WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Егопсихологія. Захисні механізми на службі Катарсису в подоланні страху смерті. А. Фрейд (1895—1982) - Реферат

Егопсихологія. Захисні механізми на службі Катарсису в подоланні страху смерті. А. Фрейд (1895—1982) - Реферат

асоціаціях. Аналіз і введення у свідомість конкретної форми захисту від афекту свідчать про конкретну техніку, що використовується дитячим "Я", і, як і при аналізі опору, дає змогу зробити висновок про відношення дитини до її інстинктів, а також про природу формування симптому. Секрети дитини виявляють її поза її волею, стверджує А.Фрейд.
Здійснюючи повну аналітичну процедуру щодо досліджуваних захисних механізмів, які проявляються в поведінці людини, слід пам'ятати: чим глибше вводяться у свідомість опір і захист від афектів, щоб зробити їх бездіяльними, тим краще можна зрозуміти "Воно".
Довідомих способів захисту (регресія, витіснення, формування ре-акції, ізоляція, знищення, проекція, інтроекція, боротьба "Я" з самим собою, перетворення) А. Фрейд додає спосіб, який більше характеризує норму, ніж невроз: мова йде про сублімацію, або заміщення інстинктивних цілей. У своїх конфліктах з афектами "Я" має у своєму розпорядженні ці десять способів. Залишається нез'ясованим вибір з боку "Я" того або іншого механізму захисту.
Захисному механізмові витіснення А.Фрейд надає великого значення. Витіснення використовується переважно в боротьбі з сексуальними бажан-нями, інші способи можуть бути більш придатні стосовно інстинктивних сил, імпульсів. Мабуть, інші способи захисту довершують те, чого не завершило витіснення. А. Фрейд висуває припущення, що кожний захисний механізм формується спочатку для оволодіння конкретними інстинктивними потягами і пов'язаний, таким чином, з конкретною фазою психічного розвитку дитини.
Розвиваючи думки З.Фрейда, А.Фрейд зауважує, що витіснення полягає у вилученні думки або афекту із свідомого "Я". Не можна говорити про витіснення, коли "Я" все ще злите з "Воно". А.Фрейд припускає також, що проекція та інтроекція постали тоді, коли "Я" здійснювало диференціацію від зовнішнього світу. Вигнання думок або афектів-із "Я" у зовнішній світ приносить "Я" полегшення лише тоді, коли "Я" навчилося відрізняти себе від цього світу. Явище інтроекції передбачає ясне вирізнення того, що належить довкіллю, а не людині.
Сублімація як спосіб заміщення інстинктивної мети у відповідності з вищими соціальними цінностями означає прийняття або знання таких цінностей. А це має своєю передумовою існування "понад-Я". Таким чином, захисні механізми витіснення і сублімації можуть бути використані у пізнішому розвитку, в той час як проекція та інтроекція залежать від прий-нятої теоретичної позиції. Такі процеси, як регресія, перетворення та бо-ротьба "Я" з самим собою, не залежать від стадії психічного розвитку і є такими ж стародавніми, як самі інстинкти або як конфлікт між інстинктив-ними імпульсами і будь-якими перешкодами, з якими вони можуть зіткнутися на шляху їх задоволення.
Найбільш ранніми проявами неврозу виявляються істеричні симптоми, пов'язані з витісненням. Істинно мазохістські явища, які виникають у ре-зультаті повернення інстинкту проти себе, у ранньому дитинстві трапляються дуже рідко. Інтроекція і проекція сприяють розвиткові структури "Я", її диференціації від зовнішнього світу.
А.Фрейд з гіркотою зауважує, що хронологія психічних процесів зали-шається відкритим питанням в аналітичній теорії. Ось чому класифікація захисних механізмів за їхнім розташуванням у часі може бути піддана сумніву, як і інші хронологічні моменти в аналізі. А.Фрейд тому радить припинити пошуки генетичної класифікації та детально дослідити ситуації, що пропонують захисні реакції. У цьому плані вона звертається до конкрет-них питань, пов'язаних з орієнтацією захисних процесів у відповідності з джерелом тривоги та небезпеки. Досліджуються мотиви захисту від інстинкту. "Я" дорослого невротика боїться інстинкту тому, що боїться "понад-Я". Його захист мотивований тривогами "понад-Я".
А.Фрейд називає "понад-Я" інтриганом, який перешкоджає "Я" дійти дружнього взаєморозуміння з інстинктом. "Понад-Я" висуває ідеальний стандарт, у зв'язку з чим сексуальність забороняється. Агресія оголошується антисоціальною. "Воно" вимагає такого ступеня відмови від сексуальності та обмеження агресії, яка несумісна з психічним здоров'ям. Тому "Я" зводиться до ролі інструмента для виконання бажання "понад-Я". В результаті "Воно" стає ворожим щодо інстинктів і нездатним до насолоди. Уявлення про "понад-Я" як джерело невротичного зла дає надію на профілактику неврозів. Адже невроз виникає внаслідок вимогливості "понад-Я". Тут ні до чого моральний кодекс, який не можна застосувати на практиці. Агресивність дитини повинна мати вихід у зовнішній світ, щоб не повернутися всередину, наділяючи "понад-Я" рисами жорстокості.
Людське "Я" за самою своєю природою не є плідним фунтом для задо-волення інстинкту. Коли "Я" переходить від принципу задоволення до принципу реальності, воно стає ворожою для інстинктів територією. А.Фрейд звертає особливу увагу на боротьбу, яку ведуть на цій території "понад-Я" і зовнішній світ проти імпульсів "Воно".
До трьох найсильніших мотивів захисту від інстинкту (тривога "понад-Я", об'єктивна тривога) А.Фрейд додає ті, які виникають у подальшому житті людини через потребу ''Я" в синтезі. Доросле "Я" вимагає певної гармонії між своїми імпульсами, внаслідок чого виникає низка конфліктів, зокрема між гомосексуальністю і гетеросексуальністю, між пасивністю і активністю і т.д.
Якщо інстинкт дістає задоволення, незважаючи на протидію "понад-Я" або зовнішнього світу, виникають первинне задоволення і вторинна неза-доволеність як наслідок почуття вини, що йде від несвідомого, або кари, що здійснюється зовнішнім світом. Такі ж причини лежать і в основі захисту "Я" від афектів. Таким чином, засади захисту проти афектів лежать у конфлікті між ''Я" та інстинктом.
А.Фрейд намагається класифікувати різні захисні механізми у зв'язку з конкретними ситуаціями, що провокують тривожність. Дослідниця пе-реконана в існуванні зв'язку між захисними діями "Я" проти зовнішньої та внутрішньої небезпеки.
Ставиться питання: яким чином "Я" розгортає свої захисні механізми, чи будується боротьба проти зовнішніх сил за взірцем боротьби з інстинктами? Зокрема, дитяче "Я" може зберегти своє існування, лише за-хищаючись із двох боків. У захисті від інстинктів "Я" керується власними законами і піддається впливу самих інстинктів. За допомогою механізмів сублімації "Я" досягає своєї цілі - відхилення інстинктивних імпульсів від їхньої чисто сексуальної
Loading...

 
 

Цікаве