WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ейдетичний напрям у психології. Е.Йєнш - Реферат

Ейдетичний напрям у психології. Е.Йєнш - Реферат

пам'яті також пов'язується з ейдетизмом. Це закон інваріанти: вона зростає разом зі ступенями пам'яті. Чим нижче стоїть кожний образ на одному із трьох ступенів пам'яті, тим більше він варіює залежно від рухів піддослідного. Ейдетизм сприяє стабільності сприймання. Це важлива функція ейдетичних образів. Далі вони можуть змішуватися з реальним сприйманням.
Було встановлено, що ейдетичний образ впливає на зорову величину предмета, забезпечує постійність кольору при різкому освітленні, постійність величини при віддаленні предмета. Ейдетичний образ зростає в міру віддалення від очей, в той час як зображення предмета на сітківці зменшується пропорційно віддаленню предмета від ока.
Ці речі цікавили ще Г.Гельмгольца. На питання, чому предмети зберігають свою постійну величину, він відповідав, що це залежить від несвідомих умовисновків, від пам'яті, яка приєднується до реальногосприймання. За Гельмгольцем, наше сприймання є складним явищем, ре-зультатом поєднання реальних подразників та ейдетичних образів. Узагалі весь світ наших сприймань будується на приєднанні ейдетичних образів до реальних подразнень.
Йєнш доходить висновку, що первинною стадією пам'яті є стадія ейде-тичного образу, або недиференційованої єдності, яка шляхом диференціації перетворюється на сприймання та уявлення.
Розвиток для Йєнша є не тільки кількісним зростанням пам'яті, а також інволюційним процесом - перетворенням однієї форми пам'яті в іншу. Долю ейдетичних образів визначає те, що одні з них зливаються зі сприйманням, інші - з уявленням. Загалом же ейдетичний образ підлягає всім законам сприймання.
Згодом ейдетичні дослідження вже стосувалися не лише пам'яті, сприй-мання, типології, а й охопили різні структури особистості, досить складні сфери психічного життя, зокрема процеси формування мислення в цілому. Так, досліджувалося зближення знарядь і цілей у тварин в сенсорному полі, що визначалось як суто оптичне вирішення задач, а не через опосередку-вання процесів уявлення (К.Бюлер).
Оптичний зв'язок між предметами є істинною основою "розумних" дій шимпанзе. Це наближається до гештальт-тлумачення рішень аналогічних задач. Йєнш вважає, що є потреба обережно тлумачити ці операції саме як мислительні. Поняття, за ейдетизмом, утворюються не за зразком гальтонівської фотографії, а внаслідок виникнення у піддослідного відповідного динамічного образу. При цьому все індивідуальне зберігається в ейдетичному синтезі. Далі вибір рис відбувається не за частотою, а за зна-ченням, унаслідок чого виникає осмислений образ конструкції.
Л.Виготський зазначає, що ейдетика переростає в цілий світогляд з відповідною методологією. Ейдетичний образ, що є предметом ейдетики як психологічної дисципліни, тлумачиться лише як симптом рис і структури особистості і дитини, і дорослої людини. Ейдетика - своєрідний тлумачний вступ до теорії психічного - з його сприйманнями та уявленнями, генезисом і типологією. Ейдетика, зрештою, прагне розкрити, як складається, як постає "у людини картина світу, котрий вона сприймає та уявляє".
Сам Йєнш назвав своє вчення психонатуралізмом, який було проти-ставлено структурній психології (з її фізикалізмом), а також психовіталізму, який вважав усе натуральне психологічним. Інше додаткове методологічне тлумачення ейдетизму - це реалістичний ідеалізм, усупереч кантівському трансцендентальному ідеалізму. Йєнш підкреслює вибірковий характер психічного життя, його активність, що постає у створенні та сприйманні видимого світу. Разом із тим Йєнш наголошує на ціннісному моменті психічного життя людини, на певній інваріанті як установці, що сприяє постанню стійкої, не залежної від зовнішніх змін картини світу. Підкреслюється також феноменологічний лад відображення світу.
На психологічний світогляд Йєнша значний вплив мав Дільтей - своєю психологією як "наукою про дух" на протилежність природничо-науковій психології. Разом із тим Виготський зазначає, що ейдетика прагну-ла якомога ближче підійти до фізіологічної та біохімічної зумовленості психічних феноменів. Сам Йєнш вважав матеріалізм "плідною помилкою".
Згідно з Йєншем, "психологічна формула" дає більші можливості осягти світ, причинні зв'язки, ніж природничо-наукова. Психологічний бік цього вчення полягає у розкритті пластичності психічних функцій людини. Виготський вважає за необхідне роз'єднати фактичну основу ейдетики та ЇЇ теоретичну надбудову ідеалістичного характеру, оскільки зв'язки між ними діють механістично. Незважаючи на її цілковитий ідеалізм, Виготський вважає ейдетику глибоко прогресивним педагогічним ученням. Разом із цим він критикує Йєнша за ідеалізацію примітивних форм людської психіки, романтизм у баченні психіки дитячого та юнацького віку, "своєрідний руссоїзм". Проте слід наголосити на тому, що ейдетизм досить упевнено заявив про себе як про самостійний напрям психологічної науки та практики, підтвердженням чого є система сучасних методів стимулювання психічного розвитку людини (у сукупності окремих психічних функцій та процесів - мислення, пам'яті, інтелекту тощо), що сьогодні набула значного поширення.
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве