WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ідея когнітивної компенсації у поведінкознавстві: когнітивна психологія. Відродження когнітивного аспекту психічного - Реферат

Ідея когнітивної компенсації у поведінкознавстві: когнітивна психологія. Відродження когнітивного аспекту психічного - Реферат


РЕФЕРАТ
На тему:
Ідея когнітивної компенсації у поведінкознавстві: когнітивна психологія. Відродження когнітивного аспекту психічного
Якщо в час павловської психології, включаючи кібернетичні спрямування, головним поняттям виступала сигналізація, то когнітивна психологія має справу з інформацією про світ: як ця інформація уявляється людиною, зберігається в пам'яті, перетворюється у знання і як ці знання впливають на увагу і поведінку.
В широкому розумінні психологія з самого початку свого існування, перебуваючи в межах філософських систем, уже виступила в когнітивному вбранні. Згодом вона емансипувалася від філософії та втратила своє когнітивне забарвлення. Але в другій половині XX ст. - як реакція на біхевіористичне тлумачення, що відкидало психічне з його суб'єктивними утвореннями (образами, думками тощо) - постала когнітивна психологія.
Р.Сопсо, який ґрунтовно досліджував рух когнітивної психології впродовж століть, показав необхідність повернення до когнітивного боку психічного. Адже тільки повнота психічного прояву, коли враховуються його суб'єктивні та об'єктивні аспекти, може дати не тільки належну повноту знань про саме психічне, а й певні практичні висновки, результати. Проте інформативний аспект психічного знову залишається в своїй однобічності, і всі зауваження культурології ще в першій половині XX ст. про однобічність психологічних досліджень мають силу й щодо когнітивної психології.
Солсо зауважує, що когнітивна психологія охоплює весь діапазон психологічних процесів - відчуття, сприймання, впізнавання образів, увагу, навчання, пам'ять, формування понять, уяву, мислення, запам'ятовування, мову, емоції та процеси розвитку, а також різні сфери поведінки. Проте ідея знання виступає як провідна ідея. Головне все ж полягає в тому, як людина переробляє інформацію, що надходить в її психіку.
Солсо подає певну систему інформаційного тлумачення психіки, за-уважуючи, що модель, якою користуються когнітивні психологи, є моделлю переробки інформації. Вказуючи на певні когнітивні характеристики. Солсо формулює теми когнітивної психології: виявлення сенсорних сигналів, увага, знання, розпізнавання образів, читання і переробка інформації, коротко-часна пам'ять, абстрагування мовних висловлювань, вирішення задач, людський інтелект, мовно-моторна поведінка, довготривала пам'ять, мовна переробка інформації, семантична пам'ять, забування, інтерференція тощо (див. схему).
У цілому когнітивний підхід виступає як інформаційний та виражається в евристичних побудовах. Модель переробки інформації передбачає, що процес пізнання можна розкласти на низку етапів (своєрідних гіпотетичних одиниць), які передбачають набір унікальних операцій, виконуваних сто-совно вхідної інформації. Вся послідовність дій починається зі входу зовнішніх стимулів. Вони перетворюються у значущі символи, або "внутрішні репрезентації". Енергія від зовнішнього стимулу перетво-рюється в енергію нервову, а далі формується "внутрішня репрезентація" об'єкта, що сприймається.
Модель переробки інформації породжує питання: які етапи проходить інформація при її обробці та в якому вигляді інформація репрезентується в розумі людини?
Схема і відповідна теорія структурних компонентів когнітивної психо-логії не має чіткої принципової логіки, лише логіку практичного подання матеріалу з метою його викладу. Психологія розвитку насправді стосується всіх інших предметів дослідження (пам'яті, уваги, сприймання тощо), і без ідеї розвитку про них мало що можна сказати істотного.
Моделювання пізнавальних процесів людини (спеціальна сфера комп'ютерних наук) мало великий вплив на розвиток когнітивної науки. Адже для комп'ютерних програм штучного інтелекту потрібні були знання про те, як ми обробляємо інформацію. Тут і постає ідея "досконалого робо-та", який імітував би людську поведінку.
Основні напрями досліджень когнітивної психології
Якщо уявити людину як "досконалого робота", то якою мірою може бути досконалою поведінка самої людини? Невже досконалість робота буде полягати в тому, щоб адекватно відтворювати недосконалість самої людини? Корнеліус Массейс висловився на біблійну тему так: "Якщо сліпих веде сліпий, то всі вони впадуть у яму". Але художнє, образне відтворення цієї теми вийшло далеко за и межі. Йдеться не про конкретну ситуацію якщо , а про іманентний спосіб існування людей і характер їхнього зв'язку.
Люди існують по суті як розімкнеш індивіди, зв'язок між ними досить штучний - не психічне служить йому засадою. Тут наявна певна "дерев'яність" зв'язків, відтак і про можливість самого співчуття можна говорити лише досить умовно. Психологія, що не враховує ці екзи-стенціальні моменти, викликає хіба що почуття жалю. Мова має йти не про те, щоб за допомогою штучного інтелекту тлумачити інтелект живий, а про те, щоб, зважаючи на виконану роботу живого інтелекту, збудувати інтелект неживий, котрий мав би певні переваги в обсязі та швидкості здійснення "мислительних" операцій.
Солсо подає передісторію сучасної когнітивної психології. Людину цікавили питання: яким чином набуваються, зберігаються, передаються та використовуються знання? що таке думка? яка природа сприймання і пам'яті? як зберігаються, схематизуються в людському розумі ідеї, події, об'єкти? Постало і більш складне питання: як подія, що відбувається поза індивідом, сполучається з внутрішньою дією? Всі ці питання узагальнювалися в головній темі, що розроблялася протягом століть: що таке і як формується структура, а разом з цим і перетворення знань?
Описуючи передісторію сучасної когнітивної психології, Солсо побіжно зауважує про метафоричність її термінології. Теоретичний поділ пам'яті на короткочасну і довготривалу ґрунтується на метафорах про "дві комори" інформації, про "відділення в мозку", "бібліотеки", "рівні переробки", "пропозиції", "схеми" тощо. Важлива проблема, яка постала в історії когнітивної психології, - це відношення структури й процесу, які мають бути об'єднані в цілісну конгітивну систему.
Історію когнітивної психології Солсо починає зі Стародавньої Греції - Платана, Арістотеля, розкриває характер репрезентації знань в епоху Середньовіччя, показує досягнення XVIII і XIX століть у цій галузі знань. Далі у статтях про Дандера і Кеттелла описуються експерименти, які ми сьогодні відносимо до сфери когнітивної психології. У Толмена Солсо за-значає, зокрема, ідею "когнітивних карт", котрі як "внутрішні карти" були формою уявлення про оточення.
В кінці 50-х років у психології широко постали "когнітивні" теми. Серед факторів, що зумовили "неокогнітивну революцію", Солсо
Loading...

 
 

Цікаве