WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психокорекційна робота психолога з вчителями - Реферат

Психокорекційна робота психолога з вчителями - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Психокорекційна робота психолога
з вчителями
Ні для кого не секрет, що професія вчителя відноситься до розряду стрегогенних і вимагає від нього великих резервів самоуправління і саморегуляції. Не дивно, що вчителі, як професійна группа, відрізняється надто низькими показниками фізичного і психічного здоров"я. Ці показники збільшуються по мірі збільшення стажу роботи в школі.
Лише 34% досліджених педагогів знаходяться в зоні психологічного благополуччя. Вони здатні справлятися з негативними впливами життя на психологічному рівні. Біля 40% мають помірні нервові розлади і їм необхідна спеціальна психологічна допомога (Л.М. Мітіна 1998).
Більше 80% вчителів мали високий рівень ситуативної напруги (за методикою Спілбергера), а 60% - постійної напруги (в тих випадках, які проробили 10-15р.) (Казанська В.Г 1995)
Важливою умовою ефективності професійної діяльності є достатній рівень розвитку професійної самосвідомості.
Вона включає:
- ставлення особистості до професії;
- систему уявлень про сутність педагогічної професії і вимоги, що вимагає професія до особистості педагога;
- систему уявлень про своє професійне Я.
Складовою професійної самосвідомості є високий рівень педагогічної культури:
- поєднання вимогливості і поваги до оточуючих учня;
- об"єктивна моральна поведінка.
Вагомі зусилля, спрямованість на самоконтроль і корекцію поведінки
Професійно значимі якості особистості педагога - любов до дітей і професії, гуманність, педагогічний такт, самокритичність, справедливість відповідальність.
"Я - образ" педагога є відносно стійким утворенням, але інколи може змінюватися під впливом внутрішніх (особистих) і зовнішніх (соціальних) факторів.
Реальний і ідеальний професійний "Я - образ" можуть не співпадати, що може стати джерелом серйозних внутрішньо особистих конфліктів. З іншого боку це неспівпадання професійних Я - образів є джерелом самовдосконалення особистості до її розвитку.
Самоактуалізованій особистості притаманні такі властивості (А.Маслоу):
- адекватне, об"єктивне сприйняття реальності;
- прийняття себе та інших;
- концентрація не тільки на собі, але на інших;
- здібність до творчої діяльності,
- спільність з іншими, почуття належності, співучасті;
- здібність створювати стійкі емоційні стосунки з іншими;
- здібність до позитивної ціннісної орієнтації;
- почуття гумору, доброта;
- творчі здібності та оригінальність.
Педагогічна діяльність дає можливість до власного розвитку.
Знання педагога про самого себе, про свої особистості і професійні якості, оцінка професійної компетентності є предметом його самоставлення.
В сучасній американській педагогіці існує спеціальний термін "ефективні вчителі" .
До важливих особливостей ефективного вчителя відносять:
- впевненість у собі і високу самооцінку (позитивна оцінка себе як здібної людини, достойної поваги),
- емоційна стабільність;
- прагнення до максимальної гнучкості.
Активне соціально-психологічне навчання вчителів
При наявності психологічного захисту у суб"акта розвивається одностороння підвищена чутливість до професії, що стосується позитивних сторін власного Я. Людина проявляє нечутливість, жорстокість до іншої людини, якщо вчинки останньої не відповідають захисним бажанням і цілям, не приймає частину людей.
Виникає проблема: визнати переваги інших - значить поставити під сумнів власні цінності, "а значить переваги його Я".
Неприйняття всіх людей.
Підвищенна чутливісті до ситуації схвалення, несхвалення, породжує невпевненість, напругу в ситуаціях, які є небезпечними для "Я".
Загальна педагогічна дезадаптація проявляється в тому, що вчитель при розвинутому "захисті" прагне до задоволення власних бажань і слабо відображає у скривленому виді бажання партнера (учня) по спілкуванню.
- Ще однією складністю педагогічного спілкування при "захисті" є пошук винного в невдачі, а також у зовнішніх обставинах..
Не бажає загострювати увагу на власних особистісних особливостях.
Є небезпека непомічання різних сторін своєї поведінки, заміна яких могла б привести до успіху педагогічної взаємодії з учнями.
- скривлення зворотнього зв"язку,
- непослідовність поведінки;
- розходження між словом і ділом
- протиречивість у ставленнях
Принципи організації занять АСПН:
-добровільність;
-"тут і тепер";
-взаємне прийняття один одного;
-конфідеційність.
Об"єктивні фактори ,які діють в групі:
-зворотня інформація- психологічна атмосфера(довіра)
-групова динаміка
- етичні норми
-поетапність розвитку
Особливості управління тренінгом:
структурування групового процесу- підкріплення важливих моментів, підведення підсумку,уточнення, інтерпретація, конфронтація,блокування непродуктивних форм поведінки,-вміння використовувати різні методи і прийоми роботи: психодраму, соціодраму, гру, психопластику, психомалюнок.
Суб"єктивні фактори:
Самосвідомість;
самозміни;
здивування;
переживання значимих подій і станів;
рішучість і бажання змінитися;
преорієнтація установок;
ідентифікація;
саморозкриття;
Оволодіння уміннями і навичками психологічного спілкування.
Учасники повинні усвідомлювати перешкоди:
-неповне слухання;
-"відхід" в отримуванні відповіді;
-стурбованість собою;
-оцінювання того, хто говорить;
-невміння поставити себе на місце іншого.
Спосіб активізувати "пасивних " : "Акваріум"
У внутр. колі говорять про те, як почувають себе в групі, в чому полягають труднощі при включенні в контакт з іншими, які тривоги, страхи при цьому відчуваються, яким чином хотіли б змінити свою поведінку.
Потім члени"зовнішньої" групи міняються з "внутрішніми" місцями і реагують на те, що вони чули. Таким чином вся група є залученою в обговорення питання про "участь-неучасть".
Може зупиняти страх відкрити перед іншими свої негативні сторони. Тому важливо забезпечити всім учасникам можливість відкрити в собі позитивні сторони.
Робота відбувається з опорою на позитивний потенціал особистості.
Один з специфічних факторів процесу спілкування і розвитку кожного є конфронтація вміння йти на зіткнення (бояться йти на конфронтацію через страх образити,( удару у відповідь).Є така поведінка , коли прагнуть атакувати, критикувати інших.Така поведінка повинна блокуватися.
Уникати навішування ярликів, оцінок, кидати виклик тільки тій поведінці, яка повинна бути досліджена(напр.демонстративн а поведінка).
Метою конфронтації є розвиток суб"єкта, а не розкриття його недоліків.
Вміння ставити запитання. Питання можуть бути формою відволікання від власних переживань і заважають переживанням інших членів групи.
Можуть заважати розвитку групового процесу. Така поведінка може бути продиктована бажанням сховатися заіншим.
Підтримка.Вміння надати підтримку полягає в тому, щоб визначити, коли вона умісна-тільки тоді цей фактор матиме навчальний ефект.Заг.помилкою є надання підтримки до того ,як учасник який її потребує, встигне пережити внутр.конфлікт чи негативну емоцію.
Підтримка умісна у випадку кризових станів чи коли учасники рішаються на ризикований крок.
Дане навчання відрізняється від традиційного своїм емоційним аспектом. Але в результаті цього підходу можуть залишитися в тіні важливі, пізнавальні аспекти, які забезпечуються через мислення , розвиток здібності до аналізу, синтезу і прийняттю рішення.
Важливо не тільки переживати, відчувати певні емоції, але й розуміти один одного. Цьому допомагають інтерпретації-пояснення поведінки,
міні-лекції
вміння підводити підсумок (узагальнювати проблему);
оцінювати те, що відбувається в групі.
Результат роботи в тренінгу:
Вміння брати на себе відповідальність самостійно вирішувати проблеми.
Формування навичок прийняття людини такою, якою вона є.
Так як самооцінка є похідною від оцінок інших людей, тому наслідком прийняття людини групою буде збільшення адекватності самооцінки.
Важливо не випускати з виду , що даний досвід може бути перенесений учасниками в повсякденне життя , професійну діяльність. Тренеру потрібно бути уважним до ситуацій, які дозволяють "перекидати місток" в педагогічну практику. Тому важливо підкреслювати, що тут немає вчителя, авторитету, а з іншого боку що з тренера не знімається відповідальність за перенесення отриманого в групі досвіду в професійно-педагогічну діяльність.
Організаційні аспекти створення групи АСПН
Оптимальна кількість -12 чоловік.
При відборі в групу остерігатися включати потенційно нездорових людей, з особливо вираженою стереотипною поведінкою.
Група гетерогенна, закрита(після комплектування ніким не доповнюється).
Загальна кількість год.-100-120.
Заняття можна проводити протягом навчального року 1 раз в тиждень(2-4 чол).
Принципи
1)звертатися на ти і по імені;
2)бути відповідальним за слова, вчинки,
3)все відбувається тут і зараз
4)все що відбувається в групі на добровільних началах
5)приймати себе та інших такими як вони є
Методи роботи
-групова дискусія;
-проективний малюнок;
-розігрування рольових ситуацій,
-психодрама
Loading...

 
 

Цікаве