WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер (1888 — 1964) - Реферат

Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер (1888 — 1964) - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Будова тіла і характер людини. Е.Кречмер (1888 - 1964)
Вічне питання стоїть перед людиною при її намаганні пізнати саму себе. Чи можна пізнати себе зсередини, зазирнувши безпосередньо у свою внутрішню суть? Відповідь може бути такою: лише узагальнивши суб'єктивні феномени. Звісно, ті, які постали у свідомості. Відповідь може бути й іншою: психіка реально виявляється у вчинках, здійснених людиною, а якість учинків і є якістю самої психіки. Ці два шляхи - через самоспо-глядання та через узагальнення вчинкового змісту психіки - є довгими, та й поза ними залишається багато того, що міститься у психіці віртуальне, що ще не розкрите, але має виразні тенденції.
Гегель указував, що характер людини - це низка її вчинків: тих, які вона здійснила, і тих, які вона ще має здійснити. Тоді слід припустити, що й характер не є відразу й назавжди даним людині. Він має змінюватися з віком та обставинами життя, формуватися, перетворюватися. Кажуть про характер дитини, підлітка, юнака, дорослої людини. А в одній і тій же людині водночас може бути немовби дві душі. Дві душі - це два характери.
Отже, питання ставиться так, чи є в тій чи іншій людині притаманний їй характер, який, проходячи через усі вікові особливості, багатоманітність ситуацій, залишається рівним самому собі? Чи залежить характер від віку, ситуації, географічних умов тощо? Якщо характер такий мінливий і підвладний суб'єктивним визначенням, то чи не йде мова про безхарак-терність людини, а саме - ситуативну безхарактерність, якщо характер залежить від ситуації?
Питання можна поставити й так: е всезагальне характеру, є особливе, і є одиничне. Наступні риси визначаються попередніми, попередні - наступ-ними.
Іноді питання ставиться так: чи існують прямі відповідності між будо-вою людського тіла (мається на увазі доросла людина) і характером? Ця ідея дуже приваблива, адже досить було на рівні сприймання визначити консти-туційний тип людини, щоб відразу отримати розгадку про її характер. Але з характером тісно пов'язані особистісні, темпераментні визначення, ідеали, інтереси і т. ін. Визначення самого характеру виявилося нелегкою справою.
Найбільш популярною була ідея пов'язати конституційні особливості людини з характерними рисами її поведінки. Інтуїтивний погляд без будь-якого тривалого обстеження, мовляв, дає змогу відраз}· встановити характер і прогнозувати вчинки людини.
Німецький психолог Е.Кречмер знайшов у Шекспіра в трагедії "Юлій Цезар" діалог між Цезарем і Антонієм, де мова йде про те. яких учинків слід очікувати від людей, що мають певну конституцію тіла. З цього діалогу і починає Е.Кречмер викладати свою теорію.
Цезар: Оточіть мене людьми повними, з головами блискучими і хорошим сном. Погляд Кассія надто глибокий. Він думає дуже багато, а такі люди небезпечні.
Аптопій: Його не бійтесь, він не небезпечний. Вій благородний і душа обдарована.
Цезар: Якби жиру було б більше І; нього.
Кречмер звертався до народної творчості, до народних спостережень, які ґрунтуються на тисячолітньому досвіді, в якому закарбовані зв'язки між бз'довою тіла і психічними особливостями людини. Кречмер насамперед бере до уваги психіатричну практику, яка постачає гострі випадки коре-ляцій між будовою тіла і вчинками людини, але закінчує міркуваннями в межах можливостей психології та біології.
На думку Кречмера, дослідження будови тіла має стати точною наукою медичного ґатунку. Фізіогномічна спадщина тут не допомагає. У пригоді стають передусім спостереження, в той час як мікроскоп та лабораторія навряд чи нададуть належну допомогу. Дані, які намагається отримати дослідник, стосуються обличчя й черепа (очей, носа, перенісся, шиї, рота, губ, щелеп, зубів, вух, чола, підборіддя, фронтального абрису обличчя, потилиці тощо), а також будь-яких асиметрій та спотворень.
Друга група даних стосується будови тіла. Тут дослідник виявляє інтерес до поз, будови голови, шиї, рук. ніг, стоп, плечей, грудної клітки, живота, хребта, тазу.
Третя група даних, що цікавить дослідника, - це шкіри, судини, во-лосся - з розрізненням статевих ознак. Ураховуються також залози і внутрішні органи, розмір тіла, його вага. Предметом уваги стають часові визначення, сексуальні аномалії. В цілому враховуються тип особистості, а також спадковість. Ці дані використовуються для наукових досліджень, для практичної ж роботи йдеться про скорочену схему.
З самого початку слід зауважити, що Кречмер не дає чіткого визначення таких понять, як особистість, характер, темперамент. Типи, що їх автор бере як головні, - це астенічний, атлетичний і пікнічний. Вони трапляються як у нормі, гак і у випадках захворювань. Встановлено існування диспластичних спеціальних типів. Кречмер висвітлює також статеві особливості будови тіла. Даючи детальний опис цих типів, він не визнає жодний із них ні більш здоровим, ні більш хворим.
Кречмер віднаходить певну біологічну спорідненість між схильністю до маніакально-депресивних захворювань і пікнічним типом будови тіла; є кореляція між схильністю до шизофренії та астенічною чи атлетичною ста-турою. Для психіатра, зауважує Кречмер. не існує зайвих речей у будові тіла пацієнтів. Кожна волосина на голові, навіть кінчик носа - все має про щось свідчити, хоч не варто чіплятися до дріб'язкових ознак.
Центр свого дослідницького інтересу Кречмер бачив в обличчі, а не в мозковому відділі черепа. Лицева частина має найбагатші морфологічні ознаки. Обличчя - це візитна картка загальної індивідуальної конституції. Адже живі форми будови тіла виявляють певну спорідненість з певними формами душевних захворювань. На думку Кречмера, будова тіла і психоз не перебувають у прямому клінічному відношенні. Будова тіла не визна-чається симптомами психозу, але будова тіла і психоз, тілесна одиниця і внутрішнє захворювання, здорова особистість і спадковість є самі по собі частковими симптомами основної конституції.
Шизоїдами та циклоїдами Кречмер називає патологічні особистості, які перебувають між здоров'ям і хворобою. Звертається увага на соціальні на-становлення властивостей темпераменту, психічний темп і психомоторну сферу.
Циклоїдні особи - прямі нескладні натури, почуття яких у природній і невдаваній формі випливають на поверхню. Шизоїдні особи мають і по-верхню, і глибину. Цю поверхню Кречмер малює як дошкульно-брутальну, жовчно-проміжну або ж молюскоподібну, яка приховує себе. Проте важко сказати, що стоїть "За фасадом". "Квіти" шизофренічного внутрішнього життя Кречмер пропонує вивчати не на селянах, а на поетах і королях, де цей тип
Loading...

 
 

Цікаве