WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Технологія профілактики, урегулювання і розв'язання конфліктів - Реферат

Технологія профілактики, урегулювання і розв'язання конфліктів - Реферат


Реферат на тему:
Технологія профілактики, урегулювання
і розв'язання конфліктів
ПЛАН
1. Психологічні методи попередження конфліктів. Емпатія.
2. Стратегічна орієнтація на принцип "виграти-виграти".
3. Компроміс і консенсус.
4. Психологічні механізми спілкування і їх роль у попередженні і розв'язанні соціальних конфліктів.
Профілактика конфліктів
Попередити конфлікти можна, коли вивчають і усувають причини, які породжують конфліктні ситуації. Найчастіше ці причини зумовлюються:
o недоліками організації трудової діяльності;
o управлінськими помилками (невміння розставити людей відповідно до їхньої кваліфікації та психологічних особливостей, нечітка постановка завдання тощо);
o неблагополучним соціально-психологічним кліматом у колективі.
Сильний керівник добирає сильних підлеглих, щоб краще долати проблеми. Слабкий керівник добирає схожих на себе і здебільшого твердить: "У мене з цього приводу жодних думок. Робіть так, як вважаєте за потрібне. Може з цього щось вийде..."
Профілактика конфліктів сприяє просвітництву та популяризації конфліктологічних знань. Тому важливо вивчати психологію конфліктів, конфліктних особистостей, причини і суть конфліктогенів та психологію майбутніх керівників.
У конфліктологічній літературі вирізняють первинну і вторинну профілактику конфліктів (Н. Пов'якель, А. Тимохіна). Первинна психопрофілактика конфліктів полягає насамперед у психологічній освіті. Вторинна психопрофілактика передбачає безпосередню роботу в групах ризику, напруги, протистояння, в групах із високим потенціалом конфліктогенності та ескалації конфліктів.
Для попередження конфліктів потрібно знати різновиди типових конфліктогенів:
o погрози і накази;
o негативна й необґрунтована критика, зауваження та негативні оцінки;
o насмішки;
o зневажливий тон, неввічливе ставлення;
o приниження гідності, прізвиська;
o хвальба;
o безапеляційність і категоричність у судженнях та висловлюваннях;
o перебивання іншого, підвищення голосу тощо для самоствердження за рахунок приниження й знецінення інших;
o нав'язування порад;
o приховування важливої інформації;
o нав'язування конкурентних відносин;
o допити, що заганяють "в кут", або такі, що викликають "почуття провини";
o відмови од переговорів, обговорення складної проблеми;
o різка заміна проблеми;
o заспокоєння запереченням;
o порушення етики тощо.
Важливим засобом попередження конфліктів є насамперед врахування особливостей поведінки конфліктних особистостей, які нерідко страждають на різні комплекси; особистостей, невдоволених своїм статусом у суспільстві, в сім'ї, організації, що потребують постійного задоволення болючого самолюбства й зняття внутрішньої напруги.
Ефективним методом профілактики та попередження конфліктів є уникнення конфліктних типів. В. Андреєв рекомендує:
o не прагнути будь-що домінувати;
o бути принциповим, проте не боротися лише заради принципів;
o пам'ятати, що прямолінійність - це добре, проте не завжди;
o частіше посміхатися (посмішка мало коштує, проте дорого цінується);
o пам'ятати, що традиції - це добре до певної міри;
o говорити правду потрібно, але це потрібно робити вміло; ,
o прагнути бути незалежним, але не самовпевненим;
o не перетворювати настирливість у надокучливість;
o не чекати справедливості для себе, якщо ти сам несправедливий;
o не переоцінювати своїх здібностей і можливостей;
o не виявляти ініціативи там, де її не потребують;
o виявляти доброзичливість;
o виявляти витримку й спокій у будь-якій ситуації;
o реалізувати себе у творчості, а не в конфліктах.
Важливою умовою профілактики виникнення й ескалації конфліктогенів, як стверджують Г. Ложкін і Н. Пов'якель, має бути підвищення психологічної культури та психологічної освіти, які сприятимуть :
o запобіганню застосування конфліктогенів у спілкуванні;
o самовдосконаленню сфери спілкування, оволодінню культурою спілкування та поведінки;
o самовдосконаленню особистості й позбавленню егоцентризму, агресивності та схильності до маніпулювання, підвищенню самооцінки, поваги до себе та інших;
o підвищенню стресостійкості та формуванню толерантності до фрустрації, "імунітету" на ситуативні та "комунальні" конфлікто-гени спілкування;
o формування в особистості усвідомлення й рефлексії чужих (але значущих для себе) і своїх конфліктогенів.
Поради для профілактики, запобігання різним причинам конфліктності через усвідомлення часу
"Бути людиною, - писав Віктор Франкл, - означає бути зверненим до смислу, що потребує здійснення, і до цінностей, які потребують реалізації"
Людина - як годинник, ритм її життя циклічний і залежить від руху Сонця, від фаз Місяця, від багатьох явищ природи.
Існує новий напрямок досліджень - хрональна біологія, завдяки якій встановлено, що всі органи людини, її мозок, душа, тіло підпорядковуються від народження до смерті "тритактному циклу". Тричі на день настає приплив і відплив фізичних сил. Тричі настає втома. І зміна настрою, хочеш чи не хочеш, підпорядковується рахунку три. Виходячи з цього відкриття хронобіологи Заходу працюють над практичними рекомендаціями, пов'язаними з професійним станом діяльності людини, з її побутом, фізіологією, відпочинком. Ці дослідження спрямовані на попередження дискомфорту людини, на вироблення розумного підходу до запобігання конфліктним ситуаціям різного типу.
Наприклад, водіям не рекомендується сидіти за кермом уночі від 2 до 4 години ранку, навіть якщо вони перед цим готувалися до нічної зміни і відповідно 8 годин спали. Від 2 до 4 години у людини "зупиняється" її годинник. Школярам хронобіологи радять готувати уроки з 16.30 до 18.00. Усі найважливіші справи на роботі бажано вирішувати з 10 до 12 ранку - це час, коли годинник людини найкраще "тікає" і можна найактивніше і доцільно спрямовувати свою енергію на вирішення професійних справ.
Пропонуємо вам кілька порад для досягнення успіху, як вибрати час для розв'язання проблем життєдіяльності. Поважайте себе і прислухайтесь до себе.
Час для праці. Найкраща працездатність за участю пальців рук - між 15-16 годинами.
Нові знайомства. Найприємніший, "найвшшвовіший" потиск рук між людьми з 9 до 10 години.
Йдучи на прийом до лікаря врахуйте: шкіра людини найкраще сприймає уколи з 9 години ранку.
Час для спорту. Наші м'язи найбільш працездатні о 13.30.
Статевий гормональний пік - о 8 годині ранку.
Обідній час. Найбільше шлункового соку виділяється о 13 годині, навіть якщо людина не їсть.
Якщо ви захотіли когось почастувати вином, найліпший час для цього між 18 та 20 годинами, тоді печінка без шкоди сприймає легкий алкоголь.
Легко дихається людині. Найінтенсивніше легені дихають між 16 та 18 годинами.
Найкраща чутливість.Найповніші смакові відчуття, слухове сприйняття, нюх у людини між 17 та 19 годинами.
Живемо-ростемо. Найінтенсивніше ростуть нігті, волосся, обновляється шкіра між 16 та 18 годинами.
Найкращий імунітет. Найсильніша стійкість організму до інфекції о 22 годині.
Коли ми не повинні залишатися наодинці. Найгостріше людина відчуває самотність між 20 та 22 годинами.
Жінки, поспішайте до косметолога з 18 до 20 години, бо шкіра в цей час найбільш сприйнятлива для косметичного догляду.
"Сліпі години". Водії найгірше бачать о 2 годині ночі. Години найбільшої кволості людини. Дуже слабкий кров'яний тиск у людини між 4 та 5 годинами ранку.
Правила безконфліктного спілкування
1.Не застосовуйте конфліктогени, оскільки вони активізують конфліктне поле
Loading...

 
 

Цікаве