WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Культурно-гуманістична психологія в Україні - Реферат

Культурно-гуманістична психологія в Україні - Реферат

виховав плеяду непересічних психологів, серед них - один із найбільш видатних учених і організаторів психологічної науки в Україні Г.С.Костюк. Зі співробітників останнього слід зазначити П.Р. Чамату, П.М.Пелеха, Д.Р.Ніколенка.
Створення Українського інституту психології відбулося з ініціативи Г.С.Костюка. Він був його першим директором і тривалий час обіймав цю посаду. Перу Костюка належить багато праць із провідних питань психо-логічної теорії, історії психології. Під його керівництвом було створено підручник "Психологія" для педінститутів, який неодноразово перевида-вався.
Г.С.Костюк особливо наголошує, що ігнорувати суб'єкт, суб'єктивне у психічній діяльності означає відривати що діяльність від її носія. Він стверджує наявність психологічних закономірностей, які не можуть бути зведені до закономірностей фізіологічних або соціальних. Це відкриває можливість побудови справжньої наукової психології. Костюкзосеред-жується також на проблемі розвитку, підкреслює наскрізну ідею всесвітньої психології "Спочатку було діло" (тобто вчинок), конкретизує це положення розробкою принципу діяльності. У теорії розвитку психіки він поглиблює ідею "саморуху", ініціативи, творчої активності, що приводить його до відшуку психологічних джерел особистості. У своїх визначних працях Г.С.Костюк закладає методологічні підвалини певної системи психології.
В останнє десятиліття пожвавилася розробка засадничих питань методологічних проблем психології. О.В.Кирччук пропонує концепцію систем-носуб'єктивного підходу до об'єкта психолого-педагогічних досліджень, убачаючи в цьому альтернативу безсуб'єктивності підходу, що позбавляє людину права на вільний вибір життєвого шляху, індивідуальне самовираження, саморозвиток, творчість. Психологія має сприяти формуванню життєво активної, гуманістично спрямованої особистості, яка у своїй життєдіяльності керується національними та вселюдськими культурними цінностями.
Теоретичні проблеми психології розробляються у зв'язку та на основі історії світової та вітчизняної психологічної думки. Широкі дослідження з цих питань було розпочато в 50-х роках за ініціативи та під керівництвом Г.С.Косткжа. Досліджувалася переважно історія вітчизняної психології XVII - XIX століть. Велику заслугу має тут П.М.Пелех - надзвичайно ерудований вчений, який уперше підняв психологічну спадщину Києво-Могилянської академії та дав їй глибоке тлумачення на тлі становлення світової психології.
Створений в Інституті психології АПН України авторський колектив з історії вітчизняної та всесвітньої психології підкреслює культурологічний аспект становлення психологічних знань, покладаючи в основу тлума-чення цього становлення принцип учинку та вчинковий осередок, який разом із цим виступає традиційним логічним осередком психологічних сис-тем різних історико-культурних епох. Вийшло друком шість книг з історії всесвітньої психології (В.А.Роменець), в яких охоплено найважливіші її періоди та регіони від найдавніших часів до початку XX ст. Належне місце тут займає вітчизняна психологія.
Українські психологи в XX столітті прагнули розробляти свій гу-маністичний напрям. Формальні постановки питання про долю цього на-пряму (іманентність саморозвитку, самостворення і т. ін.) приводили до не-хтування змістовою, ціннісною стороною психічного життя людини, а це позбавляло гуманізм його серцевини. Саморозвиток і самоствердження мо-жуть бути спрямовані й до зла, погорди, вседозволеності. Свобода людини має поєднуватися з усвідомленням її залежності від вищого існування.
В.Янів - український психолог, соціолог, історик (Мюнхен, Німеччи-на) - будує свою психологію на теологічних засадах, убачаючи серйозні недоліки гуманістичних учень XX століття, в яких людина, позбавлена думки про залежність від Бога, втрачає ціннісні критерії вищого порядку. Сцієнтизм і техніцизм деформують гуманізм. Абсолютизація детермінізму (наукових підстав) гальмує розвиток учень про людську індивідуальність, творчу неповторність суб'єкта, що сам себе пізнає і сам себе створює, заглиблюючись у субстанцію народу і вселюдського. Янів указує на певний наступ деперсоналізації, втрату людської "самості" в масових явищах. Відтак - моральний релятивізм, що, на жаль, є характерною ознакою сьогоднішнього стану людинознавства як системи наук про людину.
У розвитку системи психології основний наголос слід було зробити на методологічних проблемах. З чого починати і чим завершувати цю систему - ось провідне питання, яке на весь зріст постало перед психологією напередодні Другої світової війни. С.Л.Рубінштейн був одним із тих, хто висунув плідні пропозиції щодо його вирішення. Другим гострим моментом для психології того часу була проблема активності: як розуміти активність психічного, розглядаючи його як відображення об'єктивної дійсності? Рубінштейн поставив питання про місце психічного у всезагальному взаємозв'язку явищ матеріального світу. Розкриваючи далі ідею активності психічного, він підноситься на більш принциповий рівень: природу психічного хоче збагнути у відношенні "людина і світ".
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве