психологія і політика" вказується, що одна шоста "докторальних вчених" у США є психологами. Психологічні знання кваліфікуються як життєво важливі для успішного функціонування школи, індустрії, психіатричних лікарень, у військовій справі. Зауважено, що ґрунтовні дослідження в психології не можуть перебувати на самоутриманні, а повинні мати широку підтримку федерального уряду. Ганг наводить суму, яка реально використовується для функціонування психології, - менше 500 млн. доларів на рік.
Загалом праця Ганга не має спекулятивної основи, розгорнутого теоретичного базису. Є саме story, а не історія, тобто є вільна розповідь про ті чи інші події в історії психології.
Дух психології на рубежі XX і XXI століть, зауважує Ганг, ніби вмирає. Історія психології - підсумок самої психології - мовляв, дає тому твердженню підставу. Що робитимуть психологи у XXI столітті, якщо вони ще існуватимуть?
Ідея становлення психологічних знань виявилася певною мірою потойбічною для деяких істориків психології. Вони або будують пояснювальні антиномії (ціле - частина, цеглинка - розчин, динамізм - структуралізм та інші протиставлення), в яких або зовсім немає пояснення історичного становлення психологічних знань, або виловлюють якісь категорії, відірвані від певної системи, і це вважається освоєнням історичного поступу психології. Таке завмирання ідей методологічного сенсу, з одного боку, є, мабуть, виснаженням історико-психологічної думки, а з іншого, це схоже на очікування глобальних інсайтних знахідок на період визрівання ґрунтовних ідей (incubation, як зазначають психологи, що досліджують творчий процес). Підсумок треба зробити. Але труднощі, з якими стикається історик науки, пов'язані з шаленим практицизмом, що має наснагу від довіри пацієнтів до тих психологів, які й самі не мають за душею ніякої впевненості в тому, що і як вони досліджують, що І для чого отримують.
Чи буде початок XXI століття певним кроком уперед у вирішенні засадничих питань психології? Поживемо - побачимо.
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве