WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Зв'язок теоретичного і практичного інтелекту в психології творчості. О. Я. Пономарьов та інші - Реферат

Зв'язок теоретичного і практичного інтелекту в психології творчості. О. Я. Пономарьов та інші - Реферат

зростанням людини дедалі більше поляризуються. Гострота їхніх суперечностей досягає великої сили вже в юнацькому віці. Але ще раніше вона виявляється у негативній формі, скажімо, в моральній партикулярності підлітків. Мо-лодість робить перші спроби подолати найскладнішу суперечність людської істоти, і в цьому її можна назвати героїчним віком. Зріла людина знаходить зіткнення теоретичної та практичної поведінки насамперед у творчій діяльності.
Надзвичайна своєрідність обох видів поведінки робить їх дуже склад-ними у спробах поєднання, трансдукції. Нерідко молода людина, що закінчила технікум або інститут, зіткнувшись з практичною ситуацією ви-робництва, пересвідчується в тому, що в ній нелегко розібратись. Ця непристосованість свідчить про певні прорахунки при обранні професії, недоліки системи навчання.
Творчі суб'єктивні здібності людини (мова йде про натхнення, інтуїцію, фантазію та мислення) мають прямий стосунок до взаємин тео-ретичної та практичної поведінки. Інтуїція тяжіє до практичного інтелекту, мислення - до теоретичного, уява відіграє роль їхнього активного посеред-ника. Вона охоплює і практичну інтуїцію (без належної здатності уявити складну структуру відношень матеріальних речей інтуїція не зможе розкрити свою практичну базу), і теоретико-ідеалізоване мислення (заповнюючи прогалини доказовості своєрідними образами, допомагаючи мисленню створювати абстрактні ідеали). У цьому - особлива роль уяви, її формування, якщо воно буде належним, допоможе забезпечити найплідніший перехід, зв'язок, взаємну трансдукцію теоретичної та прак-тичної поведінки, коли людина здійснює оптимальні перетворення дійсності - моральні, технологічні та інші, створює наукові, соціальні теорії тощо.
Практика висуває перед людиною певні суперечності, тому людина прагне до теоретичного інтелекту, щоб зрозуміти і розв'язати ці супереч-ності. Але теорія, з якою молода людина знайомиться у навчальному за-кладі, не підводить до безпосереднього розв'язання тих проблем, які бажано розв'язати. Оволодіваючи теорією та несвідомо емансипуючи її від прак-тичної дійсності (інакше теорія розвиватися не може), людина стикається з іншим боком основного конфлікту, коли вона намагається перейти від теорії до практики.
На перешкоді трансдукції теорії та практики лежить їхня взаємна "боязкість". Адже ефемерність досягнень у рамках однієї форми діяльності відразу стає очевидною при переході до іншої. Ця найсильніша тенденція до поляризації інтелектуальної та практичної сфери може бути переборена тільки серйозною творчою роботою. Так розкривається основа для визна-чення смислу творчості.
Те, що відбувається в якійсь одній сфері діяльності, є не творчістю, а суб'єктивною або об'єктивною акцією. Ось чому процеси вираження та інтеріоризації як такі, що мають (кожний окремо) суб'єктивний та об'єктивний моменти, складають у сукупності рушійний вузол творчої діяльності людини, її оригінальності.
Проблема двох форм людської діяльності була предметом уваги філософів і психологів з давніх-давен. Надавали переваги тій або іншій формі діяльності (наприклад, німецький класичний ідеалізм та прагматизм), але їхня реальна взаємодія була розкрита найбільше у філософії марксизму. На жаль, у психології ця проблема ще не усвідомлюється як центральна в науковому розкритті психіки людини взагалі та її творчості зокрема.
Ми вже знайомі з висунутою Л. Фестінгером теорією когнітивного ди-сонансу, в якій йшлося про розбіжності теоретичної та практичної діяльності, а також про шляхи подолання цієї розбіжності, в чому вияв-ляється активність людської діяльності взагалі і творчої насамперед. Людина має систему уявлень та знань про навколишній світ. Використовуючи термін "знання" в широкому розумінні, Фестінгер відносить до нього і знання як результат навчання, і погляди на світ, а також емоційне ставлення до світу. Між елементами знання є зв'язки суттєві й несуттєві. Існують сфери знань, що мають відносно одна до одної певну автономність, існують зв'язки між знаннями, що роблять єдино можливим розуміння цих знань. Одні зв'язки між елементами знань переходять в інші. Знання змінюються під тиском дійсності. Людина прагне привести їх у відповідність з реальністю, але цьому протидіють життєві установки, погляди, звички, симпатії. Між цими теоретичними і практичними відношеннями виникає дисонанс, напруга, психологічний дискомфорт - гнітючий стан, якого людина прагне позбутися. Все це разом складає когнітивний дисонанс. Звільнення від нього може бути суттєве або паліативне - абстрагування, відвернення від реальності, ігнорування дисонуючих фактів і т. д. Можна також змінити погляди, поведінку так, щоб вони відповідали дійсності. На жаль, Фестінгер не розкрив прямий зв'язок теорії когнітивного дисонансу з принципами побудови теорії творчості.
Вітчизняні психологи й філософи (Б.М.Теплов, С.Л.Рубішитейн, К.О.Абульханова-Славська та ін.) приділяли та приділяють велику увагу своєрідності теоретичного і практичного інтелекту, їхнього зв'язку та можливих переходів між ними. Це виражається, зокрема, в деяких варіантах теорії інтеріоризації та в теорії їй протилежній, яка передбачає наявність теоретичного аспекту вже в самій практичній дії. Проте в ряді випадків різницю між видами діяльності підміняють різницею свідомого й несвідомого мислення і тільки у зв'язку з цим торкаються проблеми творчості, здебільшого вирішення мислительних задач. Протилежність та єдність цих форм діяльності не береться як основа для виникнення творчості.
Розкриття загальної теорії психіки з головною суперечністю між волею та інтелектом відкриває можливість показати виникнення видів творчості в історичній дійсності та в індивідуальному розвиткові людини, їх можна розуміти як спроби розв'язання цієї суперечності.
Запропоновану теорію творчості можна назвати трансдуктивною - в розумінні переходу, результативної взаємодії двох основних форм людської активності. Завдання полягає в тому,щоб віднайти ті умови (фактори), за яких відношення теоретичної та практичної діяльності стають відношеннями творчими, або інакше - як пов'язуються між собою протилежності теоретичної і практичної діяльності та оригінальності й комунікації. Отож до цих факторів слід віднести:
1) поляризацію цих форм діяльності, їх максимальне відособлення, і як результат - поява теоретичного мислення;
2) примат практичної діяльності, яка у взаємних переходах із теоре-тичною завжди залишається визначальною, а теоретична - похідною;
3) службову роль теоретичної (інтелектуальної в цілому) діяльності, покликаної усвідомлювати суперечності практичної, формувати ідеал та підстави для функціонування останньої;
4) моральну діяльність як визначальну з усіх форм практичної діяльності, як їхній головний підтекст.
Перші спроби наукового усвідомлення дійсності в індивідуальному розвитку людини є спробами найліпше обґрунтувати мотивацію поведінки. Початково це постає на рубежі юнацького віку та молодості, а далі набуває дедалі витонченіших форм виявлення та реалізації.
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве