WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → А. Робек і Т. К'єрнан: проста наочність як творча взаємодія ілюстрації з текстом в історико-психологічній літературі - Реферат

А. Робек і Т. К'єрнан: проста наочність як творча взаємодія ілюстрації з текстом в історико-психологічній літературі - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
А. Робек і Т. К'єрнан: проста наочність як творча взаємодія ілюстрації з текстом в історико-психологічній літературі.
Наочні малюнки, які мали б прикрасити і навіть тлумачити серйозні ідеї, були б у нагоді у кожній історії психології, підкреслюючи "дух" часу. Ілюстрація не тільки показує те, що детально описується (це була б переважно тавтологія), а дає такий матеріал, який має увійти у творчу взаємодію -і текстом, а не бути його дублікатом. Психологи досі мало досліджували цю проблему. Є певні розробки взаємодії тексту та ілюстрацій (див., зокрема: О.О.Бойко. Ілюстративна наочність у сприйманні тексту. Київ, 1975), проте психологи ще боргують перед практиками - вчителями і викладачами.
У своїй "Ілюстрованій історії психології та психіатрії" А.Робек і Т.К'єрнан пропонують читачеві "загальну психологію, її корені та джерела". Серед знаменитих психологів, яким пощастило бути відзначеними у цій книзі, зустрічаємо Арістотеля як "першу людину в психології". Існує певний шаблон щодо початку психології, - саме тому що здебільшого переважає європоцентристська думка. Наступне місце пощастило зайняти Платону. Чому? Як учневі Арістотеля? Вони представлені як учені, що вперше порушили питання про "емоційний характер людського існування" (?).
Із представників богословської психології (патристика, схоластика) читачеві пропонують тільки Тертулліана, Августина, Фому Аквіїськиги. Відродження репрезентовано (вкрай недостатньо) Хуапом Луїсом Вівесом, П.Меланхтоном, Р.Гокленіусом, Х.Уарте. Новий час позначений постатями Р.Декарта, Т.Гоббса, Б.Стнози, Дж.Локка, Д.Г'юма, Г.Лейбпіца, Е.Кондільяка. Далі повідомляється про перші психологічні журнали XVIII ст. Відзначено постаті Морща, Брауна, Канта. Фрідріх Гербарт кваліфікується як перший представник "динамічної психології". Р.Лотце розглядається як один із засновників сучасної (?) фізіології. Щодо Ф.Месмера автор висуває питання, чи був він дослідником, чи шарлатаном, а може, й раннім практиком. Френології в особі Ф.Й.Галля присвячено значну частину дослідження. Е.Вебер названий засновником психофізики, а його науковий однодумець Г.Фехнер - "батьком наукової психології". Такі оцінки можна було б вважати своєрідними, якби не їхня однобічність, невизначеність та некваліфікованість. Фехнер постає і як фізик, фізіолог, лікар, засновник експериментальної естетики, і як перекладач наукової літератури, філософ, поет. Робиться дивне зауваження, що він був психофізиком-паралелістом "моністичного типу", для якого тіло й душа є ідентичними і тільки розглядаються з двох різних позицій як відокремлені.
Г.Гельмгольц, Е.Герінг постають як визначні дослідники зору, В.Вундт тлумачиться як засновник психологічної лабораторії в Лейпцігу (1889). Про його роботу "Психологія народів'' справедливо зауважується, що, якбгг Вундт більше нічого не написав крім неї, він займав би провідне місце серед видатних психологів світу. К.Штумпфа схарактеризовано як попередника нативізму, Г.Еббіпгауза кваліфіковано як першопроходця в дослідженні пам'яті, незважаючи на те, що глибоке зрушення в цій проблемі належить ще Августину. Г.Мюллер тлумачиться як "чистий експерименталіст".
Для даногоісторико-психологічного дослідження характерні короткі експресивні образи, присвячені вченим, без будь-якого зв'язку з іншими дослідниками психічних феноменів, без єдиної лінії становлення та розвитку всесвітньої психології. Переважають експресивні фрагменти з історії психології. Ілюстративні матеріали подано з порушенням хронології, тематики. Це портрети психологів; картини відомих художників; різні прилади; автопортрет Бодлера, зроблений після вживання гашишу; фото К.Ясперса, Ж.-П.Сартра, Ч.Песталоцці зі своїми улюбленими вихованцями; паління марихуани; портрет братів Грімм; малюнок собаки, в якої виробляються умовні рефлекси; уривок листа І.Павлова німецькою мовою; сімейний портрет - поліандрія в сучасній Індії; розвиток поведінки дитини від 4 до 48 тижнів; портрет Мюнстерберга - засновника прикладної психології; Міннесотські тести інтелекту; "Леда і Лебідь" за картиною Бернаццано (з поясненням: "стародавні греки багато міркували стосовно сексуальних збочень, властивих богам і богиням") тощо.
Слід спеціально зазначити "засексуалізованість" більшості ілюстра-тивного матеріалу, серед якого ще й переважає тема сексуальних відхилень: Афродіта, що бавиться з мечем Ареса (Флоренція, Уффіці); бісексуальність грецьких богів; набір римських фаллічних амулетів, які захищають дітей від злого ока; сім'я Юлія Цезаря, що була безоднею сексуальних перверсій; орієнтальні скульптури еротичного типу; "Сад земних утіх" І.Босха·. середньовічний "пояс вірності". Ілюстровано релігійні забобони, що межують з відхиленнями від норми. Завершується ця своєрідна ілюстрована історія психології та психіатрії темою ставлення людей до тварин, зокрема у фрейдівській родині. Отож маємо досить дивний відбір матеріалу.
На жаль, спроб дати солідну ілюстровану історію психології, наскільки відомо, не було зроблено. Чи не єдиний ілюстраційний матеріал в історіях психології - це портрети вчених. Можна відзначити хіба що майстерно оформлений "Психологічний атлас " В.Шевчука (Warszawa, 1976), в якому вміщено невеликий історичний розділ під назвою "Творці й співтворці психології".
Література.
1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т.1.
5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып.1. Т.1.
13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.
Loading...

 
 

Цікаве