WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер (1888 — 1964) - Реферат

Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер (1888 — 1964) - Реферат

відмінностей. Будова тіла та ендогенні психози при дослідженні за-гальної людської характерології ведуть приблизно до тих же цілей. Здорові та хворі типи коригують і доповнюють один одного. При комбінації обох груп, на думку Кречмера, загальне психологічне вчення про темперамент людини буде поставлено на міцний фундамент.
Спеціальну увагу Кречмер приділяє типології геніальних людей. Він досліджував психологію таких талановитих осіб, які пізніше хворіли на циркулярний та шизофренічний психоз. Додаючи дані щодо конституційної типології, він чітко встановлює порівняльну психологію емпіричних груп. Кречмер вважав, що поети і письменники найбільше підходять для аналізу індивідуально-психологічних рис, для чого ним були використані портретні та біографічні замітки.
Досить послідовно Кречмер розглядає циклотимічнітемпераменти митців. Ним встановлено, що у художників такого типу потяг до змісту пе-реважає над потягом до форми. Шизотимічні характери митців представ-лені такими особистостями, як Шіллер, Кернер, Уланд, Тассо, Гельдерлін, Новаліс, Платон. Здійснюючи своє дослідження, Кречмер виявляє тонке знання творчої спадщини видатних людей.
Володарі та герої стали також предметом наукового інтересу· Кречмера. Зокрема, серед циклотиміків виділено три групи:
1) хоробрі борці, народні герої;
2) організатори великого масштабу;
3) політики, здатні примирювати.
Героям шизотимічних темпераментів властиві наполегливість, систематична послідовність, спартанська суворість, стійка витривалість, холодність до долі певних особистостей, їм притаманні також співчуття слабким і знедоленим, пафос щодо народних страждань. Разом із тим наявні схильність до нарікань, брак доброзичливості, тупість стосовно конкретних ситуацій та конкретних осіб. Тут можна виділити також три групи:
1) чисті ідеалісти й моралісти;
2) деспоти і фанатики:
3) люди холодного розрахунку.
Підбиваючи підсумок своїх досліджень, Кречмер спеціально вичленовує три поняття, які, до речі, мають у нього нечітке визначення: це "конституція", "характер" і "темперамент". Під конституцією він розуміє суму всіх індивідуальних властивостей, які мають основу у спадковості, тобто закладені генотипічно. Під характером він розуміє суму всіх можливих реакцій людини в розумінні прояву волі й афекту, які утворилися протягом усього життя індивіда. "Темперамент" не є для Кречмера суворим поняттям, а лише евристичним терміном, який має стати основою головної диференціації біологічної психології. Разом із цим свою класифікацію людських типів Кречмер бачить саме як типологію темпераментів, що вносить нечіткість у класифікаційну рубрикацію побудованої типології.
Саме за темпераментальними ознаками виділяються дві великі кон-ституціональні групи - шизотиміки та циклотиміки. Всередині цих го-ловних груп він здійснює поділ: циклотимічного темпераменту на два по-люси - веселий і сумний, а шизотимічного - дратівливий і холодний. Такі полярні протилежності можуть перемішуватися, нашаровуватись одна на одну.
Кречмер підходить до поняття комплексної життєвої установки, відповідно до якої циклотиміки мають тенденцію "розчинятися" у навко-лишній дійсності. Вони відкриті, схильні до спілкування, добросердні та безпосередні. Дають типи енергійних прагматиків або веселих споживачів життєвих благ.
Відповідно, шизотимічний темперамент виражає схильність до смутку, замкненості, до створення індивідуальної обмеженої зони, внутрішнього світу принципів і марень відносно чужої дійсності. "Я" виступає протилежністю зовнішньому світові, відповідає йому байдужістю або сентиментальною відособленістю від людей, або ж холодним перебуванням серед них. Саме цей тип породжує дефективних, похмурих диваків, егоїстів, нероб та злочинців.
Вирішення питання про типологію людини Кречмер вважає можливим за умови, Ідо психологи сприймуть природничо-наукове, біологічне мислен-ня, а біологи розширять свій кругозір у сфері душевного життя, котре висту-пає як суб'єктивне, нетривке, туманне. Лише сполучення цих двох наста-новлень дасть можливість науці розкрити справжню типологію людей. Підсумок своїх досліджень Кречмер виражає у наведених таблицях.
До найбільш відомих праць Е.Кречмера належать "Будова тіла і харак-тер" (1926), "Медична психологія" (1922), "Геніальністьлюдей" (1929).
Темперамент
Циклотиміки Шизотиміки
Психестезія і настрій Діатетична пропорція між піднесеним і депре-сивним Психестетична пропорція між гіперестетичним та анестетичним
циклотиміки пініотиміки
Психічний темп Крива темпераменту, що коливається між рухливим і флегматичним Стрибаюча крива темпераменту між поривчастістю і тягучістю, альтернативним мисленням і почуттям
Психомоторна сфера Адекватна подразненню, закруглена, природна, м'яка Часто неадекватна подразненню, затримки, паралічність,
дерев'яніння
Споріднений тни будови тіла
Пікнічний Астенічний, атлетичний, дисгоіастичний та їхні комбінації
Спеціальні обдарування
Циклотиміки Шизотиміки
Поети Реалісти, гумористи Патетики, романтики, май-стри форми
Дослідники Емпірики, що описують наочно Люди точної логіки, системи, метафізики
Володарі Сміливі борці, спритні організатори, вмілі посередники
Чисті ідеалісти, деспоти й фанатики, люди холодного розрахунку
Відповідності між будовою тіла та психічними якостями
Будова тіла Здоровий і хворий характер Перехідні форми між здоров'ям і хворобою Психічне захворювання
Астенік Атлетик Шизотимічний Шизоїд Шизофренія
Пікнік Циклотимічний Циклоїд Циркулярні психози
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве