WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Культурно-гуманістична психологія в Україні - Реферат

Культурно-гуманістична психологія в Україні - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Культурно-гуманістична психологія в Україні.
Цей напрям було репрезентовано видатними вченими, які насамперед провадили дослідження з психології творчості. Великий поштовх тут здійснив І.Франко психологічним і разом з тим естетичним трактатом "/з секретів поетичної творчості" (1899). У Харкові постала широковідома глибиною своїх культурно-гуманістичних спрямувань школа "психології творчості". За першу чверть століття вона видала вісім томів наукових праць. Видання припинилося в 1923 р. як несумісне з державною ідеологією.
До цього напряму слід прилучити й працю корифея вітчизняної психо-логії С.Л.Рубінштейна "Принцип творчої самодіяльності. До філософських основ сучасної педагогіки", надруковану в "Записках вищої школи м. Одеси" (1922).
У перших випусках "Питань теорії і психології творчості" розроблявся психологічний аспект поетики (О.О.Потебня) та історико-порівняльної поетики (О.М.Веселовський). Далі дослідження тематично були розширені. Однією з видатних постатей у цій унікальній на рівні світового значення роботі був Д.М.Овсянико-Куликовський, підтриманий учнями й послідовниками. Було опубліковано оригінальні праці: О.І.Біпецького - "В майстерні художника слова"·, П.Енгельмейєра - "Неврологія або всезагальна теорія творчості"; І.І.Лапшина - "Про перевтілення в художній творчості"; Т.Райнова - "Вступ до феноменології творчості"; С.Л. Франка - "Про сутність художнього пізнання (Гносеологія Гете)"; Е.Кагарова - ''Типовий розвиток релігійно-міфологічної творчості".
Провідною ідеєю харківської школи було те, що розуміння художнього твору є своєрідним відновленням творчого процесу в душі того, хто сприймає цей твір. Будь-яке розуміння є нерозуміння, що передбачає подальшу інтерпретацію. Думка не передається, а тільки збуджується через слово. Розуміння художнього цілого залежить від правильного тлумачення його одиниць - образів, з яких воно складається. Наукова і художня творчість має своїм результатом неоціненний скарб - самопізнання. Відображення людини в мистецтві більш глибоке, ніжу релігії і навіть у науці.
Ідеї становлення людської особистості, його джерел та рушійних сил розроблялися С.Л.Рубінштейном та Г.С.Костюком. Більшу частину свого життя С.Л.Рубінштейн перебував в Україні, в Одесі. Універсально освічена людина чималої творчої наснаги, він відстоював особистісну гідність вченого, пов'язував психологічні проблеми з буттєвою долею людини. Великий знавець вітчизняної та світової психології, він насамперед сприяв становленню психології в Україні. Багато його учнів стали відомими науковцями. Рубінштейн, зокрема, висунув неоціненну ідею про логічний осередок побудови системи психологічних знань. Цей осередок, зрештою, має бути архетипом загальнолюдської культури і визначається як дія-вчинок.
У 30-х роках у Харкові організується Психоневрологічний інститут, а далі на його основі - Всеукраїнська психоневрологічна академія з сектором психології, яку очолював О.Р.Лурія, а відділом дитячої та генетичної пси-хології завідував О.М.Леоптьеа. У цьому відділі працювали О.В.Запорожець, Л.І.Божович, П.Я.Гальперін, П.І.Зінченко. Відділ роз-робляв такі основні проблеми, як психологія "практичної діяльності", "образ-процес", свідомість і діяльність, пам'ять. О.В.Запорожець зі співробітниками досліджував сприймання, зокрема естетичне, Л.І.Божович та П.І.Зінченко - психологічні особливості засвоєння знань учнями на основі розвитку мислення. П.І.Зінченко вказував на залежність продуктив-ного запам'ятовування матеріалу від його місця у структурі діяльності. Зрештою було створено загальну теорію пам'яті, визначено відношення пам'яті до мотиву діяльності, дії, а згодом було здійснено вихід до зв'язку пам'яті з особистістю, стратегією її поведінки, що й виявляє принциповий учинковий підхід, учинковий системний осередок. В самій дії вирізнено мету і засіб. Пам'ять розглянуто як умову наступної дії. Орієнтацію на майбутнє визначено як організуючий фактор в системі людської пам'яті та у становленні індивідуального досвіду.
Мова йде про те, щоб компоненти психічних феноменів, що виступають у дослідах, зібрати в єдиний методологічний вузол. Ним і став принцип учинку, вчішковіш осередок: він так чи інакше, цілком чи у своїх компо-нентах був присутнім у свідомості дослідників з часів далекої давнини і став тим ґрунтом, на якому українська психологія XX століття (як і в попередні періоди) розвивала свій оригінальний напрям - психологію вчинку.
В Одеському регіоні було започатковано дослідження сприймання часу (Д.Г.Ельконіи), а згодом - розробку однієї з найважливіших галузей - історичної психології, що має насамперед своїм предметом становлення менталітету українського народу (І.Г.Белявський). Розробляються методо-логічні засади історії психології, досліджуються окремі визначні періоди цієї історії, зокрема через ідею героїчного з урахуванням вчинкового напряму в тлумаченні відповідних подій. Галузь, яка тривалий час не розроблялася в Україні зовсім, набуває дедалі більшої актуальності та має стати, зрештою, тією психологічною засадою, на якій органічно розміститься неосягненна проблематика культурної історії українського народу.
Львівський осередок в історії української психології має своєрідність, що визначається багатосторонніми впливами. Тут у першій половині століття консолідується українська і польська вченість зі своїми спрямуваннями, які в розробці ряду проблем сягали світового рівня. Львівсько-Варшавська філософська школа вплинула й на методологію психологічних досліджень. Тут слід згадати імена Ю.Охоровича та С.Балея. Останній у 20-х роках видав "Психологію" українською мовою. В післявоєнний період тут плідно працювали Я.І.Цурковський, М.К.Годили та ін.
Ідеї культурно-гуманістичної психології посіли чільне місце в наукових працях і педагогічній діяльності О.М.Раккського, який тривалий час очолю-вав кафедру психології в Київському університеті. Розробки Раєвського сто-сувалися насамперед історії всесвітньої психології, проблем особистості та її мовного визначення. Раєвський
Loading...

 
 

Цікаве