WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Егопсихологія. Захисні механізми на службі Катарсису в подоланні страху смерті. А. Фрейд (1895—1982) - Реферат

Егопсихологія. Захисні механізми на службі Катарсису в подоланні страху смерті. А. Фрейд (1895—1982) - Реферат


РЕФЕРАРТ
На тему:
Егопсихологія. Захисні механізми на службі Катарсису в подоланні страху смерті. А. Фрейд (1895-1982)
Фрейд - молодша дочка З.Фрейда - зробила вагомий внесок у психоаналітичну теорію, пов'язуючи її зі своїми працями на теми навчання, діагностики, терапевтичної та запобіжної практики. Народилася в Австрії. Була активним членом Міжнародної аналітичної асоціації. В 1938 р. емігрувала до Англії. З 1947 р. протягом тривалого часу обіймала посаду директора Гемпстедської дитячої терапевтичної клініки.
У своїй книзі "Его та механізми захисту" А.Фрейд з'ясувала положення ego ("Я") в сучасній психоаналітичній теорії і виробила план того напряму, який репрезентуватиме відповідні психічні явища. А.Фрейд насамперед за-значила, що в ранній психоаналітичній теорії було відкинуто будь-які спро-би відтворити "Я" як незалежне від "Воно". Фрейд підкреслила, що термін "психоаналіз" має бути наповнений новим змістом за рахунок тих відкриттів, які дають змогу осягнути несвідоме психічне життя.
Психоаналітична терапія з самого початку мала своїм предметом несвідомв тільки для усунення ухилів "Я" та відновлення його інтегративної функції. Намір віднести твори батька "По цей бік принципу задоволення" (1923), "Групова психологія та аналіз "Я"" (1921) до глибинної психології спрямував характер досліджень А.Фрейд. До цих творів було також приєднано працю 3.Фрейда "Аналіз, обмежений в часі, та аналіз необмежений (1938), в якій патріарх психоаналізу переконливо вказав на те, що "Я" обдароване власними своєрідними схильностями й тенденціями. Правда, 3.Фрейд не завжди підкреслював цю рису "Я".
Саме на розкритті таких відходів від послідовного фрейдизму наполягав Г.Гартман у своїй праці "Егопсихологія і проблема адаптації" (1979). Цей автор досліджував структуру "Я" стосовно його змісту, зв'язків і функцій та стосунків із зовнішнім світом. Підтвердженням наукового престижу А.Фрейд був її вплив не тільки на Г.Гартмана, а й на Е.Кріса, Д.Рапапорта, Е.Еріксона та інших дослідників, які дотримувались концепції автономності ''Я".
Підтверджуючи думку про те, що "Я" відіграє провідну роль в ор-ганізації захисних механізмів невротика, А.Фрейд засновувала свої теоре-тичні положення на широкій професійній роботі у дитячій клініці. На темп своїх досліджень і практичної діяльності вона виступала з лекціями в різних країнах та друкувала свої статті в журналі "Психоаналітичне вивчення он"· А.Фрейд була засновником і співвидавцем цього журналу починаючи з 1945 року.
А.Фрейд запропонувала своєрідну психологічну концепцію "Я" та його захисних механізмів. Останні постають як складно організовані моделі свідомої та несвідомої поведінки людини, спрямовані на уникнення певних ситуацій, переживань, станів, що сприймаються людиною як негативні, не-бажані, неочікувані тощо. Передусім ідеться про неусвідомлювані людиною захисні механізми, які, відповідно до індивідуальної природи "Я", спонтанно розгортаються в її поведінці. Можна говорити про систему захисних механізмів, кожний з яких має своєрідну психологічну організацію, спрямо-ваність та алгоритм реалізації.
1. Захист від інстинкту, що виявляється у формі опору. У досліджуваному матеріалі, що допомагає аналізувати "Я", останнє виступає у формі опору аналізу "Воно". "Я" в аналізі стає активним, коли прагне за допомогою протидії запобігти вторгненню "Воно". Оскільки мета аналізу полягає в тому, щоб полегшити доступ у свідомість "ідеаторним уявленням" пригнічених інстинктів, тобто сприяти вторгненню "Воно", захисні дії "Я" проти цих уявлень набувають характеру активного опору аналізові.
Для забезпечення дотримання основного правила аналізу, яке дає змогу ідеаторним уявленням спливати у вільних асоціаціях пацієнта, аналітик використовує свій особистий вплив, тому й захист "Я" від інстинктів набуває форми прямого опору самому аналітикові. Ворожість щодо аналітика і посилення заходів, які мають запобігти спливанню імпульсів "Воно", збігаються одне з одним. Коли в певні моменти захист аналізу знімається, а інстинктивні уявлення можуть без перешкоди з'явитись у формі вільних асоціацій, відношення "Я" до аналітика на цей час звільняється від спотворень.
2. Захист від афектів. "Я" надійно захищається також від афектів, пов'язаних з інстинктивними імпульсами. Любов, потяги, ревнощі, розчару-вання, страждання й печаль супроводжують сексуальні бажання; ненависть, гнів і несамовитість сприяють імпульсам агресії. Якщо інстинктивні імпульси, з якими вони пов'язані, мають бути відкинуті, то ці афекти мають бути піддані всім заходам, до яких вдається "Я" в зусиллі оволодіти ними, тобто вони мають перетерпіти метаморфозу.
В окремі періоди життя індивідуальне "Я" обирає різні способи захисту і використовує їх у конфлікті з інстинктами, у захисті від звільненого афекту.
3. Явище постійного захисту. Про психологічний зміст цього захисного механізму вже говорив Вільгельм Райх, розвиваючи ідеї щодо послідовного аналізу опору (1935). Він указує, що скутість і напруженість, постійна посмішка, зарозуміла, гордовита, іронічна і нахабна поведінка є залишками дуже сильних захисних процесів у минулому, які відірвалися від своїх вихідних ситуацій (конфліктів з інстинктами та афектами) і перетворилися на постійні риси характеру, або, за висловом Райха, на "броню характеру".
4. Формування симптому. Формування симптому означає появу ком-промісу. Це є постійне використання своєрідного методу захисту при зіткненні з конкретною інстинктивною вимогою. Ще З.Фрейд підкреслював постійний зв'язок між конкретними неврозами та особливими способами захисту, зокрема між істерією та витісненням або між неврозом нав'язливості і процесами ізоляції та знищення. Формування симптому істерично хворих в їхньому конфлікті зі своїми інстинктами ґрунтується на витісненні: вони виключають зі свідомості "ідеаторні" уявлення своїх сексуальних імпульсів.
Аналітична техніка і захист від інстинктів та афектів. А.Фрейд ука-зує на важливість паралелізму між захистом пацієнта від своїх інстинктів і афектів, формуванням симптомів та опором.
Оскільки дитяча гра еквівалентна вільним асоціаціям дорослої людини, можна зробити висновок, що вільний потік асоціацій відповідає непоруш-ному розвитку гри. Якщо сигналізувати перерву у грі, можна побачити, що вона являє собою захисну дію з боку "Я", яку можна зіставити з опором у вільних
Loading...

 
 

Цікаве